XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Краснікова Н.О. ВПЛИВ «КРИЗОВОГО ПРОТЕКЦІОНІЗМУ» НА РІВЕНЬ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВ

Краснікова Н.О.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

ВПЛИВ «КРИЗОВОГО ПРОТЕКЦІОНІЗМУ» НА РІВЕНЬ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВ

Прояв світової економічної кризи відзначився в зовнішній торгівлі країн через стрімке зниження обсягів експорту-імпорту, погіршення сальдо торговельного балансу і, головне, викликав зміни у регулюванні зовнішньої торгівлі, що визначаються як «кризовий протекціонізм».   Будуючи державну політику у напрямку стимулювання та захисту внутрішнього попиту шляхом протекціонізму, держави тим самим втрачають ту частину попиту на національну продукцію, що формується за рахунок експорту. Отже, відбувається зниження рівня зовнішньоекономічної безпеки держав, що виявляється не тільки через скорочення експортної та імпортної квоти, але і завдяки змінам рівня захисту світових ринків від національного експорту.

Експерти зазначають, що негативні тенденції в зовнішній торгівлі можуть стати найголовнішими наслідками світової економічної кризи і знизити не тільки рівень економічної безпеки окремих держав, а і рівень міжнародної економічної безпеки. Останні дослідження Ентоні Боует та Давіда Лаборде вказують, що світові втрати від збільшення протекціонізму до його історичного максимуму становитимуть 728 млрд дол. Зусилля, витрачені державами, для побудови правил торгівлі, спрямованих на її лібералізацію, знаходяться під загрозою поточної хвилі «кризового протекціонізму».

Можна виділити наступні риси «кризового протекціонізму» у співвідношенні з протекціонізмом в умовах стабільного розвитку: по-перше, він є масовим, по-друге, його заходи здебільшого є відкрито дискримінаційними; по-третє, він наносить більшу шкоду менш розвиненим країнам, які об'єктивно мають менші фінансові можливості для підтримки власних економік; по-четверте, його дуже важко зупинити, оскільки країни-лідери світової економіки не зацікавлені у зниженні захисту національних виробників і, відповідно, байкотують лібералізаційні домовленості СОТ. Сучасна криза, таким чином, викликала нову хвилю протекціонізму, але вже іншого характеру в порівнянні з тарифним протекціонізмом часів «великої депресії»: активно зростають методи прихованого нетарифного протекціонізму задля стимулювання внутрішніх виробників, інвестицій та зайнятості і, разом з цим, стрімко зростає використання легальних в СОТ протекціоністських заходів. Світова економіка, скерована правилами та нормами СОТ сьогодні демонструє тарифний протекціонізм не збільшенням рівня митно-тарифного захисту, а призупиненням його зниження. Також, його можна простежити у призупиненні практично всіма країнами світу розширення преференційних режимів для нових країн.

В докризовий період розвинені країни активно стимулювали створення правил світової торгівлі, спрямованих на поступову лібералізацію. Країни, що розвиваються, навпаки, відстоювали право на захист національного виробництва, що не витримувало конкуренції з розвиненими країнами. Зміни, викликані діями урядів по подоланню світової економічної кризи, кардинально поміняли місцями прибічників та опонентів протекціонізму. Тепер, країни, що розвиваються, зацікавлені в зменшенні протекціоністських бар'єрів з боку розвинених країн з огляду на дві обставини. По-перше, менш розвинені країни були поставлені в умови поступової лібералізації економіки під контролем СОТ і вже відчутно лібералізували власні економіки. По-друге, інтереси експортерів в сучасних економіках значно важливіші для таких держав, ніж інтереси галузей, що конкурують з імпортом.

Отже, прямим короткостроковим ефектом світової економічної кризи стало зниження рівня функціональної відкритості економіки через зниження експортної квоти практично всіх держав світу. Зниження цього індикатору зовнішньоекономічної безпеки викликало першу хвилю зменшення рівня зовнішньоекономічної безпеки країн світу і, відповідно, стимулювало уряди переорієнтувати національні виробництва перш за все на національні ринки. Оскільки, така переорієнтація, вимагає забезпечення більшої привабливості національних товарів по відношенню до іноземних на внутрішніх ринках, це викликало другу хвилю зниження рівня зовнішньоекономічної безпеки держави, що відбулась завдяки стрімкому підвищенню рівня захисту зовнішнього світу по відношенню до національного експорту. Третю хвилю, можна прогнозувати, як результат протидії застосуванню дискримінаційного захисту, що належить до червоної групи через механізми СОТ.

За силою впливу найпотужнішою виявилась саме друга хвиля зниження рівня безпеки, яка призвела до виходу проблеми «кризового протекціонізму» з національного на світовий рівень, про що зазначають експерти і що підкреслює необхідність врахування індикаторів рівня захисту для правильної оцінки рівня безпеки держави. На думку економістів можливі два шляхи розв'язання ситуації зі світовою торгівлею: перший - це посилення ролі СОТ та вдосконалення правил світової торгівлі у напрямку унеможливлення стрімкого розвиту протекціонізму в світі; другий - встановлення сучасного стану захисту в світі в якості базового для подальшого розвитку світової торгівлі. Вочевидь, перший шлях є бажанішим, з огляду на переваги вільної торгівлі як для окремих держав так і для світової економіки в цілому.

Кризовий захист більшою мірою вплинув на країни, з переважно сировинним експортом, ринки збуту якого традиційно є найзахищеними. Отже, подальша підтримка та стимулювання сировинного експорту не зможе ані підвищити рівень економічної безпеки держави, ані створити стимули для росту національної економіки на майбутнє. Як показує досвіт розвинених країн, поряд із захистом тих галузей промисловості, що знаходиться у скрутному становищі, уряд повинен здійснювати підтримку галузей, спрямовану на довгострокову перспективу створення принципово нових виробничих можливостей або подолання інших проблем безпеки, що мають, наприклад, за мету переорієнтацію на нетрадиційні джерела енергії.

 

e-mail: krasnikov@ukr.net


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>