Подпишитесь на рассылки о научных публикациях
Студентка магістратури, Крижановська М.Ю.
Таврійський Державний Агротехнологічний Університет
ПРОМИСЛОВІ СТІЧНІ ВОДИ ЗАВОДУ ВАТ «ЛІТВО», м. МЕЛІТОПОЛЬ
Інтенсивний розвиток промисловості, комунального і с/г спричинює значне зростання споживання чистої питної води, призводить до збільшення кількості забруднених різними домішками відпрацьованих стічних вод. Скидання таких вод у водойми зумовлює їх забруднення, а отже значно зменшується ресурси чистої прісної води, погіршується стан навколишнього середовища. Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Тому в Україні на державному рівні неодноразово приймались рішення про підвищення ефективності заходів щодо охорони природи, більш раціональне використання водних ресурсів. Для втілення цих рішень у життя надзвичайно важливим є розробляння і широке впровадження замкнених циклів водоспоживання, пов'язане з необхідністю очищення стічних вод від забруднень і наступним поверненням їх у процес.
ВАТ "Мелітопольський завод Літво" розташовано на південно-західній окраїні за кордоном житлової забудови м. Мелітополя площею 40га. З північного сходу підприємство межує з територією ХРП "АВТОЗАЗ-МОТОР" ЗАТ "АВТОЗАЗ-ДЕУ". До південно-західної сторони проммайданчик примикає майданчик "Днепроенерго".
Джерело водозабезпечення заводу являє собою підземні води, а саме артезіанські. Забір яких здійснюється на глибині 150м.
Стічні води, що утворюються на підприємстві, можна поділяють на три основні групи:
1) промислові води, що утворюються внаслідок безпосереднього використання води саме в технологічних операціях; вони забруднені усіма речовинами, які використовуються в технологічних процесах даного виробництва.
2) води від допоміжних операцій та процесів, які утворюються під час поверхневого охолодження технологічної апаратури та енергетичних агрегатів; головною відмінністю таких вод є, як правило, підвищена температура;
3) води від допоміжних цехів і цехів обслуговування (сховищ сировини та готової продукції, транспортування сировини і палива, котельних тощо); ці води забруднені різноманітними речовинами.
Промислові води ВАТ "Літво" скидаються в струмкову мережу, відкіля самопливом транспортуються на відстань 1,2 км у р. Тащенак. З водою до річки потрапляють такі речовини як: азот амонійний у кількості 0,5042 мг/л; зважені речовини 4,35 мг/л; залізо загальне 0 мг/л; мінеральний склад 20756,9720 мг/л; нафтопродукти 0,1159 мг/л; нітрати 45,0201 мг/л; сульфати 210,9350 мг/л; хлориди 349,7922 мг/л та інші речовини.
Виробничі стічні води, які не відповідають вимогам нормативів якості, повинні підлягати попередньому очищенню. Вибір методів очистки стічних вод проводять з врахуванням стану води та вимог, які встановлюються до її якості водоспоживання. На очисних спорудах заводу використовують фізико - хімічні та біологічні методи очистки стічних вод.
Фізико - хімічні методи очищення стічних вод базуються на процесах коагуляції (з'єднання дрібних частинок у більші), флокуляції (процес агрегації дрібних частинок за рахунок утворення хімічних зв'язків між їх молекулами), адсорбції (поглинання забруднень сорбентами - активоване вугілля), екстракції (вилучення цінних речовин за допомогою екстрагентів), іонному обміні (вилучення солей хрому, цинку, міді шляхом обміну іонами між ними та іонітами - іонообмінними смолами).
Біологічні методи очищення води ґрунтуються на використанні тих чи інших живих істот, їхніх комплексів - біоценозів. Таких біоценозів в очищенні води нині відомо 5: біоплівка; активний мул; анаеробні мікроорганізми, зокрема гранульований мул; селекціоновані мікроорганізми; гідро біоценози. Процеси біологічного очищення відбуваються у воді на всіх етапах проходження її крізь очисні споруди. Більше того, вони розпочинаються в момент утворення стічних вод, тривають під час збирання і транспортування цих вод до очисних споруд, не припиняються після будь-якого, навіть найбільш ретельного очищення і знезараження води.
Третинне очищення води полягає в основному у спробі знезаразити воду - знищити можливо наявні в ній епідемічно небезпечні організми та вібріони. Для цього використовують переважно хлорування, іноді - опромінювання ультрафіолетовим світлом, ще рідше - озонування.
За останні десятиліття на підприємствах країни побудовано велику кількість очисних споруд. Проте використання технології морально застаріли і малоефективні. Здебільшого проводиться грубе очищення, часто методом нейтралізації стічних вод. Згідно з цією технологією, один вид забруднень перетворюється на інших, проте не усувається повністю. Тому забруднення водойм промисловими стічними водами триває. Природні біологічні процеси, що відбуваються у водоймах, вже давно не забезпечують повного їх самоочищення. Тому постає нагальна потреба в розробці сучасних високоефективних технологій виробництва с/г та промислової продукції, яка передбачає також організацію комплексної переробки стічних вод шляхом повторного використання очищеної води і продуктів водоочищення.