XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Крамаренко Т.В. ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТУРИ ІНШОМОВНОГО ДІАЛОГУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТОВАРОЗНАВСТВА ТА КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Крамаренко Тетяна Володимирівна, викладач

Дніпропетровський університет економіки та права ім. А.Нобеля

ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТУРИ ІНШОМОВНОГО ДІАЛОГУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТОВАРОЗНАВСТВА ТА КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Входження України в єдиний освітній простір підвищує значущість іноземної мови не тільки як академічної дисципліни, але і як засобу оволодіння вузькогалузевою спеціалізацією. Культура іншомовного діалогу як важливий компонент комунікативної культури є невід'ємною складовою підготовки студентів немовних вищих навчальних закладів, зокрема, майбутніх фахівців торгівельного підприємництва та товарознавства.

У системі ринкових відносин особливе місце займає сфера товарного обігу, де працюють більше ніж 70% громадян України. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває підготовка кваліфікованих фахівців торгівельного підприємництва, які змогли б забезпечити ефективну роботу в умовах ринкової економіки на основі знання кон'юктури ринку, споживчих властивостей товарів, володіння мистецтвом залучення покупців, захисту їх прав, володіючи достатньо високим рівнем іноземної мови. На сьогоднішній день, у ділових колах одержання торгівельного фаху цінується як важлива умова для досягнення успіху в бізнесі і як необхідний атрибут особистої кар'єри. А володіння іноземною мовою свого фаху стало невід'ємним компонентом повноцінної діяльності спеціалістів, здатних вирішувати професійні завдання іноземною мовою.

Оволодіння іноземною мовою сприяє розвитку у студентів даної спеціальності здібності використовувати її як інструмент спілкування у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу.

На сьогоднішній день система вищої освіти недостатньо задовольняє попит суспільства на осіб, здатних до іншомовної діалогу та готових до взаєморозуміння з представниками різних культур.

Структура підготовки майбутніх фахівців торгівельної та комерційної діяльності передбачає не тільки навчальну роботу з оволодіння знаннями, вміннями і навичками, але й діяльність, яка забезпечує студентам можливість продемонструвати активність та самостійність, ініціативу й самодіяльність, організаторські здібності та культуру діалогічного  спілкування.

На основі аналізу наукових здобутків С.Амеліної, було зроблено визначення, що формування культури діалогу - це багатогранний, тривалий і взаємообумовлений процес, успішна організація якого залежить від багатьох чинників.

С.Амеліна акцентує увагу на тому, що монологічне спілкування, розраховане на певні затрати часу, все більше витісняється діалогічним. Чітко вимальовується діалогічний вектор у розвитку професійного спілкування в усіх галузях народного господарства [1].

На етапі стрімкого переходу  людства на якісно новий рівень глобального розвитку з'явився культурний гіперпростір, ознакою якого є взаємозалежність культур народів світу, які знаходяться у постійному діалозі та взаємодії одна з одною [4]. «Діалог культур - це процес спілкування культур, у ході якого відбувається взаємна трансформація» [3,c.162].

Проблема формування культури діалогу пов'язана з проблемою міжособистісних контактів і спілкування. Аналіз педагогічної та психологічної літератури засвідчує, що цей напрям був започаткований В.Бехтєрєвим і знайшов своє продовження у працях В.Мясищева, Б.Ананьєва, Л.Виготського.

Слово «діалог» (dialogos) грецького походження й буквально перекладається як «розмова двох, бесіда». Розгляд діалогу переважно в лінгвістичному його аспекті зумовлює розуміння даного феномену як почергового обміну репліками кількох людей. Істотною ознакою діалогу, на противагу монологу, вважається наявність кількох суб'єктів, спільними зусиллями яких розвивається процес мовлення (Т.Винокур, А.Лурія, О.Леонтьєв, Л.Якубинський та інші).

