XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Кожакарь І.Ю. СУБ’ЄКТИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ОСОБИ НЕВПІЗНАНОГО ТРУПА З ВИКОРИСТАННЯМ МОЖЛИВОСТЕЙ ДАКТИЛОСКОПІЇ

Кожакарь Іван Юрійович

старший експерт Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Чернівецькій області

  СУБ'ЄКТИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ОСОБИ НЕВПІЗНАНОГО ТРУПА З ВИКОРИСТАННЯМ МОЖЛИВОСТЕЙ ДАКТИЛОСКОПІЇ

Проблема по збільшенню кількості безвісті пропалих людей та відповідне зростання невпізнаних трупів є значною та з кожним роком набуває все більшого розмаху не тільки для України, але і для всіх країн СНД. Загостренню цієї проблеми сприяють трудова міграція значної кількості людей по території колишнього СРСР, відсутність належного порядку перетину державних кордонів країн СНД (під належним порядком мається на увазі не візовий режим, а хоча б виготовлення дактилоскопічних карт осіб, які перетнули кордон, з подальшим направленням їх до централізованих дактилоскопічних картотек) та своєчасна взаємодія країн по встановленню невпізнаних трупів та безвісті зниклих громадян, хоча б в дактилоскопічному напрямку. Натомість ми маємо лише поодинокі випадки дактилоскопіювання лише тих, хто попав під «пильне око» міграційних служб, пересилки дактилокарт невпізнаних трупів до дружніх країн лише за наявності інформації про їх можливе походження (окрім Російської Федерації) і значні цифри безвісті пропалих громадян та невпізнаних трупів. Тому основними проблемними питаннями порядку дактилоскопіювання в цілому та трупів зокрема, є і залишаються такі: хто має це роботи (суб'єкти) і як це має відбуватись (нормативне регулювання порядку дактилоскопіювання).

Метою даного дослідження є висвітлення окремих недоліків нормативно-правового регулювання встановлення особи невпізнаного трупа з використанням можливостей дактилоскопії та початок процесу розробки рекомендацій по їх усуненню, а також визначення кола суб'єктів даного виду діяльності за критерієм доцільності.

Раніше над питаннями нормативного регулювання дактилоскопіювання трупів працювали науковці колишнього Радянського Союзу, зокрема М.В. Кісін, А.М. Гусаков, О.А. Леві, В.М. Ісаєнко, О.В. Втюрін, О.І. Коновалов та інші. Проте в Україні цьому питанню ніхто увагу не приділяв. В нашій державі склалася ситуація повного правонаступництва всіх нормативних документів в даній галузі. Всі положення які розроблені інструкціями міністерств та відомств СССР та вміщені в статтях КПК УРСР в 1961-1962 роки, без змін, діють і донині в сучасних нормативних актах України.

Законодавство в сфері дактилоскопіювання невпізнаних трупів в Україні складають: Конституція України від 28 червня 1996 року (розділ 2), КПК України (ст.ст. 79-81, 199), Закон України «Про міліцію» (ст. 11), дві інструкції загального характеру затверджені Наказами МВС України та одна інструкція МОЗ України. Однак конкретний порядок дактилоскопіювання невпізнаних трупів вказані акти не встановлюють, коло конкретних спеціальних суб'єктів для цієї діяльності не визначають. Так, інструкція «Про порядок функціонування дактилоскопічного обліку експертної служби МВС України» затверджена наказом МВС України № 785 від 11.09.2001 року, містить таке положення - «Організація дактилоскопіювання невпізнаних трупів покладається на підрозділи кримінального розшуку із залученням при необхідності фахівців експертної служби МВС України та бюро судово-медичної експертизи відповідно до нормативно-правових актів», однак проблема в тому, що інші «нормативно-правові акти» на які посилається дана інструкція в Україні відсутні і правотворчі процеси в цій галузі поки що не відбуваються.

