XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.т.н., Руденко А.А. ПРОБЛЕМИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Доцент, к.т.н. Руденко А.А.

Запорізька державна інженерна академія

ПРОБЛЕМИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

         Закон України про мови зобов'язує всіх науково-педагогічних працівників користуватися в наукових працях та викладанні в навчальних закладах інженерно-технічних дисциплін українською мовою. Але ж для повноцінного переходу на українську мову треба було б підготувати відповідну базу: скласти та видати підручники і навчальні посібники з усіх технічних дисциплін, скласти і видати якісні галузеві науково-технічні російсько-українські словники. Та так не сталося і ця база формувалася у «вільному плаванні», на приватну думку і переконаність окремих, нехай і достатньо відомих, спеціалістів, що призвело до справжньої вакханалії в мовних питаннях і дискредитації української мови як такої.

         Не секрет, що українська науково-технічна мова за відомими причинами значно постраждала у своєму розвитку, а тому пошуки російським термінам аналогів в українській мові призводять до справжнього засмічування її термінами, що інколи геть змінюють смислове навантаження. Це стосується не тільки підручників і навчальних посібників, а і нормативної літератури, в тому числі державних будівельних норм і навіть словників.

         Наприклад, в російській мові існують терміни «осадка», «просадка», «оседание», що відповідають різним видам деформацій. На українську мову всі ці деформації перекладені одним терміном - «осідання». (див. табл.). А це вже не полісемія - це обкрадання технічної інформації.

         Не менший казус виник і з такими різними науковими дисциплінами як «Грунтоведение» і «Почвоведение». В українській мові одна з них зникає і з'являється тільки «Ґрунтознавство». Таким чином, і «грунт» - «грунт», і «почва» - «грунт». Невже, наприклад, по аналогії із землеробством в українській мові «Почвоведение» не можна було перекласти як «Землезнавство».

         До речі, навіть у вельми поважному виданні, чотиритомному словнику (3), що так натхненно відстоює позиції літери «Ґ», терміни «Ґрунт» і «Грунтознавство» віднесені до різних літер.

         Є, на мою думку, і приклади необґрунтованого «винахідництва». Так, російський термін «дальномер» перекладається як «віддалемір» (4) або «далекомір» (3), хоча в українській мові утому ж словнику (3) є термін «дальність», який трактується як «відстань між двома точками». Тобто, є прямий аналог в українській мові, що найбільш точно відображає сутність цього геодезичного приладу - «дальномір». То чи треба було вишукувати свій «велосипед»?

         Не менших поневірянь зазнають в нормативних документах терміни «просадка» і «набухание» (див. табл.) і похідні від них слова. Оскільки існуючий в металургії і водному транспорті український термін «осадка» абсолютно співзвучний із подібним явищем в будівництві, то чому б по аналогії не ввести в українську мову термін «просадка», який змістовно повністю відповідає російському терміну.

         І в другому випадку, в українській мові є прямий аналог російському «набуханию» - «набухання». То чи потрібно було вводити термін «набрякання», який частіше всього застосовується в медицині і до дерев'яних конструкцій (вікон, дверей).

         Потрібно зазначити, що навіть в одному і тому ж нормативному документі (2) в різних розділах використовується різні терміни для одного і того ж явища: «позначка» і «відмітка», «набрякливий» і «набухаючий», «негативне» і «від'ємне» тертя.

         Такий довільний переклад із російської мови набув широкого вжитку і в загальному спілкуванні. Наприклад, абревіатури «Сільпо», що заполонила магазинами всі міста, в українській мові немає. Ще більшого поширення серед педагогічних працівників і навіть серед найвищих посадовців і працівників Міносвіти і Національної академії набув жаргон з російської «учбовий» (4), «позаучбовий» (3).

         Виходячи із викладеного, мені здається, що Міністерству освіти і науки, Інституту української мови АН України із залученням максимально широкого кола вузькопрофесійних працівників треба негайно зайнятись складанням галузевих російсько-українських тлумачних науково-технічних словників із метою уніфікації і стандартизації науково-технічних термінів і очищення української мови від різного роду діалектів і сленгів.

Література:

•1.     ДБН А.2.1-1-2008. Інженерні вишукування для будівництва, Київ, Мінрегіонбуд, 2008.

•2.     ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування, Київ, Мінрегіонбуд, 2009.

•3.     Новий тлумачний словник української мови, у чотирьох томах, Київ, «Аконіт», 1998.

•4.     Російсько-український словник. Будівництво, Київ, Будівельник, 1994.

•5.     Русско-украинский архитектурный словарь, Київ, Укрархбудінформ, 1994

 

Порівняльна таблиця

 

Русские нормативные термины в 

ДБН А.2.1-1-2008

в 

ДБН В.2.1-10-2009

Русско-украинский 

строительный

словарь

Російсько-український словник будівництво Новий тлумачний словник української мови
Осадка осідання осідання •1.     осідання 

•2.       (результат) осадка

•1.        осідання 

•2.        (мет.)*осадка

(мет., мор.)*осадка
Просадка •1.     просідання 

•2.     осідання поверхні

просідання, 

осідання

осідання осідання -
Просадочность просадність просадочність - просадочність -
Просадочный 

(грунт)

просідний •1.   просідаючий 

•2.   просадочний (грунт)

•3.   просадочна (ий) (воронка)

  

-

  

просадний

  

-

Оседание осідання осідання осідання осідання осідання
Набухание 

(грунта)

набухання набрякання набухання набухання, 

набрякання

набухання, 

набрякання

Набухающие 

(грунты)

набухаючі набрякливі, 

набухаючі

- набухливі, 

набрякливі

-
Относительное набухание відносне набухання відносна набрякливість - набухли вість, 

набрякливість

-

 

* (мет., мор.) - металургійні та морські терміни

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>