XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.т.н., Коноваленко О.Д., Біжко Н.С. ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ОВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ

к.т.н., Коноваленко О.Д.,  Біжко Н.С., аспірантка

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ОВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Ринок овочевої продукції в Україні потребує постійних досліджень із метою розробки заходів для просуван­ня продукції. Це зумовлено змінами тенденцій в економіці і рівнів прибутків населення, інвестиційною політикою держа­ви, розукрупненням і приватизацією підприємств агропромис­лового комплексу.

Аналіз динаміки обсягів виробництва, споживання і прода­жу овочів свідчить, що зниження обсягів про­дажу неадекватне валовому збору, але корелює з динамікою зростання частки господарств населення у загальному обсязі валових зборів картоплі та овочів. Роль суспільного сектору у виробництві і формуванні ринку свіжих овочів знижується і зростає значення фермерства і господарств населення.

Ринок - це важливий елемент господарського механізму, який забезпечує економічну життєдіяльність суспільства. На ньому розгортається суперництво товаровиробників, яке приймає форму конкурентної боротьби. Організаційна структура на внутрішньому ринку виділяє два сектори - оптовий і роздрібний. Оптова торгівля являє собою одну з форм товарного обігу, за допомогою якої здійснюються економічні зв'язки між багать­ма товаровиробниками за оптовими цінами. Оптовий ринок може стати альтернативним каналом поставок[1]. Характерна особ­ливість взаємовідносин оптових продавців - наявність кредит­них відносин. Роздрібна торгівля - це форма товарного обігу, за допомо­гою якої задовольняються потреби населення за роздрібними цінами.

На сьогодні основним місцем реалізації овочевої про­дукції залишаються міські ринки, оскільки вони вже стали традиційним для споживачів місцем для закуповування овочів. Причина в тому, що на ринки продукція надходить свіжою, має кращий товарний вигляд, є можливість вибору. Крім цього, ринкові продавці більш гнучкі стосовно попиту і пропозиції, що відображається на роздрібних цінах (табл.1).

Таблиця 1

Ціни на овочі на ринку та в супермаркеті

Овочі Ціна, грн/кг
Ринок Супермаркет «BILLA»
Картопля 5,00 5,49
Цибуля 4,50 5,99
Капуста 4,50 - 5,00 5,49
Морква 4,00 5,49
Буряк 2,50 2,79
Огірки 8,50 9,99
Помідори 12,00 - 13,00 13,49
Часник 35,00 39,99

 

         Як видно з табл.1, ринкові ціни на овочі значно нижчі за ціни в овочевому відділі супермаркету «BILLA».

Зараз сільські товаровиробники відчувають труднощі збуту про­дукції. Переміщення обсягів пропозиції овочів у господарства населення відбулось переважно за рахунок розорення промислового овочівництва[4]. В економічних умовах, що склались в Україні, навіть при зменшенні обсягів сільськогосподарського виробництва то­варовиробники відчувають немалі труднощі з реалізацією своєї продукції за вільними цінами. В результаті в окремих регіонах країни створюється штучний дефіцит продуктів харчування при одночасному зниженні рівня споживання на душу населення. Серед причин такої ситуації найбільше виділяються: обмеження попиту; монополізм переробної промисловості і торгівлі; низькі закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію; нерозвиненість ринкової інфраструктури і всієї сфери торговельно-посередницьких послуг.

Український споживач чекає приходу вітчизняного підприємця, здатного створити і наситити аграрний ринок. Однак існуюча реальність дає поки що мало надій на його швид­ку появу. Реформи не сприяють створенню конкурентного се­редовища, а лібералізація цін і зовнішньої торгівлі розв'язали руки тільки монополіям. Жорстка кредитно-фінансова політи­ка, задушливі податки віднімають 80 - 90 % прибутків фермерів. Ставки кредитів комерційних банків були доведені до абсурду і не завжди виділені державою кошти на підтримку сільсько­господарського виробника доходили до підприємств. Підприє­мництво в сільському господарстві не в змозі витримати таких жорстких умов, а суспільство чекає від галузі овочівництва насичення ринку продуктами вітчизняного виробництва, цілком конкурентоспроможного з закордонними аналогами.

