XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.п.н. Жукова О.С. ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ЗАСІБ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ

к.п.н. Жукова О.С.

Донецький державний університет управління

ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ЗАСІБ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ

Іноземна мова як засіб розвитку творчої активності студентів є учбовим предметом особливого роду. Від більшості інших дисциплін, що вивчаються у вищому учбовому закладі, цей предмет відрізняється по декількох параметрах.

По-перше, неправомірно говорити про знання мови в тому сенсі, в якому можна говорити про знання фізики або біології. Кінцевий результат навчання мові - не засвоєння мовних знань, не створення системного уявлення про іноземну мову (хоча і це повинно бути забезпечено), а сформованість практичних навичків усного говоріння і письмової мови, слухання і розуміння (аудіювання). Нарешті, читання, здатності успішно застосовувати ці навички для вираження своїх думок, розуміння змісту і сенсу тексту, що сприймається на слух або на око, - взагалі для вирішення комунікативних завдань.

По-друге, опанування іноземної мови без ознайомлення з культурою країни, з менталітетом людей, що говорять цією мовою, не може бути повноцінним. Іншими словами, потрібно засвоїти не лише саму мову, але і «образ світу» - англієць або американець не мають бути для нас психологічно «чужими». Сказане абсолютно не означає, що потрібно вважати, вірити, вчиняти як англійці або американці. Але слід зуміти поставити себе на місце англомовного співрозмовника, зрозуміти логіку його поведінки, знати і розуміти хоч би мінімум того, що оточує його в повсякденному, соціальному і професійному житті.

По-третє, особливістю іноземної мови як предмету є уміння, говорячи цією мовою, почувати себе вільно і природно. Саме тому в навчанні студентів мові немовного вузу протипоказано «тикати носом» учнів в їх помилки. Це веде до психологічної зажатости, виникненню того, що в психології називається «психологічним бар'єром». Цікаво, що навіть якщо учень володіє обмеженою лексикою і не всією граматикою він може за певних умов почувати себе вільно, а знаючи мову досить повно і глибоко, можна насилу заставляти себе, як то кажуть, «вийти в спілкування».

По-четверте, за своїми індивідуальними особливостями, ті хто вивчає іноземну мову бувають двох основних типів.

Представники так званого комунікативного типу «входять в спілкування» легко, у них розвинена слухова пам'ять; потрапивши в чужу мовну середу, вони дуже швидко схоплюють на слух основні стереотипи мовного спілкування, а можуть навчитися володіти мовою і без спеціального навчання.  

Ті, хто  належать до некомунікативного типу обов'язково повинні усвідомити систему мови, в них переважає зорова пам'ять - їм потрібно побачити іноземний текст, і лише після всього цього вони можуть заговорити цією іноземною мовою - комунікативний бар'єр у них високий і непереборний. Людина некомунікативного типу, зокрема, може мати чудові аналітичні здібності, що дозволяють на льоту схоплювати структуру мови, але говорити йому все одне буде важко. Зазвичай люди цього типу легше опановують «рецептивні» навички, наприклад, навчаються розуміти іншомовний текст.

Література:

•1.     Болотов В.А., Ефремова Н.Ф. Системы оценки качества образования. М., 2007. С. 128.

zhukova_olena@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>