XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Кравченко Ю.С., Трегуб В. В. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА ОСНОВІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА ОСНОВІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кравченко Ю.С., Трегуб В. В.

Харківська державна академія фізичної культури

Постановка проблеми.

Сьогодні обґрунтована необхідність якісних змін у галузі фізичної культури і спорту на основі сучасних інформаційних підходів (Шкребтій Ю. М., 2004; Свистельник І. Р., 2007). Перспективним напрямком має стати розробка національної системи інформаційного електронного навчально-наукового простору (Єрмаков.С., 2005, 2006). При цьому важливим є покращення інформаційного забезпечення вищої фізкультурної освіти шляхом удосконалення форм подання інформації щоб забезпечити інформаційні запити (Ашанін В. С., 2004; Блещунова К. М., 1999; Наумова Н. І., 2000; Огірко І. В., 2000; Шандригось В. І., 2002 та ін.).

Однак у вказаних дослідженнях недостатньо розкрито аспекти організації інформаційного забезпечення щодо побудови навчальної діяльності в інформаційному середовищі. Невизначеність наукового підходу до організації інформаційного забезпечення вищої фізкультурної освіти, відсутність відповіді на те, яким чином слід відбирати знання, яку роль у їх засвоєнні можуть зіграти інформаційні технології, і зумовлює актуальність дослідження.

Мета і постановка задачі.

З метою розуміння та оцінки ступеня ефективності застосування комп'ютера в навчальному процесі, а також оцінки студентами тієї ролі, яку відіграють комп'ютерні програми навчального призначення в оптимізації їх навчально-пізнавальної діяльності, студентам ХДАФК було запропоновано оцінити та виразити своє ставлення до наступного:

•-     як часто викладачі використовують комп'ютерні програми для самостійної роботи;

•-     які моделі навчання набули найбільше поширення (демонстраційна модель; програмоване навчання; інформаційно-довідкова модель; модель дослідження; модель імітації);

•-     який ступінь оптимальності моделі (дозволяє зберегти час, сили і в той же час сприяє ефективному засвоєнню матеріалу);

•-     яким програмам ви віддаєте перевагу (навчальним, контролюючим, навчально-контролюючим).

Результати дослідження.

Дослідно-експериментальна робота була пов'язана з такими методами науково-педагогічного дослідження як спостереження, анкетування, інтерв'ювання, незалежні характеристики, вивчення продуктів діяльності (випускні кваліфікаційні роботи, комп'ютерні програми, методичні розробки).

Попередній якісний аналіз результатів дозволив зробити наступні висновки. Частина студентів (67%) вважає, що викладачі повинні частіше, оперативніше застосовувати комп'ютерні програми. При цьому наголошувалося, що в результаті підвищення ролі самостійності зростає їх відповідальність, серйозніше ставлення до майбутньої професійної кар'єри.

Значна частина опитаних (73%) вважає, що найчастіше викладачі застосовують демонстраційну модель навчання, на другому місці - інформаційно-довідкова модель; на третьому місці - модель імітації.

Високо оцінюючи ступінь оптимальності навчальної моделі, студенти в той же час відзначають, що не всі викладачі можуть методично грамотно використовувати комп'ютерні програми.

Найбільшу перевагу студенти віддали навчально-контролюючим програмам (65%), іншим, відповідно, 23 і 12%.

Дослідження показало, що методично грамотне використання комп'ютерних програм надає можливість викладачам зберігати і розвивати методичний досвід, накопичений у дидактичних середовищах. В той же час самостійна робота, організована в інформаційному середовищі, дозволить значно підвищити активність навчальної діяльності.

 

Мотиваційну готовність до розробки ЕНМК ми визначали по характеру відповідей на питання [3].

Висновки.

На підставі проведених досліджень можна зробити такі висновки:

1. Створення системи дистанційного навчання - тривалий і трудомісткий процес: треба підготувати відповідне комп'ютерне обладнання, програмне забезпечення, електронний дидактичний матеріал, підготувати викладачів для роботи в новому навчальному середовищі тощо. Ось чому важливе значення у навчальному процесі має самостійна робота з навчально-контролюючими програмами.

2. Є всі підстави стверджувати, що з використанням засобів інформатики можна викладати практично всі навчальні дисципліни і предмети. Інформатика дозволить вирішувати проблеми "що, де, коли", тобто можна отримати відповіді на запитання: які є інформаційні ресурси, де вони знаходяться і в якій послідовності, коли до них можливий доступ.

3. Розуміння й оцінка ступеня ефективності застосування комп'ютера в навчальному процесі та оцінки студентами тієї ролі, яку відіграють комп'ютерні програми навчального призначення в оптимізації їх навчально-пізнавальної діяльності, дозволяють стверджувати, що в даному разі відбувається не ускладнення способу комунікації студента з середовищем навчання, а спрощення. Студент гранично спрощує мову спілкування з середовищем навчання і як наслідок на перше місце виходить мова предметної області.

Отже, перспективи, як це видно з викладеного, майже безмежні.

Література.

•1.                Брановский Ю. С. Информатика и информационные технологии обучения в учебном плане факультета педагогики и психологии педагогических вузов: метод. реком. - Ставрополь, 1993. - 132 с.

•2.                 Практикум по психологии профессиональной школы / Под ред. Э.Ф. Зеера. - Свердловск, 1990. - 117 с., с. 62-64


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>