Шановнi науковцi!Вже пройшли тi часи, коли для участi у науковiй конференцiї обов"язково треба було їхати в iнше мiсто чи краiну. Тепер це можливо зробити набагато простiше.
к.т.н., Прошина Н.В., Нікітіна О.О., Макаркіна А.Д., Ярецька Н.О. МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМУ ЗНОШЕННЯ ТКАНИН СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ.
к.т.н., Прошина Н.В., Нікітіна О.О., Макаркіна А.Д., Ярецька Н.О.
Хмельницький національний університет
МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМУ ЗНОШЕННЯ ТКАНИН СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
В першу чергу потрібно звернути увагу на те, що в наш час форменому одягу не приділялась достатня увага. Виробництво форменого одягу залежить від умов праці, а саме впливу навколишнього середовища та інтенсивності умов праці робітника.
Для того, щоб визначити шкідливі фактори проводився аналіз умов праці, з яких видно, що відбувається витирання форменого одягу на окремих його ділянках. Отож, постало питання про вибір тканини , яка буде стійка до дії одного із шкідливих факторів - тертя. Про те не потрібно забувати, що тканина для форменого одягу повинна відповідати насамперед і гігієнічним вимогам, оскільки працівник проводить в даному виді одягу великий проміжок часу. Людина повинна почувати себе зручно, комфортно, тканина не повинна мати ніяких шкідливих токсичних впливів на організм.
Виходячи з вище зазначеного для виготовлення форменого одягу пропонується використовувати бавовняні тканини з додаванням деякої кількості волокон лавсану, капрону, віскози. Отже, для проведення дослідження були обрані такі тканини : «Лідер», «Грета» та «Діагональ». Характеристики даних тканин наведені нижче, у таблиці 1.
Таблиці 1
Характеристика тканин спеціального призначення
| Назва
тканини |
Волокнистий склад | Лінійна щільність
г/м |
Поверхнева щільність
г/м2 |
Товщина,
мм. |
Ширина,
см. |
Перепле
тення |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Грета | ВБ-51%(О)
ПА-49%(У) |
13,39 | 264,077 | 0,48 | 150 | Посилена
саржа |
| Лідер | ВБ-30%
ПАН-70% |
16,94 | 243,9 | 0,58 | 150 | Діагональ |
| Діагональ | ВБ- 53%
Лавсан-47% |
11,8 | 228 | 0,37 | 150 | Полотняне |
Визначення стійкості до тертя виконувалось згідно ГОСТ 18976-73 „Ткани текстильные метод определения стойкости к истиранию". Стійкість до тертя визначили після прання зразків.
Тканина для форменого одягу повинна володіти найбільшою стійкостю до тертя. Для цього пропонується використовувати критерій що дозволить оцінити зміну коефіцієнта стійкості до тертя в залежності від кількості прання зразків. Розрахунок критерію пропонуємо проводити за формулою:
де Nтрn- кількість циклів тертя після n- ої обробки матеріалу;
Nтр0- кількість циклів тертя без обробки.
При статистичній обробці результатів досліджень та при проведенні апроксимації використовувались прикладні програми. Отримані криві були було апроксимовано такими залежностями:
•- для тканини „Лідер"
y=2794,85124-8,565936*(x^2)
Кількість
циклів
кількість обробок, N
- для тканини „Грета"
y=1/(0,000203+3E-5*x)
Кількість
циклів
кількість обробок, N
- для тканини „Грета"
y=1/(0,000203+3E-5*x)
Кількість
циклів
кількість обробок, N
- для тканини „Діагональ"
y=2310,619514-455,129388*ln(x)
Кількість
циклів
кількість обробок, N
Достовірність рівнянь регресії та її адекватність визначались за допомогою критерія Фішера.
Потрібно звернути увагу, що стійкість тканин до тертя залежить в першу чергу від волокнистого складу, так у складі тканини „ Лідер " крім бавовни присутні волокна віскози та капрону в досить малій кількості, „ Грета " - складається із суміші бавовняних і лавсанових волокон, „ Діагональ " складається тільки із волокон бавовни. Оскільки лавсанові волокна мають стійкість до тертя набагато вищу ніж інші волокна, тому вироби із них будуть володіти більшим ступенем зносостійкості.
В результаті проведених досліджень відмічено, що під час тертя поверхня тканини втрачає жорсткість, з'являються пілі і згодом вона тоншає , що призводить до руйнування тканини. Проаналізувавши критерії зміни коефіцієнтів стійкості була обрана тканина „ Грета " - вона має вищу стійкість до тертя тому для виготовлення форменого одягу пропонується використовувати цю тканину.
•1. Література: Гущина К.Г., Беляева С.А. и др. Эксплуатационные свойства материалов для одежды и методы оценки их качества. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984.
•2. Міжнародний науковий журнал Проблем трибології - Хмельницкий.2004, №2
