XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Кроха Г. В. «ЛЮДИНА І МІСТО» В РОМАНІ ВАЛЕР`ЯНА ПІДМОГИЛЬНОГО

Кроха Галина Володимирівна

Маріупольський державний університет

«ЛЮДИНА І МІСТО» В РОМАНІ ВАЛЕР`ЯНА ПІДМОГИЛЬНОГО  «МІСТО» ТА «ЛЮБИЙ ДРУГ» ГІ ДЕ МОПАССАНА

       Дана робота присвячена проблемі людини в великому місті. У нашому дослідженні теми «людини та міста» ми спиралися на тексти двох романів: «Любий друг» Гі де Мопассана та «Місто» Валер'яна Підмогильного. У  дослідженні був застосований компаративний метод.

       XXI століття позначається стрімким розвитком урбанізаційних процесів. Це явище має всеохоплюючий характер, суттєвий вплив і значення для суспільно-економічного розвитку багатьох країн. Значення терміна урбанізація значно розширилося, його пов'язують із розвитком науково-технічного прогресу, культурного потенціалу людини та суспільства і в цілому цивілізаційних процесів людства. Сьогодні актуальною є потреба висвітлення процесу урбанізації у літературі. Тому все частіше письменники, літературознавці звертаються до цієї важливої для суспільства теми. 

       Урбанізм - це відображення в літературі, в її образах, тематиці, стилі великого міста з його індустрією, високорозвиненою технікою, особливостями та темпом життя, особливостями поведінки мешканців, породжених міським укладом.

       Образ Парижа у французькій літературі на рубежі XIX-XX століть займає одне з центральних місць, особливо у Гі де Мопассана. Автор реально показує всі вади і пороки французького суспільства того часу, змальовує картини приниженого і брудного Парижа, асоціюючи його з продажною любов'ю і вульгарністю часу, в якому він жив [2, c. 34].

       В українській літературі ХХ століття одним із найбільш відкритих до інтерпретації хронотопічних образів великих міст є Київ. Це стародавнє європейське місто з унікальним історичним і культурним потенціалом, відзначене глибокою своєрідністю та красою.

       Слід зазначити, що нова українська література почалася саме з першого українського тексту про місто і першого «урбаністичного роману» в історії української літератури - це «Місто» Валер'яна Підмогильного. Цей роман став не тільки помітним, але й надзвичайно важливим явищем в українському мистецтві. Насамперед - це перший справді урбаністичний роман в українській літературі [1, c. 111] .

       Говорячи про подібність романів В.Підмогильного й Гі де Мопассана, слід зазначити про те, що твори писалися в різний час (XIX і XX століття ) і в різних географічних площинах (Україна, Франція). Тому зображені проблеми і завдання не можна назвати однаковими, навіть якщо вони дещо схожі. Адже кожен письменник висловив настрої і переживання найбільш актуальні для свого культурно-національного контексту.

       Обидва романи мають чимало спільних рис: приїзд до великого столичного міста молодої провінційної людини, способи її виживання та адаптація у ньому. Перегук у часі, географічному просторі дозволяють визначити систему поглядів, моральних цінностей , художніх особливостей.

       Степан Радченко та Жорж Дюруа мають чимало спільних та відмінних рис. Так, обидва персонажі приїхали до величезного міста, яке має свої закони, цінності, правила суспільної поведінки, віками сформовані морально-етичні засади. До цього часу вони існували у зовсім іншому середовищі [7, с. 56]. Відкриття нового середовища (міста) стало цілою подією у морально-духовному житті, де відзначається спочатку вороже неприйняття міської культури.

       Спільним у обох персонажів є те, що вони приїхали до великого міста заради кращого, багатшого та цікавішого життя і все-таки герої за різний час і за різних обставин зробили кар'єру. Як тільки приїхали до столиці Дюруа та Радченко страшенно соромилися свого одягу, житла. Для обох персонажів ці фактори були складовою їх духовного портрета. Це художнє оформлення тіла, що має безпосередній стосунок до його індивідуального духу. „Треба мати надто великий чар духу , щоб надолужити недбалість вбрання" [6,  с. 54].

       Іншим аспектом паралелей між «Містом» і «Любим другом» є любовні пригоди із жінками. У обох початок і кінець стосунків із жінками зумовлені сексуальним голодом, вдоволенням та бажанням утвердитися за рахунок «слабкої» статі.

       Ще однією складовою духовного портрета персонажів є їх помешкання. У психологічній прозі (аналізовані романи є саме такими), житло головного героя несе інформацію про його внутрішній світ. Кімната - це ніби душа самого героя. Обидва герої живуть у дуже скрутних матеріальних умовах.

       Робота у Радченка та Дюруа була досить схожа. Вони працювали у засобах масової інформації: Степан був секретарем журналу, а Жорж - завідував хронікою у відомій французькій газеті.

       Попри усю типологічну подібність між аналізованими образами, варто підкреслити, що подібність ця має радше зовнішній характер, а на рівні змістовому, внутрішньому, відчувається суттєва різниця. Як слушно підкреслює Л.Коломієць, Дюруа бракує совісті, тоді як у душі Радченка «відбувається психологічна еволюція від сорому до провини» [3, с. 234].  «Мопассан прагнув провести героя через світ журналістики і відчинити йому дорогу до політичної кар'єри» [4, с. 142]. У В.Підмогильного завдання було дещо складніше та глибше. Він прагнув показати історію розвитку людини, яка потрапила до незнайомого раніше середовища, зображення зовнішньо-суспільних обставин, які відіграють у цьому контексті другорядну роль.

       В. Підмогильний як тонкий психолог творить складний психотип людини, що шукає власного щастя не в навколишньому середовищі, а в собі. «Герой постійно шукає в своїй уяві іншого світу - світу кращого, який доповнює і довтілює дійсний світ» [5, c. 17].

       Слід зазначити, що твір Підмогильного не є романом про Київ так, як не є романом про Париж «Любий друг». Письменники описують життя своїх героїв у великих містах не для того, щоб показати географічне положення або економічне життя, а для того, щоб показати еволюцію особистості героїв, їх зліт та духовне падіння.

Література:

•1.  Гуковский Г. О стадиальности истории литературы. //  Новое литературное обозрение, 2002, -№ 3. - С. 106-127.

•2.  Зарубежная литература 20 века : учеб. для студентов вузов: рек. м-вом образования РФ / ред. Андреев Л.Г. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Academia: Высш. шк., 2000. - 559 с.

•3.  Коломієць Л. Особливості поетики художньої прози В.Підмогильного // Підмогильний В. Місто. - М., 1990. - 562 с.

•4.  Лущій С. «Місту» Підмогильного - 70 років // Вітчизна. - 1998. - №9-10. - С.141-144.

•5.  Мельник С. Суворий аналітик доби. Валер'ян Підмогильний в ідейно-естетичному контексті української прози першої половини ХХ століття / С. Мельник. - К. : НАН України, 1994. - 318 с. 

•6.  Підмогильний В.П. Оповідання. Повість. Романи / Вступ. ст., упоряд. і приміт. В.О. Мельника; Ред. тому В.Г. Дончик. - К.: Наук. Думка, 1991. - С. 308-538.

•7.  Ставицька Л. Мовно-образна структура роману В. Підмогильного "Місто" // Дивослово. - 1999. - № 4. - С. 15-17, С. 54-57.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>