XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.т.н., Кулешова С.Г., Тимочко К.Р. РОЗРОБКА МЕТОДУ ПРОЕКТУВАННЯ ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВИХ ФОРМ ОДЯГУ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ

к.т.н., доц. Кулешова С.Г., Тимочко К.Р.

Хмельницький національний університет

  РОЗРОБКА МЕТОДУ ПРОЕКТУВАННЯ ОБ'ЄМНО-ПРОСТОРОВИХ ФОРМ ОДЯГУ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ

ЗА ДОПОМОГОЮ КОМП'ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ

Постановка проблеми

Створення нових форм моделей одягу набуває особливої значущості в умовах досягнення значного рівня насичення сучасного ринку одягом різного асортиментного виду та призначення. Це пов'язане з ускладненням структури потреб споживача, в якій поряд з кількісними показниками якості виробів все більшу роль відіграють якісні. Для сучасного споживача поняття «якість» поряд з традиційною добротністю все більше асоціюється з зовнішнім виглядом виробу, його оформленням у відповідності певному стильовому рішенню.

Необхідність розширення асортименту одягу, забезпечення високої динаміки змінюваності моделей, збільшення об'ємів та складності конструкторської проробки, урахування різномаїття чинників, які визначають ефективність виробництва та збуту продукції, зумовила значне ускладнення процесу художнього проектування одягу. При цьому, виконання більшості проектних операцій повинно бути автоматизованим, як того вимагають умови конкуренції на світовому ринку.

Отже, сьогодні виявляється певна недостатність методів художнього проектування одягу, які б дозволяли вирішувати перераховані проблеми швейного виробництва, і при цьому допускали їх реалізацію на ЕОМ. Таким чином, наявність потужної технічної бази, вимоги споживчого ринку, необхідність створення нових форм одягу ставить актуальну задачу по розробці нових нетрадиційних методів художнього проектування одягу складних об'ємно-просторових форм за допомогою комп'ютекрної графіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Створення методу проектування конструктивних розгорток об'ємно - просторових форм (ОПФ) з урахуванням закономірностей формоутворення одягу, для реалізації в сучасних САПР при створенні нових моделей, є однією з основних проблем розробки виробів високого рівня якості, адекватних первісному художньому задуму.

Існуючі методи площинного конструювання одягу забезпечують суб'єктивний переклад художнього ескізу в бажаний трьохвимірний образ моделі. Побудова первинних креслень деталей конструкції, макетування й візуальна оцінка відповідності отриманої зовнішньої форми моделі первісному прообразу, кількаразове коректування, повторне макетування представляють традиційний процес проектування одягу не раціональним [1] надмірно перевантаженим сукупністю емпіричних методів; не ефективним через відсутність комп'ютерного програмного забезпечення на проміжних етапах або недоліку інформації для його створення.

Ефективність процесу проектування об'єктів складної ОПФ оцінюється рядками і якістю розробки проекту, які зростають при використанні фахівцями сучасних методів створення моделей одягу різноманітних форм, силуетів і покроїв.

Якісна зміна процесу проектування об'єктів складної ОПФ полягає в переході від традиційних засобів обробки вихідної інформації до безпаперових технологій, нерозривно пов'язаних із застосуванням наскрізного 2D і 3D автоматизованого проектування, CAD, САМ, САЕ систем.

Тому метою наукового дослідження є розробка автоматизованого методу проектування ОПФ швейних виробів.

Для досягнення поставленої мети в роботі передбачено вирішення таких задач:

•-        проаналізувати сучасні технології проектування об'ємно - просторових форм моделей одягу в САПР;

•-        дослідити методи інженерного проектування об'ємно-просторових форм моделей одягу;

•-        розробити способи опису моделей одягу для проектування відповідних об'ємно-просторових форм виробів в автоматизованому режимі.

Виклад основного матеріалу

При аналізі художньої форми роблять виділення ознак зовнішнього вигляду і їх визначення відповідно до існуючих класифікацій ознак моделей одягу. Ознаки класифікують відповідно до єдиних принципів систематизації структурних об'єктів [1,2]. Але тому що художня ідея й технічне рішення не мають рівнозначних компонентів подання форми, то існуючі класифікації по-різному характеризують види форм моделей одягу в площинному й об'ємно- просторовому аспектах [2,3].

Пропорційні відносини дозволяють судити як про загальні габарити форми, виражені у вигляді її масштабних характеристик, так і про структурні особливості формоутворення, виявлені метричними характеристиками.