На поліпшення ситуації, що склалась на українському рин­ку, може позитивно позначатися прийняття на урядовому рівні невідкладних заходів по правовому, економічному та адмініст­ративному впливу на порушників режиму поставок і реалізації товару, незалежно від їх відомства і форм власності.

Позитивним моментом формування ринку сільськогоспо­дарської овочевої продукції в Україні є те, що відбуваються активні про­цеси створення ринкової інфраструктури, включаючи розши­рення діючих і створення нових оптових продовольчих ринків і баз, ярмарок, агропромислових фірм і комбінатів.

Система оптових ринків продукції овочівництва вирішує завдання[5]:

•1)    цілорічного безперебійного забезпечення населення висо­коякісними овочами;

•2)    забезпечення стійкого виходу сільськогосподарських то­варовиробників на конкурентоспроможний немонополізований ринок;

•3)    зустрічного продажу овочевої продукції переробного призначення;

•4)    спрощення і прискорення процесу руху овочів до кінце­вого споживача, взаєморозрахунків і платежів.

Створюється і розвивається інформаційно-маркетингова служба забезпечення ринку, в тому числі і з питань кон'юнкту­ри попиту і пропозицій, цін, становища на світовому ринку.

Роздрібна торгівля овочами взимку і навесні дещо активізується, а літо для овочевих магазинів є практично «мертвим сезоном». Можливим виходом є торгівля з лотків - це дає можливість наблизити товар до покупця і скоротити терміни реалізації швидкопсувного товару[3].

Для успішної торгівлі овочами необхідна постійна наявність різноманітного асортименту всіх видів продукції. У спеціалі­зованих магазинах асортимент овочів дуже вузький і, як пра­вило, обмежений картоплею, капустою, морквою, ріпчастою цибулею, буряком, а в літній період додаються перець і ба­штанні культури.

Асортимент овочевих магазинів можна було б розширити, скориставшись послугами колективних і фермерських госпо­дарств, що надасть можливість гнучко підходити до політики ціноутворення і формування асортименту.

Спеціалізовані овочеві магазини поступово викорінюються, і сьогодні зроблено акцент на створенні овочевих відділів у супермаркетах. Але для того, щоб залучити спожи­вача до них, варто вирішити проблеми із тарою, упакуванням і калібруванням товару. Відсутність практики упаковування овочів зумовлює низьку популярність їхньої закупівлі в мага­зинах. Фасування сприятиме збільшенню термінів реалізації продукції, збереженню її цілості, поліпшенню товарного ви­гляду і прискоренню обслуговування покупців.

Одним з першочергових завдань виходу сільського госпо­дарства України з кризового стану є усунення диспаритету цін, який склався на промислову і сільськогосподарську продукцію. Цю проблему слід вирішувати за допомогою заходів державно­го регулювання системи ціноутворення. Але це не повинно оз­начати адміністративного втручання держави у формування ринкових цін. Головний аспект цього механізму - регулюван­ня ринкових цін і прибутків сільськогосподарських товаровиробників у тих випадках, коли ринкові ціни знижуються до рівня, при якому стає неможливо продовжувати нормальну гос­подарську діяльність. Дія цінового регулювання полягає в підтримці певної рівноваги на продовольчому ринку. Порівню­ючи ринкові ціни з тими, що регулюються, держава впливає не тільки на прибутки сільськогосподарських підприємств, а й на джерела їх утворення.

На ринку свіжих плодів і овочів відбувається переорієнту­вання споживачів на продукцію вітчизняного виробництва, що зумовлено також і зростанням пропозиції, перш за все тепличної (томати, огірки, зелень). Останніми роками все більший попит має екологічно без­печна продукція. Основними мотивами придбання такої плодоовочевої продукції є потреба у захисті дітей, різні захворювання, харчова цінність.

