XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Крайник Г.С., Крайник С.С. НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ УМОВ ПРАВОМІРНОГО ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВА НА ЗАТРИМАННЯ ЗЛОЧИНЦЯ

Крайник Г. С., Крайник С. С.,

Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ УМОВ ПРАВОМІРНОГО ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВА НА ЗАТРИМАННЯ ЗЛОЧИНЦЯ

Ст. 38 ККУ присвячена такій обставині, що виключає злочинність діяння, як затримання особи, що вчинила злочин. За умов правомірного здійснення права на затримання, кримінальна відповідальність виключається, так само як і цивільна, за можливу заподіяну майнову шкоду.

Розглянемо наслідки порушення конкретних умов правомірного здійснення права на затримання:

  1. Заподіяння умисної шкоди злочинцю без мети його затримання.  Мета є відображенням бажаного результату, і там, де відсутня мета затримати злочинця і доставити його відповідним органам влади, там відсутня і дія по затриманню, а отже, не може бути й перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Спричинення злочинцю шкоди без мети його затримання є звичайним злочином проти особи без пом`якшуючих покарання обставин. При цьому, вважаємо, що такий злочин є лише умисним (ст.ст. 115, 116, 121, 123 ККУ), бо неможливо необережно затримати злочинця, тим більше заподіяти певну шкоду при затриманні (отже, ст.ст. 119 та 128 ККУ не підлягають застосуванню). За іншими статтями (122, 125, 126, 127) ККУ відповідальність наставати не повинна, тому що не було явної невідповідності заподіяної шкоди обстановці затримання злочинця.

  Заходи по затриманню злочинця слід чітко відмежовувати при кваліфікації від акту помсти - свавільної розправи. Якщо шкода злочинцю заподіюється з метою затримання, то на ґрунті помсти за вчинене ним суспільно небезпечне діяння особа, яка заподіює таку шкоду, несе відповідальність  на загальних засадах. Акт помсти має місце, зокрема, у таких випадках: 1) тяжка шкода заподіюється захопленій на місці вчинення злочину особі, котра не чинить опору при затриманні, не намагається втекти; 2) громадянин переслідує особу, що припинила злочин і втікає, наздоганяє її, і вчинює над нею самосуд; 3)  у місці, в якому  особа припускає можливість вчинення злочину іншою особою, встановлюється засідка і при появі злочинця над ним здійснюється розправа за наявності можливості проінформувати органи влади або затримати злочинця, завдавши йому меншої шкоди.                  

 2.  Спричинення злочинцю шкоди хоча і з метою затримання, але така шкода не викликана необхідністю. Це означає, що шкода заподіюється в такій обстановці, коли існує необхідність затримання злочинця без застосування сили,  або з заподіянням шкоди значно менш тяжкої, суспільно корисна мета досягається неналежними засобами.  Об`єктивно  така шкода непотрібна, вона надмірна. Тому факт заподіяння злочинцю такої шкоди  повинен розглядатись як  один  з  видів перевищення права на затримання (перевищення меж достатньої шкоди) - кваліфікація за ст. 118 або ст. 124 ККУ.

 3.  Злочинцю шкода заподіюється хоча і вимушено, але вона разюче, безсумнівно не відповідає небезпеці вчиненого злочину - коли заподіяна злочинцю тяжка шкода явно не відповідає небезпеці вчиненого ним посягання, але відповідала обстановці його затримання (перевищення меж допустимої шкоди) - у цьому випадку кваліфікація за ст. 118 або за ст. 124 ККУ.

  Правомірним таке затримання назвати неможна, бо з метою захисту одних інтересів спричиняється шкода, що явно не відповідає іншим інтересам. Але, у той же час, ці дії не можна розглядати як звичайний злочин проти особи, бо той факт, що особа діє з метою затримання злочинця і заподіює йому шкоду вимушено, є обставиною, що повинна значно пом'якшити покарання за спричинену шкоду, хоча б остання і явно не відповідала небезпеці вчиненого злочину.

   Отже, заподіяння тяжкої шкоди повинно розглядатись як перевищення меж заподіяння шкоди особі, що вчинила злочин (перевищення допустимої або достатньої шкоди - кваліфікація за ст.ст. 118 КК або 124 ККУ).

   4. Шкода заподіюється особі при відсутності твердого переконання у тому, що вона є винною у вчиненні конкретного злочину.  Заподіяння шкоди особі, що не належить до кола злочинців розглядається у ККУ як звичайний злочин проти особи, бо права на затримання невинуватої у вчиненні злочину особи взагалі не виникає, і тому, зрозуміло, воно не може бути перевищене. Особа, що заподіяла шкоду, повинна нести кримінальну відповідальність за злочин в залежності від того, чи усвідомлювала вона дійсний характер вчинюваних нею дій, або, якщо не усвідомлювала, то чи могла і чи повинна була в конкретній ситуації передбачити можливість  заподіяння  шкоди сторонній особі. Неприпустиме, зокрема, насильницьке затримання, якщо воно здійснюється лише за наявності підозри, що виникла не в зв`язку з фактом вчинення злочину, а через невизначені ознаки, що характеризували затриману особу як взагалі підозрілу. Судова практика кваліфікує  такі дії як звичайні умисні  злочини.

Таким чином, наслідками порушення умов правомірного здійснення права на затримання: 1) відповідальність за ст.ст. 118 ККУ або 124 ККУ; або 2) відповідальність за умисний злочин проти особи, передбачений розділом II Особливої частини КК (ст.ст. 115, 116, 121, 123 ККУ), тому що неможливо необережно затримати злочинця, тим більше заподіяти певну шкоду при затриманні (отже, ст.ст. 119 ККУ та 128 ККУ не підлягають застосуванню). За іншими статтями (122, 125, 126, 127) ККУ відповідальність наставати не повинна, тому що не було явної невідповідності обстановці затримання злочинця.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>