Існуючі принципи зв'язку художніх ознак з конструктивними параметрами форми, не надають точних даних для відтворення об'єкта проектування складної ОПФ, що повноцінно виражає її пластичні властивості. Крім того, художнє проектування форми моделі одягу пов'язане з образно-асоціативним аспектом цілісного мислення художника [3,4]. Принципи художньої організації форми припускають цілісність і логіку побудови образа, тому фігура людини й форма моделі одягу на етапі художнього проектування представлені, як узагальнена ідеалізована система. А на етапі технічного проектування фігура людини виступає як основний фактор. Недооцінка об'ємно-просторової структури моделі при формалізації площинних художніх ознак форми призводить, при технічному проектуванні, до їх абстрактного переносу й створенню подоби зовнішнього вигляду. При такому втіленні, недолік порівняння ознак художньої форми з факторами матеріалізації призводить до невідповідності первісному зовнішньому вигляду й перекручуванню проектованої форми виробу в цілому.

При аналізі принципів художньої організації форми для рішення завдань інженерного проектування, необхідно виявити інформацію про способи створення ОПФ із позицій її гармонізації. Аналіз художніх ознак форми з позиції об'ємно-просторового проектування об'єкта, дозволяє одержати максимальний обсяг інформації для створення прототипу форми виробу, що повноцінно відображає первісний прообраз.

Існують різні теоретичні підходи подання й опису об'ємної поверхні форми виробу для реалізації робіт, пов'язаних з адекватним відтворенням форми й одержанням її конструктивних розгорнень.

По розташуванню в просторі поверхні одягу щодо фігури людини виділяють: [3,4]:

•-  топографічні поверхні, що повторюють контур поверхні тіла людини;

•-  геометричні, відмінні за формою й не прилягаючі до поверхні тіла, які наближаються по геометрії до ділянок поверхонь геометричних фігур.

Найбільш важливими й інформативними даними для проектування різних форм моделей одягу є: сукупність перетинів поверхні форми й фігури, а саме конфігурація перетину форми і його чітка просторова орієнтація щодо фігури.

З геометричної точки зору будь-яку форму моделі одягу описують двома сімействами паралельних ліній, що належать поверхні форми: вертикалями 1 і горизонталями m. Залежно від характеру кривизни сімейства ліній поверхні форм класифіковані як ступені гауссової кривизни й математично визначені як циліндричні, конічні, параболоїдні, еліпсоїдні, сферичні, гіперболоїдні однопорожнинні й гиперболоїдні двуполостні.

При роботі вручну, для виділення пропорцій використовують неточну схему на основі класичних геометричних фігур, площі яких неважко знайти. Однак, таке наближення може бути не точне і воно не звільняє від необхідності проведення розрахунків. Сучасні засоби обчислювальної техніки дозволяють розв'язати цю проблему. Для знаходження певних взаємозв'язків між зображенням об'єкта та його структурними елементами, або перевірки гармонійності згідно критеріїв художньої доцільності, розроблено метод цифрового виділення пропорцій між структурними елементами об'єктів.

Зображення певної моделі чи елемента, сканується в файл певного графічного формату. За допомогою графічного процесора виділяємо конури тих частин, які будемо аналізувати. Ті частини, пропорції яких необхідно оцінити, зафарбовуємо різними кольорами. Отриманий рисунок аналізуємо за допомогою прикладного засобу Matlab, який має потужні інструменти обробки зображень, згруповані в пакеті Image Processing Toolbox. За його допомогою із зображення виділяються області зафарбовані лише певним кольором, площі яких обчислюємо засобами того ж пакету. При цьому можна спостерігати окремі представлення виділених областей та отримувати точні пропорції їхніх площ виражені у відсотках. Для здійснення подібних операцій створено програму для пакету Matlab.

Використання даної програми значно об'єктивізує процес виділення пропорції в моделі одягу, а при використанні класичних пропорцій на основі золотого співвідношення дизайнер підвищить художню цінність швейного виробу. За допомогою золотого співвідношення можна перевірити не тільки композиційно правильний підбір форми, а і кольору, фактури, тобто основних чинників, що впливають на естетичну вагу майбутнього виробу.

Література:

•1.     Конструирование одежды с элементами САПР/ Под редакцией Кобляковой Е.Б. - М.: Легпромбытиздат, 1988. - 464 с.

•2.     Ніколаєва Т.В. Тектоніка формоутворення костюма: Навчальний посібник. - К.: Арістей, 2005. - 224 с.

•3.     Маркелова И.Д. Пространственно-геометрическое формообразование в костюме.-М.: Профсофт, 2006. - 342 с.

•4.     Харитонов А.С. Принципы триединства и гармонии для описания устойчивого развития природы и общества // Энергетическая политика. №1, 2007. -С. 77-81.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>