XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Крот В. О., Савінцев М. М. ІНФОРМАІЙНЕ ЖИТТЯ ПОЛТАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В XIX – НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ

Крот В. О., Савінцев М. М.                                             

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

ІНФОРМАІЙНЕ ЖИТТЯ ПОЛТАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В XIX - НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ                      

У процесі всього історичного розвитку одним із найважливіших факторів прогресу людини, суспільства і держави в цілому виступають поняття «інформація» та «інформаційне», тобто все те, що з ним пов'язане. Для забезпечення імперативного контролю над створенням, зберіганням і поширенням інформації треба не лише розробити методику роботи з нею, а й створити установи, які б її реалізовували на локальному і загальнодержавному рівнях. Аналогічна модель розвитку інформаційних відносин застосовувалася і на українських землях, зокрема в Полтавській губернії, а також її повітах і волостях, де даний контроль здійснювали органи місцевої влади, а напрямами використання таких відносин були бібліотечна, архівна і музейна справи, а також книгодрукування і преса.

Об'єкт дослідження: інформаційні установи Полтавської губернії.

Предмет дослідження: межі інформаційної насиченості людини, характер відносин інформаційних установ з суспільством і державою в цілому.

Мета дослідження: проаналізувати інформаційне життя Полтавщини, роль органів державної влади і земських установ у сфері інформаційного контролю.

Актуальність даного дослідження полягає у тому, щоб з'ясувати особливості становлення і розвитку тогочасних інформаційних установ, проаналізувати їх переваги і недоліки для розробки ефективної методики роботи у наш час.

Починаючи з XIX століття в Російській імперії активно розвиваються різноманітні інформаційні установи, особливо преса.  Її  становлення на Полтавщині розпочалося   у 1838 році, коли «...по Высочайшему повелению» почала виходити перша офіційна газета «Полтавские губернские ведомости», спочатку два рази на тиждень, пізніше тричі на тиждень, а потім і щоденно. [1, с.18] Вона проіснувала до 1919 року, причому в період революції виходила українською мовою, і складалася з двох частин: офіційної, де друкувалися розпорядження, постанови і повідомлення центральної і місцевої влади, і неофіційної - інформація про місцеві події, матеріали з етнографії, археології, історії, економіки, географії краю, літературні твори. З 1863 року стали виходити  «Полтавские епархиальные ведомости», які висвітлювали релігійне життя нашого краю.

  Позитивний вплив на розвиток періодичних видань  мали буржуазні реформи, які відбулися  в Російській імперії протягом 60 - 70-х років XIX століття.  Однією з ключових з них стала земська (1864 рік), в результаті чого постали виборні органи місцевого самоврядування. Вони інформували населення про свою діяльність  за допомогою періодичних видань. Протягом 1883 - 1885 років Полтавське губернське земство видавало тижневик «Земский обзор». Відповідальним редактором газети вважався голова губернської земської управи О. Зеленський. Тижневик складався з наступних розділів: дії і розпорядження уряду; рішення уряду і Сенату по земським справам; місцеві відомості; земські питання; організація земських установ; народна освіта; земська медицина; народне продовольство; земська статистика; земські хроніки; земські збори; питання землеволодіння і сільського господарства; селянське питання; бібліографія; різні статті і замітки та повідомлення.

В газеті брали участь відомі земці, лікарі, літератори. Серед них варто відзначити українського письменника та громадського діяча Олександра Кониського, історика, професора Київського університету Івана Лучицького, відомого кременчуцького лікаря О. Богаєвського, російського земського діяча В. Ю. Скалона.

  З 1895 року Полтавське губернське земство стало видавати «Ежегодник Полтавского губернского земства». У ньому розглядалися найрізноманітніші сторони діяльності земства і життя населення губернії, зокрема: землеробство і землекористування, продовольчі засоби і заборгованість землеробів. Книга має два відділи: земський і статистично-економічний. Земський відділ складається   з 9, а статистично-економічний - з 11 глав. У першому відділі найбільший інтерес становить глава про народну освіту, яка охоплює міністерські, земські і церковно-парафіяльні школи та школи грамоти з численними доповненнями у додатках (доповненням у додатку є глава про постанови земських зборів 1898 - 1899 років з народної освіти). 

За активної підтримки губернського земства з 1896 року став виходити сільськогосподарський тижневик «Хуторянин». Він пропагував серед землеробів передові методи господарювання, інформував про діяльність економічних рад, що існували при земських установах.

Революційні події 1905 - 1907 років сприяли розвитку преси. В нашому краї з'явилися україномовні газети - «Хлібороб» та «Рідний край». Крім Полтави, часописи стали виходити і в повітових містах. Серед них варто назвати «Кременчугская трудовая копейка», «Приднепровская мысль», «Южное эхо», «Телеграфъ», «Золотоношский голос», «Газета гадячского земства», «Кобеляцкое слово», «Лубенские отклики» та інші. Про зростання кількості періодичних видань в губернії свідчать наступні цифри: в 1861 році їх було лише два, в 1900-8; в 1905-18, в 1914-49. [5, c.74-76]