В цілому норми відносно дактилоскопіювання невпізнаних трупів мають вигляд альтернативних розрізнених вказівок, які мають загальний та суперечливий характер. А це і призводить в подальшому до багатьох непорозумінь. Для підтвердження наведемо такий приклад. На території, яку обслуговує районний відділ міліції в озері було виявлено труп невпізнаного чоловіка без ознак насильницької смерті. Постало питання про дактилоскопіювання. Під час огляду місця виявлення криміналіст та судово-медичний експерт дійшли згоди, що дактилоскопіювання звичайними методами результатів не дасть. Про це вказали слідчому, який складав протокол огляду місця події. Оскільки ознак насильницької смерті виявлено не було, то за даним фактом було відмовлено в порушенні кримінальної справи. Матеріали передано до оперуповноваженого місцевого райвідділу міліції для заведення оперативно-розшукової справи, що зайняло 5 днів. В ході подальших заходів на протязі 3-х днів встановити особу трупа не вдалося. Весь цей час труп невпізнаного чоловіка перебував у приміщенні моргу бюро судово-медичної експертизи. На 9-й день оперативний працівник порадившись з криміналістами та судово-медичними експертами складає запит на відтин китиць рук трупу для можливості дактилоскопіювання в лабораторних умовах науково-дослідного експертно-криміналістичного центру. Однак завідуючий бюро судово-медичної експертизи не дозволив відтин китиць, посилаючись на інструкцію затверджену наказом МОЗ України, де він не має права тримати без поховання невпізнані трупи більш як 10 діб, а поховання китиць пізніше непередбачене. Для врегулювання даного питання звернулись до прокуратури. Прокурор на 12-й день дозволив дактилоскопіювання, але в лабораторних умовах СМЕ. Працівниками СМЕ були виготовлені дактилокарти невпізнаного трупа, що в подальшому визнані криміналістами, як непридатні для ідентифікації особи. Труп було поховано. На жаль таких прикладів багато і не лише на Україні. Наші найближчі сусіди Російська Федерація та Республіка Білорусь зробили висновки із ситуації та розпочали правотворчий процес у цьому напрямі. Так, в Республіці Білорусь прийнято Закон «О государственной дактилоскопической регистрации» від 04.11.2003 року, де в ст. 7 («Обязательная государственная дактилоскопическая регистрация»), вказано, що обов'язковій дактилоскопічній реєстрації підлягають невпізнані трупи, а ст. 12 («Основные требования к использованию, хранению дактилоскопической информации»), називає суб'єктів використання даної інформації із зазначенням обов'язкових умов, порядок та суб'єкти дактилоскопіювання визначені в Постанові МВС Республіки Білорусь та Державної служби медичних та судових експертиз Республіки Білорусь від 01.11.2004 р. № 241/01-11/1727 «Об утверждении Инструкции о порядке выявления и фиксации идентификационных признаков неопознанных трупов». В Російській Федерації Наказом МВС РФ від 21.07.93 р. № 349 «Об организации медико-криминалистического обеспечения установления личности неопознаных трупов» створено медико-криміналистичні відділення (групи) експертно-криміналістичного управління (відділу) МВС, ГУВС, УВС, УВСТ, а також окреслено їх права та обов'язки, крім того, встановлений перелік обов'язкового технічного забезпечення для дактилоскопіювання трупів.

В Україні ситуація в даному напрямі складніша, якщо необхідно провести дактилоскопіювання трупа в рамках розслідування кримінальної справи, то працює загальний порядок встановлений КПК України (ст.ст. 79-81, 199) - відбір експериментальних зразків. У разі потреби слідчий має право винести постанову про вилучення або відібрання зразків, необхідних для експертного дослідження. Про відібрання зразків складається протокол. Тут у нас є спеціальний суб'єкт - слідчий. Але він не сам здійснює дактилоскопіювання, а зазначить в постанові, чи в дорученні хто саме це буде робити. Вибір за ним, оскільки нормативні акти України покладають дактилоскопіювання трупів на оперативних працівників і при необхідності із залученням криміналіста чи судово-медичного експерта. Даний вид діяльності охоплюється дактилоскопічними дослідженнями, які оперативний працівник ОВС і судово-медичний експерт не проводять. До того ж опрацювання отриманих зразків покладається на криміналіста. Ми могли б зазначити криміналіста единим спеціальним суб'єктом дактилоскопіювання трупів. Однак, на практиці, мало хто з криміналістів, які працюють в напрямі дактилоскопічних досліджень, знають, що потрібно робити зі шкірними покривами, які зазнали значного впливу посмертних змін чи руйнуючих факторів. І тому в цій сфері у нас панує лише ініціатива. Виходить, що дактилоскопіювання трупів в нашій державі залежить від ініціативи: оперативного працівника чи слідчого (залучить судового медика, або криміналіста, бо стосовно діючих інструкцій має право не залучати), судового-медика (чи освоїть правила та основні вимоги до виготовлення дактилокарт, бо це не передбачено його функціональними обов'язками), криміналіста (чи освоїть як правильно здійснювати попередню підготовку рук трупа, бо це не передбачено вимогами для отримання дактилоскопічного допуску, а носить факультативний характер). Тобто складається ситуація, коли при великому виборі осіб, які начебто мають це робити відповідальність за це ніхто не несе. Ось чому маємо таку невтішну картину відносно процентних показників кількості дактилокарт по відношенню до виявлених невпізнаних трупів.

Пропонуємо такі шляхи розв'язання даної проблеми: 1) законодавче врегулювання порядку датилоскопіювання в Україні (як ідеальний варіант - прийняття окремого закону, на зразок Республіки Білорусь); 2) визначення спеціального суб'єкта, який володіє технікою дактилоскопіювання трупів, незалежно від складності (тобто має спеціальну підготовку) та закріплення його статусу нормативними актами; 3) третє - розробка та нормативне закріплення процедури дактилоскопіювання трупів (яка була б обов'язковою для всіх органів державної влади, незалежно від відомчої належності); 4) методичне та технічне забезпечення спеціальних суб'єктів.

Отже, підсумовуючи, можна зазначити, що існуюче в Україні, нормативно-правове регулювання дактилоскопіювання особи невпізнаного трупа носить розрізнений та номінальний характер без чіткого визначення статусу суб'єктів цієї діяльності на тлі суттєвих методичних прогалин. Зрушити з місця цей процес та поліпшити ситуацію може врегулювання та приведення у відповідність до сучасних потреб законодавства, яке регламентує дактилоскопіювання в Україні, розробка та нормативне закріплення процедури дактилоскопіювання трупів з визначенням кола суб'єктів, які діють відповідно до вимог процедури дактилоскопіювання трупів, що має методичне та технічне підґрунтя.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>