XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.п.н., Самохвал О.О., Путь Н.М. ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

к. п. н., доцент Самохвал О.О., студентка Путь Н. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Ефективність реалізації сучасних інноваційних методів навчання майбутніх фахівців передбачає перехід від дидактичної системи "зарегламентованості" навчально-пізнавальної діяльності студентів до оновленої системи, яка забезпечує розвиток  творчого  і  критичного аспектів їхнього мислення, аналітичне ставлення до змісту навчання, стимулювання продуктивного підходу до майбутньої професійної діяльності.

Ураховуючи наявну різноманітність підходів дослідників до проблеми класифікації сучасних інноваційних методів навчання, слід зазначити, що за ознакою відтворення контексту професійної діяльності вони поділяються на: неімітаційні, які реалізуються на традиційних видах занять, та  імітаційні, використання яких, як правило, пов'язане із застосуванням у навчальному процесі нових форм занять [2].

Неімітаційні методи навчання передбачають відсутність представленої в тій або іншій формі моделі об'єкта, процесу або діяльності. Активізація досягається в результаті впровадження спеціальної організації проведення занять із використанням продуктивних дидактичних взаємодій викладача і студентів. Такі методи навчально-пізнавальної діяльності застосовуються на проблемних лекціях, практичних заняттях із використанням евристичного пошуку, при виконанні курсових та дипломних проектів тощо.

Однак досвід застосування неімітаційних методів навчання свідчить про те, що при загальному ефективному впливу на процес професійної підготовки студентів активізація традиційних методів проведення занять лише частково розв'язує завдання з удосконалення формування кваліфікованих спеціалістів. Проблема полягає в тому, що професійна діяльність має колективний характер, тобто більшість рішень приймаються у процесі взаємодії з колегами по роботі, суміжниками. А це, як правило, передбачає відтворення в умовах навчання реальних процесів майбутньої професійної діяльності, що здійснюється за допомогою імітаційних методів.

У результаті аналізу праць науковців можна дійти висновку, що імітаційні методи навчання пов'язані з імітацією (наслідуванням) певного явища, процесу, системи управління, їх класифікують на індивідуальні імітаційні та колективні імітаційні; до імітаційних індивідуальних методів слід віднести імітаційні вправи, аналіз професійних ситуацій, метод імітаційного тренажу тощо; імітаційні колективні методи включають розігрування ролей, ігрове проектування, навчальні ділові ігри та інші [3].

Упровадження імітаційних методів створює передумови для безпосередньої участі студентів у професійних ситуаціях. Імітаційно-ігрове моделювання майбутньої професійної діяльності в процесі вивчення іноземних мов сприяє формуванню професійного досвіду з використанням іншомовної комунікації в умовах вищого навчального закладу.

Розігрування ролей - ігровий метод аналізу професійних ситуацій, який передбачає відпрацювання дій студентів у заданих предметно-соціальних умовах. Цей метод спрямований на розвиток інтелектуальних та моральних якостей майбутніх фахівців як професійного, так і соціального змісту.

Серед переваг рольових ігор виділяють той факт, що вони містять у собі як складові елементи всі соціально-психологічні аспекти реальної живої комунікації - спілкування, взаємодію, сприйняття. Рольова гра не обмежує ініціативи її учасників певними заздалегідь заданими зовні умовами, викладачем чи підручником [4].

Було встановлено, що рольові ігри знижують тривожність, тому що студент перестає функціонувати у мовленнєвій ситуації як об'єкт навчання. Беручи участь у рольовій грі, він є суб'єктом комунікації. Це актуалізує бажання студента адекватно поводитись у змодельованій ситуації. А мовлення стає засобом такої поведінки. Глибоке входження в роль створює відчуття, що помилки допускає не студент, а особа, яку він грає та від чийого імені розмовляє.

На відміну від готових діалогів, які навчають правильних мовних структур, рольова гра відповідає на питання, чому та для чого необхідно говорити та слухати [1].

Але, на нашу думку, рольові ігри мають виконувати ширші функції, аніж просто знімати напруження та формувати навички іншомовного спілкування. Подібна робота повинна бути організована таким чином, щоб вона, крім того, формувала навички адекватної поведінки, методів впливу в запропонованих ситуаціях та ролях, синтезу знань із спеціальності та самої іноземної мови, сприяла виробленню фахової майстерності, при цьому викликала безпосередній інтерес до праці.

Використовуючи принципи рольової гри, викладач має можливість поступово занурювати студентів в їхню професію і, моделюючи можливі ситуації фахового спілкування, розвивати і мовленнєві навички діалогічного спілкування студентів, і їхню професійну майстерність, і розширювати їхній словниковий запас лексики фахового вжитку, що особливо важливо під час практики.

В учасників рольової гри активізується потреба розмовляти іноземною мовою. Це пов'язано з новизною емоцій, вражень та переживань. Активізується також отримувач інформації, оскільки необхідно адекватно сприйняти інформацію, яка йому передається, для подальшої відповідної реакції. Саме відсутність шаблонності, запланованості розвитку ситуації, що існує в тренувальних, репродуктивних видах роботи, робить процес аудіювання невід'ємною складовою рольових ігор, а саму комунікацію динамічною та природною.

Для ефективної участі самого викладача у роботі під час розігрування певних сюжетів він може виконувати роль одного з учасників гри. Таким чином, його втручання у хід подій буде природним, невимушеним і не буде гальмувати темпу розвитку подій. [5] Як правило, керівник гри розробляє сценарій, готує ведучого, здійснює постановку мети , розподіляє ролі, надає учасникам необхідну інформацію. Слід обов'язково готувати консультантів, які під час проведення гри або за умов наявності будь-яких змістових збоїв надають необхідні консультації. Керівнику гри слід приділити особливу увагу створенню ігрової мотивації, розвитку міжособистісних стосунків, стимулювати активну діяльність усіх учасників гри.

Аналіз наукової літератури з теорії ігрових форм навчання та їхнього практичного застосування показав, що рольова гра в процесі навчання майбутніх фахівців іноземної мови - це імітаційна модель іншомовної професійної діяльності спеціалістів певного профілю, спрямована на формування комплексу знань, умінь і навичок мовного етикету та оволодіння стратегіями і тактиками професійного спілкування. Ігрова форма навчання, зокрема рольові ігри, можуть успішно використовуватися на практичних заняттях з іноземної мови з метою формування у майбутніх фахівців умінь іншомовного професійного спілкування.

Література:

1. Бадовская О.С. Интегратированные занятия - один из путей информатизации образования / http://ito.edu.ru/.

2. Лапшина І.М., Лазаренко Н.І. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до проведення інтегрованих уроків гуманітарного циклу / Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. - Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2002. - С.226 - 232.

3. Платов В. Я. Деловые игры. - М.: Профиздат, 1991. - 79 с.

4. Crookall D.& Rebecca L. Simulating, Gaming & Language Learning. - Newbury House. - 1990. - 351 p.

5. Scarcella R. & Oxford R. Simulation \ gaming and language acquisition file://in/ D. Crookall & R.L. Oxford (Eds.) Simulation, gaming and language learning. Boston: Heinle. - 1998. - P. 223 - 230.

 

e-mail: vlasik-18@ukr.net


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>