XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Криворучко Н.Є., Николюк В.П. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНІ В ПЕРІОД КРИЗИ

Криворучко Н.Є., Николюк В.П.

Буковинська Державна Фінансова Академія

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНІ В ПЕРІОД КРИЗИ

У даній статті висвітлено основні проблеми розвитку грошово-кредитної політики в Україні. Частково висвітлено теорію грошово-кредитної політики.

Постановка проблеми.  Політика у сфері грошового обігу та кредиту має велике значення для кожної країни, оскільки шляхом регулювання пропозиції грошей вона спрямована на забезпечення ефективного функціонування економіки і її ключовими цілями є цінова стабільність, стабільність обмінного курсу, зростання економіки, забезпе­чення зайнятості, збалансування пла­тіжного балансу, зростання добробуту населення тощо.

            В Україні сьогодні залишається багато проблем, які стосуються проведення грошово-кредитної політики та її впливу на економічні процеси, а саме: дослідження теоретичних аспектів та загальних характеристик грошо­во-кредитної (монетарної) політики в період кризи,  визначення та систематизування можливих заходів монетарної політики, виявити основні внутрішні та зовнішні причини фінансової кризи в Україні.

  Аналіз дослідження та публікації проблем. Окремі аспекти грошово-кредитного регулювання вивчалися в працях відомих сучасних економістів, зокрема А. Гальчинського, В. Гейця, А. Гри­ценка, А. Данилснка, В.Лагутіна. В.Литвицького, А. Мороза, М.Пуховкіної, О. Шарова та ін.[3]. Зарубіжні науковці Е. Долан, К. Кемпбелл, Р. Кемпбелл трактують монетарну політику надто вузько - як урядову політику впливу на кількість грошей в обороті. Іншого підходу дотримуються В. Ющенко та В. Лисицький. Вони визначають її більш розширено - як один із секторів економічної політики вищих органів державної влади. Їх дослідження є великим внеском у розвиток грошово-кредитного регулювання. Проблеми ефективності грошово-кредитної політики розглядають такі українські вчені, як А. Чухно, І. Лютий та ін. Багато з них однак залиша­ються невирішеними [2].

   Мета статті. Метою статті є визначення основних проблем грошово-кредитного регулювання в Україні, та пошуки шляхів розв'язання.

Виклад основного матеріалу. Фінансова криза, що відбувається у світі, зумовила погіршення стану економік майже всіх країн. Відбувалося зупинення підприємств, падіння обсягів виробництва, зменшення реальних доходів населення, погіршується стан банківської системи. За даними Євростату, на 01. вересня 2009 рівень без­робіття в країнах Єврозони вже сягнув 9,1%.

Незважаючи на доволі невеликий ступінь інтегрованості України в сві­товий економічний простір, вона перебуває серед тих країн, що зазнають найбільшого впливу фінансової кризи. В теперішніх умовах відбувається знецінення національної валюти, збільшується ча­стка неповернених кредитів, погіршується ліквідність банківської системи, підприємства майже не мають можливості брати кредити в комерційних ба­нків, металургійні компанії (а вони забезпечують 40% усіх валютних надхо­джень у країну) працюють на половину своїх виробничих потужностей, по­пит на їхню продукцію знизився [4].

Задля вирішення даних проблем використовуються різні методи фінансо­вої політики держави, серед яких є грошово-кредитна політика.

Під грошово-кредитною (монетарною) політикою  розуміється ком­плекс дій  заходів держави у сфері грошового та кредитного ринків, напри­клад регулювання інфляції та курсу національної грошової одиниці, забез­печення своєчасних розрахунків шляхом регламентації функціонування ба­нківської системи та стабільності грошового обігу через управління емісією, подальше розширення безготівкових форм розрахунків банківських установ із фізичними особами у різних сферах їх обслуговування тощо.

Основною метою грошово-кредитної політики є допомога економіці в досягненні загального рівня виробництва, що характеризується повною зайнятістю й стабільністю цін.

  В умовах сильного економічного спаду в Україні і зу­пинки ряду виробництв збереження політики високих ста­вок може привести до втрати економічних перспектив для України на довгі роки. Для бізнесу і промисловості платежі по кредитах для реалізації інвестиційних проектів є непо­сильним тягарем. Це заморожує ділову ініціативу і веде до згортання навіть тих виробництв, що діють зараз.[1]

 Таблиця1.

Обсяг кредитів надання Національним банком України для підтримки ліквідності банків України 2008р.

жовтень

2009р.

серпень

Обсяг рефінансування банків

В тому числі через:

100 100
- кредити «овернайт», надані через постійну діючу лінію рефінансування 43,21 4,81
 - кредити рефінансування, надані шляхом проведення тренда 5,94 2,51
- операції своп 1,37 _
- операції прямого РЕПО 10,0 1,06
- інші короткострокові кредити 39,48 56,01
- стабілізаційні кредити _ 35,61

З даної таблиці можна побачити, що найбільшу частину рефінансування банків НБУ у 2008 році  здійснював через  кредити «овернайт», надані через постійну діючу лінію рефінансування, а вже у 2009 році надано короткострокові кредити для підтримки ліквідності  банків. Найменшу частину у 2008 році становили операції своп, в 2009 році - операції  прямого РЕПО.

Головною метою грошово-кредитної політики у 2010 році та надалі відповідно до Конституції України лишатиметься забезпечення стабільності грошової одиниці, що є основою для забезпечення збалансованого економічного розвитку, підвищення рівня зайнятості та реальних доходів населення.

