XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Кравчук Л. В. ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ УКРАЇНИ В УМОВАХ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ (1991−2000 рр.)

Кравчук Л. В.  

ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут»

ВИВЧЕННЯ   ІНОЗЕМНОЇ МОВИ  В  ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ   ШКОЛАХ  УКРАЇНИ  В  УМОВАХ  ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ  (1991-2000 рр.)

Аналізуються основні тенденції вивчення іноземної мови в період незалежної України. Висвітлено важливий період запровадження іноземної мови в початкових класах, розглянуто основні проблеми з якими стикнулася школа  в перші роки впровадження закону в дію.

 

Постановка проблеми. З проголошенням незалежності України відбулися кардинальні зміни мети й цінності шкільної освіти. Змінились педагогічні й ідейні орієнтири. Держава проголосила метою школи формування національно свідомого громадянина незалежної України. На першому плані знову постала особистість дитини, її розвиток і само-розвиток. Розвиток науки і школи стає державницьким напрямком. Він відзначається створенням національної системи освіти з новою структурою і змістом, осмисленням вітчизняних явищ, феноменів, подій, персоналій.

Досить вагомим  та інноваційним кроком стало  запровадження  вивчення іноземної мови в початковій школі  та викликало низку важливих педагогічних проблем. У першу чергу постало питання якості початкової іншомовної освіти, розробка педагогічних та психологічних обґрунтувань навчання молодших школярів, навчально-методичного забезпечення курсу. Цей факт став серйозним випробуванням для вчителів і всіх тих, хто причетний до цієї галузі, оскільки він потребував перегляду й уточнення окремих усталених поглядів на шкільний предмет «іноземна мова», у тому числі  на засоби і методику навчання, цілей та змісту завдань, а також ролі вчителя та учня у навчальному процесі.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Окремі аспекти досліджу-ваної проблеми перебувають в колі інтересів видатних українських і зарубіжних вчених (Г.Гринюк, Є.Ніколаєва, О.Мисечко, О.Максименко, О.Першукова, В.Плахотник, В.Редько, Л.Гриневич, А.Сбруєва, О.Петращук, М.Чорна, О.Вишневський, О.Шерстюк).

Мета статті полягає у з'ясуванні основних тенденції вивчення іноземної мови в період незалежної України. Розкрити важливий період запровадження іноземної мови в початкових класах, розглянути основні проблеми з якими стикнулася школа  в перші роки впровадження закону в дію.

Виклад  основного матеріалу. У 90-ті р.р. ХХ ст., було здійснено масштабний  соціальний експеримент, спрямований  на з'ясування  й наукове обґрунтування можливостей навчання іноземних мов молодших школярів,  хоча офіційне запровадження закону в дію відбулося лише в  2002 і Україна стала однією з країн Європи, де школярі починають вивчати іноземні мови в початковій школі. Основна мета проекту ─ інтенсифікувати навчання іноземної мови та підготувати учнів молодшого шкільного віку до життя в роз­виненій європейській державі [2, c.5]. Новий напрям педагогічної роботи вимагав розроблення  відповідних педагогічних та психологічних обґрунтувань, навчально-методичного забезпечення, спеціально підготовлених кадрів. Не випадково в цей період було запроваджено нову додаткову спеціальність «Вчитель початкового навчання та іноземної мови».

Протягом десятиліть в Україні масове вивчення іноземної мови розпочиналось з 5-го класу. З цим були пов'язані галузі педагогічної та методичної наук, на це були спрямовані наукові дослідження в цих сферах, тощо. Визнання на державному рівні доцільності запровадження іноземної мови в початковій школі змусило замислитись над завданням раннього шкільного навчання цього предмета і можливостями їх реалізації.

В період з  1995-2000р. було опубліковано вельми велику  кількість праць, присвячених педагогічному та психологічному обґрунтувань навчання молодших школярів іноземної мови. Опираючись на численні дослідження зарубіжних і вітчизняних методистів, психологів, автори публікацій обґрунтовували можливість і доцільність  раннього навчання  дітей іноземних мов. Вони відзначали  характерні психологічні зміни, що відбуваються в дітей під час навчання в початковій школі. Особливий інтерес у контексті нашого дослідження становлять праці українських науковців (О. Бєляєва, В. Плахотника, В. Редька), в яких наголошено на важливості введення раннього вивчення іноземної мови. Йдеться про те, що саме в початковій школі «формуються основи іншомовної комунікативної компетенції, потрібні та до­статні для подальшого їх розвитку й удосконалення» [3, c.45].  

Досить  суперечливими були думки педагогів та психологів, стосовно того запроваджувати іноземну мову з 1-го чи 2-го класу [1, c.100]. Навчання у першому класі створює належну функціональну і пропедевтичну основу для зустрічі дитині і з іноземною мовою в наступному, другому класі. Воно сприяє її загальному мовному розвитку, набуттю навичок і вмінь навчальної діяльності, соціаль­ній та соціально-психологічній орієнтації в дитячому колективі і взагалі в людському суспільстві.