Метою навчання іноземних мов майбутніх фахівців торгівельної та комерційної діяльності є формування культури іншомовного діалогу, яка виступає засобом міжкультурної взаємодії, адже мова - це складова культури і функціонує вона лише в певній культурі.

Ознайомлення з результатами теоретичних напрацювань учених дало змогу виявити, що з розвитком комунікативних технологій значно розширюються можливості для міжкультурної комунікації. Надзвичайно велика кількість людей мають можливість здійснювати діалог з представниками інших культур. Діалогічність є сутнісною характеристикою людського буття: діалог - є принципом співіснування, взаємодії людей і засобом досягнення взаєморозуміння. Суттєвий інтерес становить думка Г.Буша: «справжня людська діалогічна взаємодія - це головна, можливо, єдина, передумова вдосконалення й облагородження всіх відносин, що існують у суспільстві та виявляють собою і передумову, і гарант, і регулятив життєтворчості людей. У муках відбувається становлення діалогічної людини, але іншого певного шляху не існує» [2,c.16-17]

Слушними, зокрема є зауваження Н.Губіної про те, що готовність студентів до міжкультурної комунікації, а у нашому випадку до міжкультурного діалогу, залежить від рівня сформованості міжкультурної компетенції. Елементами такої готовності можуть бути: комунікативно-мотиваційний (спрямованість студентів на досягнення комунікативної взаємодії іноземною мовою як "сукупність стійких мотивів, які орієнтують діяльність особистості і є відносно незалежними від наявних ситуацій"); ситуативно-орієнтаційний (комунікативні уміння студентів, що дозволяють розуміти і правильно орієнтуватися в різних ситуаціях); оцінний (самооцінка студентами власної комунікативної поведінки і поведінки співрозмовника); змістовний (знання про сутність іншомовного спілкування та ступінь усвідомленості студентами практичної значущості іншомовної комунікативної підготовки).

Міжкультурна комунікація є фактором розвитку людини. Формування культури міжнаціональних стосунків як основи суб'єкт-суб'єктної взаємодії представників рівних культур є одним із пріоритетних завдань ВНЗ у сучасних умовах.

Отже, у працях багатьох дослідників підкреслено, що майбутні фахівці повинні вивчати мову та культури у співвідношенні. Професійна підготовка студентів економічного профілю повинна мати міжкультурну спрямованість. Науковці зауважують, що у навчальному процесі потрібно уникати одностороннього відображення дійсності, навпаки, «багатоголосся» змісту навчання, різноманіття поглядів, думок, залишаючи свободу вибору за студентами, розвивають їх здатність до самостійного мислення. Для досягнення взаєморозуміння між учасниками міжкультурного діалогу необхідно засвоїти навчальну інформацію щодо іншої культури і набути досвід її сприйняття, порівняння, аналізу та оцінювання; уміти інтерпретувати прояви культурних розбіжностей; прагнути глибше вивчати мову іншого народу, яка допомагає осягати сутність його культури та її цінності, а також розуміти комунікативну поведінку її носіїв; бути психологічно готовими до особливостей процесу міжкультурної комунікації, набути досвід емоційного ставлення до різноманітних фактів іншої культури, виховувати у собі готовність змінювати свої погляди на іншу культуру, а також особистісні якості, необхідні для міжкультурного діалогу [4,c.130].

Література

•1.     Амеліна С.Теоретико-методичні основи формування культури діалогу у студентів аграрних вищих навчальних закладів, Дніпропетровськ 2007,

•2.     Буш Г.Я. Диалогика и творчество. - Рига: АВОТС, 1986.- 318с.

•3.     Губина Н.М. Формирование межкультурной компетенции студентов в процессе обучения деловому английскому языку в элективном спецкурсе, Москва 2004.Диссертация13.00.02

•4.     Колбіна Т.В. Основи міжкультурної комунікації для студентів-економістів. Навчальний посібник. - Х.: ВД «Інжек», 2008. - 152 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>