XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.п.н. Жукова О.С., Паніна О.А. ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ФОЛЬКЛОРУ ПРИ НАВЧАННІ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ

к.п.н. Жукова О.С.

Паніна О.А.

Донецький державний університет управління

ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ФОЛЬКЛОРУ ПРИ НАВЧАННІ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ

Пошук нових підходів до професійної освіти об'єктивно обумовлений вимогами суспільства, що розвивається, інтеграцією науки і виробництва. Одним з цільових орієнтирів освіти є  розвиток етнічної самосвідомості особи, здатної до продуктивної комунікації на міжкультурному і міжособовому рівнях. Для більшості людей процес здобування освіти перетворюється на формальне заучування, а особистий розвиток неодноразово відходить на задній план. У пошуках засобів подолання технократичного підходу в професійній підготовці студентів немовних спеціальностей повинен актуалізуватися тип освітньої діяльності, який характеризується пріоритетом гуманітарного компоненту змісту освіти. Практика показує, що випускники немовних факультетів відчувають культурний голод, недолік культурних знань. Сучасна вища школа повинна гартувати особу, майбутнього фахівця підходящого сучасній культурі суспільства, яке забезпечується, з одного боку, рівнем його професійної підготовки, а з іншою, загальнокультурного розвитку особи.

Особливої ролі в цьому плані набувають гуманітарні предмети, до яких відноситься і іноземна мова. Проте виховний потенціал іноземної мови залишається не повністю реалізованим у формуванні особи майбутнього фахівця, здатного і готового до діалогу культур в умовах розширення і якісної зміни сфер міжнародної співпраці. В даний час багато викладачів приділяють увагу тільки наочній стороні вивчення іноземної мови, випускаючи з уваги його безмежні можливості як засобу розвитку особи майбутнього фахівця.

Заняття з іноземної мови повинне максимально використовуватися як простір роботи над поглядами, переконаннями, цінностями, ідеалами майбутніх фахівців. Його цінність визначається не лише тим, що і скільки засвоїли студенти, а тим, що і як пережив на занятті  кожен, що вчиться, якою мірою він змінився як особа. Мова йде не про приниження ролі знань, умінь і навичок, як важливого компоненту змісту професійної освіти, а про розставлення пріоритетів, коли на перше місце ставиться духовно-етичне виховання студентів.

Особовий розвиток студентів можливий, якщо гуманізувати зміст навчання, змінити характер взаємодії, використовувати інтерактивні методи навчання, зробити навчання особово-ціннісним.

Як правило, в підручниках з іноземної мови для студентів немовних спеціальностей пропонуються тексти, що містять знеособлену наочну інформацію по профілюючі спеціальності, не викликають в них особливого інтересу. Тому ми пропонуємо приділяти особливу увагу  текстовій роботі культурологічного характеру, що розкривають цінність різних національних культур, зокрема, добутки усної народної творчості.

Добутки усної народної творчості складають основу педагогічної культури народу. У них закладена система визначень, розпоряджень, що служили засобом організації життя і поведінки підростаючого покоління. Вони були направлені на формування умінь співіснувати в суспільстві, на засвоєння соціально-схвалюваних норм поведінки.  

Важливим завданням народної педагогіки і її засобу фольклору є виховання прагнення до досконалості. Тому так багато казок, легенд, балад про ідеальних героїв. Звичайно, у кожного народу своє уявлення про ідеального героя, що несе в собі національні риси. Наприклад, в російських народних казках досконала людина представляє собою богатиря, здатного захистити Вітчизну (Ілля Муромець, Добриня Микитич, Альоша Попович). Англійський подібний герой описаний в шотландських, англійських, кельтських баладах (король Артур, Беовульф, Робін Гуд). Це лицарі, що демонструють дива хоробрості, що борються за справедливість, за правду, люди сильні і розумні. Одне можна з впевненістю сказати, що всі герої з російського, українського, англійського фольклору захищають Батьківщину, допомагають слабким і бідним.

Звертаючись до прислів'їв і приказок, необхідно відзначити, що їх   цінували багато видатних педагогів та мислителіув. Я.А. Коменський називав прислів'я свого народу «мудрістю старих чехів». В.І. Далечінь в прислів'ях і приказках бачив «колір народного розуму». В.О.Сухомлинський розглядував народні вислови як педагогічні мініатюри. Згідно з висловом К.Д. Ушинського, приказки і прислів'я - це «мовні самородки і самоцвіти, в яких викристалізувалася мудрість народу». Прислів'я і приказки висловлюють колективну думку народу, в них міститься народна оцінка життя, спостереження народного розуму. Це має принципове значення, оскільки Ушинський вважав,  що де немає громадської думки про виховання, там немає і суспільного виховання.