Разом з періодикою розвивалася і бібліотечна справа. Перші вдалі спроби створення вказаних установ на території губернії беруть початок з другої половини XIX - початку XX століть. Станом на 1911 рік на 11 повітів губернії припадало близько 215 бібліотек, які поділяли на такі групи: міські - у Гадячі (з 1861 року), Прилуках (з 1896 року і налічує 392 читачі); приватні - Д. Тартаковського у Кременчуці, А. Войнової у Полтаві; громадські: бібліотека з читальнею Лохвицького товариства сільських господарів (з 1887 року), бібліотека з читальнею при Прилуцькому міському зібранні, що бере початок з 1882 року; Хорольська при Громадському зібранні (з 1884 року) та інші. Бібліотечна справа того часу включала певні знання щодо роботи з клієнтами, зокрема наявність добового абонементу, плата за надані послуги (за читання журналів і книг - 5 коп., газет -  2 коп. [2, с.55]) у бібліотеці з читальнею Лохвицького товариства сільських господарів і «...дать возможность желающим пользоваться чтением книг, журналов, газет и ...специальных изданий и собирать книги, рукописи и другие материалы, служащие для изучения края» [3] у першій публічній бібліотеці в губернському центрі Полтави 30-х років XIX століття. З іншого боку, вона зіткнулася з низкою проблем у даній галузі: низьким рівнем розвитку україномовних бібліотек - з 60 народних лише 12 мали книжки українською мовою; наявністю малого відсотка письменного населення, яке, згідно з переписом 1897 року, становило лише 16,9 зі 100, а зі ста українців - 14,5. Через це губернія посідала 24 місце серед 34.

Не менш важливою складовою історико-культурного надбання Полтавщини виступає музейна справа. У період царизму в Україні вона перебувала ще на початковому етапі свого розвитку, і лише з 1917 року вже нова влада спрямовує свої зусилля на розвиток українознавства і краєзнавства, враховує ініціативи будь-яких культурних діячів щодо створення музейних установ. Найпершим музеєм вважають зібрання 1885 року лубенської поміщиці Катерини Скаржинської. Крім того, до видатних музейних установ відносять: Полтавський краєзнавчий музей, який створений професором Василем Васильовичем Докучаєвим у 1891 році і включав колекції ґрунтів і рослин з експедиції 1888 - 1994 років; Полтавський державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви», що бере початок з 26 червня 1909 року і розповідав про особливості Великої Північної війни (1700 - 1721); Лубенський Краєзнавчий музей (з 70-х років XIX століття) - має відомості про видатних земляків Лубенського повіту, експонати панських садиб XVIII - початку ХХ століть; Чорнухинський літературно-меморіальний музей-садиба  Г. С. Сковороди, що повідомляє про історію Чорнухинщини, життя та творчість Григорія Савича Сковороди.

Поряд з бібліотечною та музейною розвивається і архівна справа. На підставі «Положення про губернські історичні архіви та вчені архівні комісії» від 13 квітня 1884 року у 1904 році почала діяти Полтавська губернська вчена архівна комісія, яка, по-перше, відповідала за організацію роботи місцевих архівів, забезпечення оптимальних умов зберігання документів у різних установах і всебічне дослідження історії Полтавщини, задоволення потреб людини у ретроспективній інформації, по-друге, сприяла розвитку історії, науки, краєзнавства тощо. 15-томне видання «Труды» включало насамперед такі роботи: ...«Описание городов Полтавской губернии и их окрестностей 1810 г.», «Немецкие колониив Полтавской губернии в ХІХ ст....». [4]

На Полтавщині діяло близько 60 друкарських закладів, провідними серед яких були: друкарня Полтавського губернського апарату управління (1807 рік); приватна друкарня купця М. Пігуренка початку 60-х років XIX століття; купця І. А. Дохмана 1880 року; «Книгарня Г. І. Маркевича» 1904 року; друкарня  Н. М. Старожицького (з 1893 року); похідна друкарня князя Потьомкіна (1779 - 1800) та інші. Вони спеціалізувалися на виготовленні як періодичних, так і неперіодичних видань. Так, друкарня при Губернському органі правління у 1838 - 1919 роках виготовляла газету «Полтавские губернские ведомости», а «Книгарня Г. І. Маркевича» - «Рідну мову» О. Базилевича, «Арифметику» О. Степовикова, «Коротку граматику української мови» П. Залозного.

Таким чином, інформаційна діяльність Полтавської губернії носить складний багатогранний характер. Її основні напрями, з одного боку, сприяли розвитку інформаційного начала у сфері історії, науки і культури, з іншого, зазнавали певних обмежень на прагматико-політичному та соціально-культурному рівнях.

Література:

•1.     Бігдан, О. З історії розвитку преси на Полтавщині [Текст] / О. Бігдан // Край. - 2005. - № 14 (20). - С. 18.

•2.     Полтавщина [Текст] : енцикл. довід. / А. В. Кудрицький [та ін.]. - К. : Вид-во «Українська Енциклопедія», 1992. - 1024 с.

•3.     Історична довідка [Електронний ресурс] / Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І. П. Котляревського. - Електронні дані (1 файл). - Полтава : ПОУНБ ім. І. П. Котляревського, 2009. - Режим доступу : http://library.pl.ua/library/istorichna_dovidka/. - Назва з екрану.

•4.     Штрихи з історії розвитку архівної справи на Полтавщині (1903-2012) [Електронний ресурс] / Державний архів Полтавської області, розр. Divilion. - Електронні дані (1 файл). - Полтава : Державний архів Полтавської області, 2013. - Режим доступу : http://poltava.archives.gov.ua/exposition/shtrikhi-z-istorii-rozvitku-arkhivnoi-spravi-na-poltavshchini-1903-2012. - Назва з екрану.

•5.     Періодичні видання Полтави та Полтавської губернії (1838-1917 рр.) : список / укл. Н. Сидоренко, О. Сидоренко, О. Школьна. - К. : Дослідницький центр української преси, 1996. - 126 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>