XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Крищук Ю.В. МІСЦЕВІ ПОДАТКИ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТИМУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

аспірант, Крищук Ю.В.

Луцький національний технічний університет

МІСЦЕВІ ПОДАТКИ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТИМУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

Під економічним зростання територій мезорівня ми розуміємо розвиток бізнесових засад, підприємництва, створення нових робочих місць, що відображається у позитивній динаміці валового регіонального продукту. Важливим інститутом існування соціальної економіки є соціальна справедливість, котра відображена у впорядкуванні місцевих фінансів на базі податків. Існує принципова різниця між ресурсними можливостями регіональної системи та ресурсними можливостями регіонального управління, що в сукупності формують ресурсні потоки в системі регіонального управління. Засобом вирішення протиріч між інтересами суб'єктів економічних відносин є стимул. Економічне стимулювання - це економічне спонукання, використання матеріальних стимулів з метою, щоб виробники, споживачі, покупці поводилися належно, а особи, що застосовують стимулювання, мали з цього вигоду.

Стимулювальна функція оподаткування є продовженням перерозподільної функції, та її дія концентрується саме у сфері реалізації суспільних пріоритетів. Податки в цьому разі виступають як джерело, що живить додаткові доходи господарських агентів, які є тим екзогенним втручанням в дію функцій попиту і пропозиції, яке зумовлює бажані зрушення точок рівноваги ринку [1, c. 69]. При цьому завданням держави має бути не зрівняння дохідної спроможності місцевих бюджетів регіонів, а оптимальне поєднання необхідності забезпечити рівний доступ громадян до суспільних благ і послуг з наданням адекватної винагороди територіям, внесок яких у суспільний добробут більший. Зокрема, цією винагородою можуть бути інновації, спрямовані на технічне переоснащення стратегічних підприємств регіону з метою підтримки їх конкурентоспроможності. Протягом певного періоду потрібно перерозподіляти плату за трудові ресурси (з метою створення відповідної соціальної інфраструктури) за рахунок коштів державного бюджету, щоб не пригнічувати стимули громад до розвитку. За таких умов існують гарантії виконання функцій і повноважень органами місцевого самоврядування, котрі самостійно встановлюють джерела власних податкових доходів місцевих бюджетів, виходячи зі специфіки розвитку території. Власне, соціально-економічний розвиток регіону - це об'єктивний процес, що відбувається під впливом історичних, географічних, ресурсних, демографічних та інших факторів. Управління розвитком регіону включає дії, спрямовані на те, щоб найбільш ефективними шляхами поширити результати прогресу на якомога ширші верстви населення. Стратегічний план розвитку регіону повинен бути, з одного боку, цілісним, з іншого - гнучким, що допускає корекцію відповідно до змін внутрішнього і зовнішнього середовища функціонування регіонального співтовариства (органів місцевої влади, бізнесу та громади). Тому розширення податкової бази місцевого самоврядування є загальною потребою суб'єктів соціально-економічної системи регіонів формувати фінансову незалежність (фіскальну самостійність), оскільки є більш дієвим інструментом, ніж окремі податкові пільги. Нарощення податкового потенціалу органами місцевого самоврядування на теперішній час не є податковим тиском на відтворення бізнес-сектору територій, а відповідає умовам децентралізації управління економічними процесами з установкою на стале економічне зростання, відтворення і розвиток людського, соціального, політичного капіталу, зростання реальних доходів населення. По-перше, перевага місцевих податків і зборів (концентрація сил) у структурі місцевого бюджету (порівняно зі часткою міжбюджетних трансфертів) характеризує безпеку соціально-економічного розвитку регіону (з метою збереження свободи дій органів місцевої влади). По-друге, економія сил зумовлена проблемами сталого розвитку територій, тому справляння екологічних податків привертає увагу до уникнення оподаткування результатів діяльності окремих платників. Так, у короткостроковій перспективі відбувається зменшення податкових надходжень до місцевого бюджету, в довгостроковій (за інших незмінних умов) може відбутися компенсація такого попереднього уникнення за рахунок розширення бази оподаткування суб'єкта економічної діяльності і, як наслідок, - збільшення обсягів надходжень до бюджету від податків. По-третє, простота та єдність командування змушує адміністративно-територіальні одиниці встановлювати незмінні ставки місцевих податків у середньостроковому періоді. Це в свою чергу мотивує підприємства регіону працювати більш організовано, є закликом до створення нових видів продукції.