Найбільший товарний попит овочі і фрукти мають у промислово розвинених регіонах, де високі щільність населення і рівень урбанізації. Це Київська, Харківська, Луганська, Доне­цька і Дніпропетровська області.

Основними чинниками, що впливають на посилення пози­цій вітчизняної галузі плодоовочевої консервації, є реструкту­ризація власності підприємств, що продовжується, консоліда­ція капіталу і збільшення масштабів бізнесу. Постійне зростання цін на сировину сприяє зміні в розмі­щенні компаній-виробників на ринку плодоовочевої консервації. Багато ма­лопотужних консервних заводів і цехів з невеликими потужностями занепадають, а деякі взагалі припинили виробництво унаслідок дорожчання сировинної бази і неможливості конкурувати з продукцією впливових холдингів. Та й можливість для товару опинитися на полицях супермаркетів стає майже нереальною, зважаючи на високі вимоги до стабільних поста­чань, ціновий чинник і низку інших причин.

Для поліпшення можливості планування своєї діяльності, підприємства, що формують ринок продукції овочівництва, ма­ють бути інформаційно забезпечені. Наявна статистична звіт­ність не відповідає повною мірою вимогам ринкової економіки, зокрема щодо прогнозування обсягів виробництва на мікроеко­номічному рівні, тому що містить узагальнені дані (наприклад, у цілому за овочами) без поділу на види, ґатунки тощо. Окрім цього, повинна бути повна комп'ютеризація системи дистрибуції продукції[2]. Інфор­маційне забезпечення сільгосппідприємств повинне містити і зведення про наукові розробки, здатні підвищити ефективність діяльності. Це повною мірою стосується як агротехнічних за­ходів, так і досліджень, які б забезпечили збереження якості виробленої продукції, що є умовою цілорічного постачання на­селенню свіжих плодів і овочів. Тому організація кон­салтингових центрів і фірм є актуальним питанням.

Крім цього, необхідно створити умови ефективного функ­ціонування ринку, серед яких найважливішим є наявність дійо­вого механізму його кредитного забезпечення. Таким чином, для відновлення українського аграрного ринку необхідні умови:     єдина державна політика фінансової підтримки АІІК; єдина державна політика цін на сільськогосподарську і
промислову продукцію; регіональні програми розвитку АПК; формування республіканського продовольчого фонду і за­пасів для регулювання продовольчого ринку; правова підтримка розвитку і функціонування аграрних
бірж.

Викладене вище дозволяє дійти висновку, що для підняття рівня виробництва і споживання свіжої плодоовочевої продук­ції необхідно: переглянути механізм ціноутворення й усунути диспаритет цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, розробляти різного рівня прогнози збалансованого розвитку територіального та галузевого виробництва, в тому числі переробного; створювати агропромислові асоціації, опто­ві ринки, біржі, консалтингові центри і т. ін.; розвивати і підтримувати фермерство; зміцнювати і розширювати складське холодильне господарство, насамперед у місцях виробництва овочів тощо.

Література:

1. Горн Е. Оптовые сельхозрынки выгодны всем. Кроме перекупщиков // Фермерське господарство, № 27, 2009. - с. 11.

2. Експорт фруктів та овочів // Рекордний врожай 3 (Європейська інформаційна служба захисту врожаю), осінь 2008. - с. 10-11.

3. Інфраструктура товарного ринку: продовольчі товари: підручник / за ред. О.О.Шубіна. - К.: Знання, 2009. - 564 с.

4. Кучеренко Т. Ринок овочів і баштанних культур в Україні: поточна кон'юнктура і прогноз // Пропозиція, № 12, 2008. - с. 46-49.

5. Островський П.І. Аграрний маркетинг. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 224 с.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>