     У прийнятті монетарних рішень на 2010р. Національний банк насамперед спиратиметься на прогноз розвитку реального сектору економіки, платіжного балансу та фінансового ринку, який робитиметься на підставі ретельного аналізу широкого спектра макроекономічних, бюджетних та монетарних показників, їх взаємозв'язку і впливу на стабільність гривні з урахуванням можливих змін у тенденціях в майбутньому. На підставі розгляду прогнозних оцінок розвитку визначатиметься потреба у прийнятті відповідних регулятивних заходів.

Потрібно визначити, щодо зазначених вище проблем важливу роль відіграють внутрішні  і  зовнішні чинники фінансової кризи в Україні, адже вони мають значний вплив на нинішню економічну ситуацію: це постійне збільшення соціальних виплат, незалежно від показників зростання виробництва праці й товарного забезпечення, як для внутрішнього споживання, так і для експорту. У підсумку це призвело до то­го, що експортерів «викинуло» зі світового ринку, щойно кон'юнктура на них знизилась, а зростання споживчого попиту  дедалі більше покрива­лось за рахунок імпорту; негативне сальдо торгового балансу; сума іноземних кредитів за перше півріччя 2008 р. досягла 85 млрд дол., що в 2,2 рази перевищує державні резерви. А у зв'язку зі сві­товою фінансовою кризою комерційні банки та підприємства втратили мож­ливість постійно брати зовнішню позику задля погашення старих кредитів. Існує думка, що цей фактор став вирішальним у готовності МВФ надати кредит Україні; виникнення дисбалансу між попитом і пропози­цією іноземної валюти, що зумовило зниження курсу національної валюти.

Що стосується зовнішніх чинників, слід зазначити, що вони лише збі­льшили дію внутрішніх. Можна відокремити такі з них: фондовий ринок, ба­нківська система, зовнішньоторговельна та боргова сфери. Так падіння ін­дексів фондових бірж в усьому світі не обминуло і нашу країну. Але фондо­вий ринок України не є розвиненим, тому він не став найбільш вагомим чинником.  Вплив банківської системи полягає в тому, що частка присутності іно­земного капіталу у фінансових установах є доволі високою. Що стосується зовнішньоторгове­льної сфери, то наслідком фінансової кризи є зменшення світового попиту, що супроводжується зменшенням інвестиційного попиту, динаміки обсягів будівництва. Це призводить до зниження цін на продукцію металургії та машинобудування. Важливу роль відіграє борговий чинник. Погіршення ліквідності сві­тових фінансових ринків може істотно уповільнити кредитування української економіки [4].

Отже, враховуючи ці проблеми, для поліпшення стану фінансового ринку України релевантною є зміна грошово-кредитної політики на більш жорстку й послідовну, а саме:

•-  зниження ставки рефінансування комерційних банків на 5-6%

(становить 10,25%), що зробить кредити більш доступними. Разом із цим, необхідно запровадити контроль за виданими кре­дитами банкам, щоб запобігти ситуації, коли вони будуть отриму­вати кредити під 6-7%, а надавати підприємствам під 20-30%.

•-  запровадження адміністративного регулювання процентних ста­вок задля запобігання корупції й зловживань, встановлення бан­ківської маржі по операціях за кредитом, який виділяє держава, на рівні 2-3%;

•- виконання Національним банком функції «кредитора останньої інстанції» та забезпечення рефінансування вибірково, залежно від вкладу банку в розвиток економіки країни;

•-   здійснення націоналізації активів проблемних банків. Для цього можна створити державну компанію з повернення активів (на зра­зок американського трастового фонду RTC);

•-   використання керованого плаваючого курсу з поступовим перехо­дом до режиму вільного обмінного плаваючого курсу. Це сприя­тиме посиленню гнучкості обмінного курсу гривні через розши­рення діапазону його можливих коливань [1].

Висновок. Таким чином, світова фінансова криза продемонструвала, наскільки ще вразлива економіка України до екзогенних (зовнішніх) шоків. Держава та Національний банк повинні використовувати весь спектр можливостей ре­гулювання, а грошово-кредитна політика, у свою чергу, - використовувати системно-структурний підхід для того, щоб не допустити поглиблення фі­нансової кризи, запобігти подальшій девальвації національної валюти, стримати зростання безробіття та підвищити довіру до банківської системи.

Також варто визначити, що ні зовнішні ринки, ні приплив іноземного капіталу вже не можуть бути одним із головних джерел фінансування економіки України. У сучасних умовах особливе значення мають внутрішні джерела, довгострокові депозити фізичних та юридичних осіб, вільні кошти Пенсійного фонду тощо. Необхідно також зробити так, щоб антикризові заходи не здійснювалися всупереч економічному розвитку України та підвищенню добробуту населення.

Література:

  1. Коновалова С.О. Специфіка кредитно-грошової політики в умовах світової фінансової кризи //Інвестиції:практика та досвід 2009 №8.

  2. Осипчук Д.Г. Проблеми грошово-кредитної політики в Україні та шляхи їх вирішення //Наукові праці НДФІ 2008 №3(44).

  3. Осипчук Д.Г. Зарубіжний досвід реалізації грошово-кредитної політики та напрями її вдосконалення в Україні//Фінанси України 2008 № 9.

   4. Череп А.,Носенко Д. Грошово-кредитна політика України в умовах фінансової кризи//Журнал європейської економіки 2008. Т.7. №4.

5. Рішення Ради Національного банку України від 10.09.2009 № 10 «Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік ».

e-mail - candleshine@rambler.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>