В іноземних державах суть і умови фінансового сприяння трактують як допомогу. Якщо фінансова допомога призначена для поповнення фінансових ресурсів у регіонах-реципієнтах, то технічне співробітництво доповнює й підвищує рівень необхідних для розвитку знань, виробничих навичок та кваліфікаціях. Зазначимо, що програмно-цільовий метод позитивно себе відрекомендував як засіб ефективного використання акумульованих фінансових ресурсів конкретної території. Тому на особливу увагу заслуговують ті ресурси, котрі є найважливішим місцевим податком місцевої громади, району, області. Зокрема, податок на нерухомість є одним з основних та дуже стабільних джерел надходжень, розподіляючись між бюджетами усіх рівнів. У органів місцевого самоврядування повинна бути свобода при прийнятті рішення, саме вона породжує внутрішню відповідальність за них. Місцева влада встановлює ставку податку на нерухомість, виходячи з передбачуваних бюджетних витрат і величини наявної бази оподаткування. Це, в свою чергу стимулює особу-власника нерухомого майна більш ефективно ним розпоряджатися.

Регіональна економіка перш за все спирається на власність, відповідно, плата за землю повинна становити вагому частку у складі власних доходів бюджету регіону. З цією метою слід ліквідувати пільги щодо земельного податку, залишивши їх лише пенсіонерам та інвалідам. Серед важливих завдань, які можна вирішити за допомогою податкових інструментів, є стимулювання інвестиційних процесів у регіоні у двох напрямках: регулювання отримання прибутку учасниками проекту; регулювання змін відносин власності. Вважаємо, що крім плати за землю, за місцевими бюджетами доцільно було б закріпити додаткові загальнодержавні податки та збори (надавши їм статусу місцевих), які найбільш повно відображають результати діяльності суб'єктів підприємницької діяльності та мешканців певної території. До складу таких прямих податків слід віднести: податок на прибуток підприємств комунальної власності та частину надходжень податку на прибуток підприємств інших форм власності; збір за спеціальне використання води; збір за спеціальне використання лісових ресурсів.

Допоміжними джерелами формування фінансової бази органів місцевого самоврядування, згідно ст. 10 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 р., будемо вважати місцеві податки та збори: єдиний податок; збір за місця для паркування транспортних засобів; збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; туристичний збір [3].

У свою чергу, нарощення власної податкової бази місцевими бюджетами, задовольняючи потреби економічних агентів регіону, зумовлюють стимулювання соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць в межах конкретної області. Але для того, щоб потреба трансформувалась у стимул, доцільність використання власних податкових надходжень органами місцевого самоврядування повинна відображатися у щоквартальних друкованих звітах про результати діяльності. Ефективність податкової роботи органів місцевого самоврядування, своєчасне та якісне виконання доручень громади та надання її членам якісних публічних послуг значною мірою залежать від наявності дієвого громадського контролю.

Література:

•1.  Новицький В.Є. Податкове регулювання в системі інструментів соціально-еконо-мічного розвитку: питання методології // Фінанси України. - №10. - 2007. - С. 60-73.

•2.  Бадида М.П. Податкова база місцевого самоврядування: Моногр. - Ужгород, 2010. - 408 с.

•3.  Податковий кодекс України ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, №13-14, №15-16, №17, ст.112). - http://zakon.rada.gov.ua.

yulia-miridian@rambler.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>