Прислів'я і приказки володіють глибиною філософської думки і вірністю висновків. Вони легко запам'ятовуються, оскільки багато, хто з них вдягнувся в поетичну форму. В них поміщений етичний кодекс народу.  При цьому, багато прислів'їв є мотивованими і аргументованими закликами до самовдосконалення.

Зокрема, в прислів'ях і приказках знаходять віддзеркалення народні уявлення про ідеал досконалої людини, які змінюються і розвиваються під впливом історичних умов. В той же час, в особовому ідеалі всіх народів головне - не національна приналежність, а загальнолюдські якості.

Зрозуміло, не всі прислів'я і приказки мали педагогічне значення, але метою більшості було виховання високих етичних якостей: любові до рідного краю, чесності, справедливості, скромності, працьовитості і так далі Такі, наприклад, прислів'я:

-  East or West home is best (англ.); Своя земля і в жалі мила (укр.).

- Honesty is the best policy (англ.); Хто правдою живе, той добро наживе (укр.).

- Little and often fills the purse (англ.); Пушинка до пушинки, і вийде перина (укр.).

- Look before you leap (англ.); Обережність - мати мудрості (укр..)

- Better an egg today, than а hen tomorrow (англ.); Краще синиця в руках, ніж журавель в небі (укр.).

         В українській і англійській мовах, є дуже багато прислів'їв, пов'язаних з дружбою і товариством: A friend in need is а friend indeed (англ.); Друг пізнається в біді (укр.).

 Поряд з цим, прислів'я і приказки різко засуджують і висміюють людські вади (брехливість, лінь, боязкість):

- A liar is not believed when he tells the truth (англ.); Раз збрехав, на століття брехуном став (укр.).

- Idle folk have the least leisure (англ.); Спиш, спиш, а відпочити ніколи (укр.).

- Cowards die many times before their death (англ.); В страху очі великі (укр.).

- You never know what you can do till you try (англ.); Роботі робота вчить(укр..)

В даний час виконана велика робота по збиранню, вивченню фольклору не лише філологами, етнографами, але також і педагогами. Практично всі вивчені жанри усної поетичної творчості є ефективними засобами народної педагогіки для здійснення повчальної, виховної, розвиваючої цілі.

Найбільш вивчений педагогічний потенціал прислів'їв, приказок, одиниць фразеологізмів. Ще в середині XIX століття К.Д.Ушинський виступав за те, щоб їх включати в підручники з рідної мови.  Ще з тих пір ті, що вчаться різних ступенів навчання в Україні, Росії, Великобританії, США мають можливість ознайомитися з прислів'ями і приказками на заняттях з рідної мові і літератури. В даний час прислів'я і приказки активно використовуються і при вивченні іноземної мови. Не дивлячись на це, педагогічні і дидактичні можливості прислів'їв, приказок, як засобу формування етичної здатності і активізації іншомовної мовної діяльності, не вичерпані.

Таким чином, усна народна творчість є не лише сукупністю різних видів і форм художньої масової творчості, що увійшли до побутової традиції того або іншого народу, але одночасно виконує педагогічні функції: виховну, естетичну, розважальну, розвиваючу, навчальну. Фольклор є істотною часткою національної культури кожного народу, а інколи єдиним джерелом пізнання історії народу, його свідомості, естетичних уявлень народних мас певної епохи. Тому велика роль фольклору в розвитку у студентів пізнавального інтересу до своєї культури, історії, мови, а також залучення їх до скарбів інших культур. Фольклор, як джерело і засіб народної педагогіки пройшов багатовікову перевірку на ефективність, гуманізм у вихованні підростаючого покоління. В ньому враховані головні педагогічні принципи: доступність, облік вікових особливостей, рух в пізнанні миру від простого до складнішого, основні закони людської логіки і сприйняття, тому його педагогічний потенціал невичерпний.

Історичний досвід показав, що  незнання культури свого народу, його минулого і сьогодення наносить непоправну утрату формуванню і розвитку особи.  У зв'язку з цим, формування особи на національних ідеалах людини передбачає наукове осмислення змісту, методів і засобів народного  виховання стосовно реалій сьогодення. Останніми роками  в країні гостро коштує проблема розроблення етично-естетичних орієнтирів для майбутніх поколінь,  а в ширшому сенсі створення національної ідеології, або так званої «національної ідеї». Вивчення народного ідеалу досконалої  людини може стати одним із способів рішення даної задачі.       

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>