Подпишитесь на рассылки о научных публикациях
к.т.н., доцент Морозова Л.М., асистент Уткіна Р.В., магістр Бичек О.Д.
АДІ ДВНЗ «Дон НТУ».
Технологія виготовлення залізобетонних конструкцій пройшла тривалий шлях удосконалювання і розвитку, й дозволяє в наш час споруджувати надійні та довговічні мости для різноманітних умов будівництва.
Мабуть, жоден з найпоширеніших будівельних матеріалів не відкриває такого простору для прикладення творчої фантазії інженера-мостобудівника, як сучасний залізобетон. Не дивно тому, що конструктивні форми залізобетонних мостів відрізняються великим багатством і різноманітністю.
Формулюючи завдання визначення внутрішніх зусиль у конструкції із залізобетону, необхідно приймати до уваги деякі її специфічні особливості.
Важливу роль при проектуванні мостів має використання досвіду будівництва близьких по типу й призначенню споруд.
Конструкції мостів працюють у досить тяжких умовах, випробовують короткочасні, багаторазово повторювані й довгостроково діючі навантаження, перебувають в умовах змінної вологості й температури, а іноді під впливом хімічно агресивного повітряного або водного середовища й блукаючих струмів.
Складність мостових конструкцій із залізобетону вимагає гнучкого підходу до вибору методів визначення внутрішніх зусиль. Практично всі методи сучасної теорії пружності й будівельної механіки успішно застосовують при проектуванні мостів.
В сучасних умовах в більшій частині при проектуванні конструкцій мостів використовуються типові проекти уніфікованих конструктивних елементів. Випуск типових конструкцій елементів мостів переслідує ціль стандартизації й типізації проектних рішень для спрощення та зручності їх виготовлення, зменшення кількості технічної документації, полегшення процесів розрахунку, індустріалізації процесів будівництва тощо. Тому представляє інтерес використання існуючих типових проектів конструкцій елементів мостів.
У зв’язку з введенням нових проектних норм (ДБН В.2.3-14:2006. «Споруди транспорту. Мости та труби. Правила проектування») проектними навантаженнями є А-15, НК-100, А-11 та НК-80, тому постає питання про можливість використання типових проектів минулих років, де конструктивні елементи мостів були розраховані на інші проектні навантаження.
В практиці проектування використовуються типові проекти прольотних будов, опор та ригелів опор. На наш погляд, представляє інтерес визначення області використання існуючих типових проектів ригелів опор, проектними нормативними навантаженнями яких будуть А-15, НК-100, А-11 та НК-80.
Об’єктом дослідження був один з типових проектів ригелю опори.
Ригель розраховувався під прольотні будови:
а) типові балки з попередньо напруженою арматурою довжиною l = 18, 21, 24, 33, 42м. Габарит Г-8 + 2×0,75; Г-8 + 2×1,0; Г-8 + 2×1,5; Г-10 + 2×0,75; Г-10 + 2×1,0; Г-10 + 2×1,5; Г-11,5 + 2×0,75; Г-11,5 + 2×1,0; Г-11,5 + 2×1,5;
б) типові плити з пустотами довжиною l = 12, 15м. Габарит Г-8 + 2×0,75; Г-8 + 2×1,0; Г-8 + 2×1,5; Г-10 + 2×0,75; Г-10 + 2×1,0; Г-10 + 2×1,5; Г-11,5 + 2×0,75; Г-11,5 + 2×1,0; Г-11,5 + 2×1,5.
Для визначення внутрішніх зусиль в ригелі від тимчасових проектних навантажень була розроблена програма розрахунку ліній впливу для нерозрізних балок з n кількістю прольотів. Програма розроблена в пакеті прикладних програм MathCAD. В основу програми покладено розрахунок нерозрізних балок методом моментних фокусних відносин.
Алгоритм програми:
- введення вихідних даних (кількість та величина прольотів нерозрізної балки);
- визначення лівих та правих фокусних відносин;
- визначення згинальних моментів, побудова ліній впливу згинальних моментів;
- розрахунок поперечних сил, побудова ліній впливу поперечних сил;
- визначення опорних реакцій, побудова ліній впливу опорних реакцій;
- визначення постійного навантаження від власної ваги ригеля, прольотних будов та проїзної частини;
- визначення найбільших тисків на ригель, максимальних згинальних моментів в опорному перерізі, в середині прольоту та поперечної сили від тимчасових проектних навантажень А-15, НК-100, А-11 та НК-80;
- перевірка міцності перерізів ригелю та визначення граничних моментів в опорному перерізі, в середині прольоту;
- розрахунок опорного перерізу на дію поперечної сили.
В результаті дослідження було встановлено, що існуючий двохпрольотний ригель під стовпчасту опору може бути застосований під проектні навантаження А-15, НК-100, А-11 та НК-80 для сучасних прольотних будов різних габаритів.
Література:
1. Проектирование деревянных и железобетонных мостов / Под ред. А.А. Петропавловского. Учебник для студентов высш. учеб. заведений, обучающихся по специальности «Мосты и тоннели». – М.: Транспорт, 1978. – 360с.
2. Рабинович И.М. Курс строительной механики, ч2. – М.: Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре, 1954. – 544с.