XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Крамаренко І.С. СУЧАСНИЙ СТАН ФІНАНСОВО-КРЕДИТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ АПК

Крамаренко І.С.

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини ВНЗ «ВМУРоЛ "Україна"»

СУЧАСНИЙ СТАН ФІНАНСОВО-КРЕДИТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ АПК

Однією з головних умов стабільного розвитку будь-якого підприємства є його фінансова незалежність. В умовах сьогодення фінансове забезпечення виробничої діяльності є проблемним. Для сільськогосподарських підприємств, через галузеву специфіку, ці проблеми є найбільш вразливими. Природні катаклізми, що відбуваються нині, поява нових хвороб сільськогосподарських культур та тварин - ще більше загострюють ці проблеми.

Сучасне забезпечення фінансово-кредитними ресурсами підприємств АПК досліджують О.В. Ґудзь, Л.О. Вдовенко, А.А. Воронкова, О.В. Гривківська, М.Я. Дем'яненко, П.Т. Саблук, М.І. Савлук. Однак низка питань потребує додаткового вивчення та обґрунтування. Це стосується необхідності вдосконалення механізму кредитування та використання сільськогосподарськими підприємствами альтернативних форм та джерел фінансування.

 В Україні доступ до позичкових ресурсів був і залишається досить складним для аграрних товаровиробників. Серед основних проблем кредитного забезпечення можна віднести: по-перше, зменшення обсягів державної підтримки сільського господарства; по-друге,  недоступність кредитних ресурсів через високі відсоткові ставки; по-третє, неврахування сезонності робіт.

Станом на кінець липня 2010 року загальний обсяг наданих кредитів в сільське господарство становив 26 798 млн. грн., що складає приблизно 6% від загального обсягу наданих кредитів в економіку країни [1]. Така тенденція спричинена як суб'єктивними, так і об'єктивними чинниками. Одна з умов отримання кредиту - кредитоспроможність позичальника, тобто гарантія повернення кредиту. В умовах невисокого рівня прибутковості, а частіше збитковості, низької ліквідності активів - сільськогосподарські підприємства є некредитоспроможними. У результаті маємо замкнене коло: відсутність  фінансових ресурсів - причина низької ефективності сільськогосподарського виробництва, а це,  у свою чергу, унеможливлює отримання кредитних ресурсів. У цих умовах необхідна розробка та реалізація нових, адекватних сучасним умовам підходів до фінансово-кредитного забезпечення галузі [2].

Більшість науковців вважає, альтернативою кредитування може стати лізинг, що дасть можливість отримати необхідні ресурси та  уникнути значних втрат. Але сучасне використання підприємствами лізингових операцій особливо не користується популярністю, що суперечить загальносвітовій практиці. За даними Державної комісії з регулювання фінансових послуг за січень - березень 2010 року фінансовими компаніями та юридичними особами укладено 886 договорів фінансового лізингу на суму 708,4 млн. грн. [3]. Протягом 2008-2010 років укладання договорів фінансового лізингу знизилось майже в 3 рази. При використанні звичайного кредиту підприємство мало б частину вартості покупки оплати за рахунок власних коштів. Лізинг припускає 100% кредитування і, як правило, не потребує негайного початку платежів. За допомогою лізингу підприємство може спочатку випробувати машини, а потім закупити їх, а обладнання в сезонних галузях орендувати лише на час його фактичної експлуатації.

На сьогодні відчувається зростання  попиту на операції факторингу, що являється процесом управління дебіторською заборгованістю підприємства та всіма його активами, що здійснює фактор без попереднього фінансування. За даними державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг, протягом першого кварталу 2010 року  фінансові компанії уклали 442 договори факторингу загальною сумою 560,0 млн. грн. Факторинг здатен позитивно вплинути на ефективність управління дебіторською заборгованістю сільськогосподарських підприємств, відчутно збільшив обсяги залучення ресурсів.

Згідно даних Державного комітету статистики інвестиції в сільське господарство на 1 червня 2010 року склали  3352,7 млн. грн., а  на 1 червня 2009 року 3200, 1 млн. грн. збільшення відбулось на 5%. [4]. Аграрний сектор України є непривабливим для потенційних інвесторів через високі ризики, пов'язані з незахищеністю права власності та ймовірністю неповернення коштів через недосконале управління.

Аграрні підприємства використовують різні кредитні інструменти  з метою покриття потреб виробництва у фінансових ресурсах. Серед них найбільшого поширення набули банківське кредитування, спрямоване переважно на покриття поточних господарських потреб, та фінансовий лізинг, що забезпечує оновлення матеріально-технічної бази аграріїв. Упродовж 2006-2009 років обсяги банківського кредитування збільшились 49,6%, а фінансового лізингу - скоротилися втричі. Сільськогосподарські підприємства все більше починають використовувати послуги факторингу. Також, надходження іноземних інвестицій в економіку країни має позитивну динаміку. Це зумовлено такими чинниками, як прагнення закріпитися на перспективному ринку збуту України, отримати прибуток на довгостроковій основі, використовувати відносно дешеву та кваліфікаційну робочу силу - як важливий чинник зниження собівартості продукції.

Література:

•1.     Бюлетень Національного банку України [Електронний ресурс] - 2010.- №8(209). - Режим доступу до журн.: http://www.bank.gov.ua/Publication/econom.htm

•2.     Воронкова А.А. Проблеми банківського кредитування сільськогосподарських товаровиробників в Україні / А.А. Воронкова, Л.В. Куцина // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики.-2008.-№2(5).-С.33-37

•3.      [Електронний ресурс ] - Режим доступу: http://www.dfp.ua/.

•4.     [Електронний ресурс ] - Режим доступу:www.ukrstat.gov.ua


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>