Проте, з практики відомо, що більшість дітей, які вступають до загальноосвітньої школи, не мають досвіду дошкільного вивчення інозем­ної мови. З перших днів перед ними постають складні завдання:

1) адаптація до шкільного життя;

2) оволодіння прийомами навчальної діяльності;

3) соціалізація в дитячому колективі.

За цих умов вивчення іноземної мови є додатковим навантаженням, яке може відбитися на здоров'ї дітей. Адже шість років - це період інтенсивного психічного і фізичного розвитку дитини. Порівняно з семирічними дітьми, шестилітки мають менш зрілу кору головного моз­ку, серцево-судинну систему, опорно-руховий апарат. У цілому незавершеність розвитку основних органів і сис­тем шестирічної дитини підвищує чутливість її організму до дії несприятливих факторів. І цей чинник може при­звести до формування різних відхилень та захворювань  [1, c.105]. Зрослі інтелектуальні можливості учнів 2-го класу створюють належне підґрунтя для сприйняття і засвоєння соціокультурної інформації, якою повинен бути насиче­ний зміст навчання іноземної мови, якщо останнє дійсно спрямоване на оволодіння учнями міжкультурним іншо­мовним спілкуванням.

Проаналізовані фактори підтверджують слушність запровадження іноземної мови, починаючи з другого кла­су загальноосвітньої школи. У цьому віці у дітей краще розвинена пам'ять, особливо слухова короткочасна, здатність до імітації, наслідування, мисленнєві й пізнавальні процеси, рефлексія, творча уява. В уч­нів другого класу сформувалися навички свідомого опе­рування рідною мовою,  загальнонавчальні вміння і, на відміну від першокласників, вони володіють більшим колом понять, якими оперують на уроках.

Видана в 1995р. Міністерством Освіти програма пропонувала включення  цього навчального предмету  до базового  навчального плану з першого або другого класу. При цьому перший рік навчання  розглядався як пропедевтичний курс, протягом  якого в учнів формувалися первинні мовні навички та мовленнєві вміння. А шкільна програма 2000/01 року, складена в контексті вимог реформування  середньої освіти з врахуванням Рекомендації Ради Європи з мовної освіти, декларує офіційний курс на запровадження 11-річного  строку вивчення першої іноземної мови з 2-го по 12 клас [5,c.5]. Основними принципами програми були: комунікативна спрямованість, особистісна орієнтація, автономія учня, взаємопов'язане інтегроване навчання всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання та письма).

Важливим пріоритетом 2000-х рр. стало переорієнтація шкільної освіти на формування в учнів інноваційного типу культури і мислення, здатності ефективно й свідомо співпрацювати у глобальному просторі, зокрема через вивчення іноземних мов.

Висновок. Реформування змісту іншомовної освіти в умовах незалежності України позначено кардинальними змінами мети й цінності.   Тому іншомовна освіта, навіть у початковій школі, не може бути вузької. Через засвоєння  іноземної мови юна особистість готується до  пізнання іншого народу та його мови, розвитку міжкультурних зв'язків. Світовий досвід впровадження раннього навчання іноземної мови свідчить, що знання іноземної мови здобуті дітьми за перші роки, будуть вміло використані й розвинуті ними на наступних етапах навчання в загальноосвітньому навчальному закладі.

Література:

1. Иванова В.Н. Совещание по вопросам експериментального обучения язикам в начальной школе // ИЯШ . - 1989. - №1. - С.100-114.

2. Кремінь В.Г. Якісна освіта: сучасні вимоги //Педагогіка і психологія.

- 2006. - № 4. - С.5-10.

3. Особенности психического развития детей 6-7 летнего возраста / Под ред. Д.Б. Ельконина, А.Л. Венгера. - М., 1988. - 136с.

4. Покроева Л.Проблеми підготовки до навчання шестилітніх першо-класників // Педагогіка і психологія. - 2006. - № 4. - С.5-10.

5. Програми  для   загальноосвітніх  навчальних   закладів. Іноземні мови 5-11 класи. - К.: Освіта, 1991. - 38с.

6. Програми  для   загальноосвітніх  навчальних   закладів. Іноземні мови 5-11 класи. - К.: Освіта, 1995. - 38с.

7. Сухомлинська О.В. Історико-педагогічний процес: нові підходи до загальних проблем. - К.: А.П.Н., 2003. - 67с.

8. Сухомлинська О.В. До питання про розвиток змісту загальної середньої освіти // Науковий вісник Чернівецького університету. - 2003. - випуск 176. - С.161-169.

    


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>