XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Кучеренко Г.В. ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ПРАЦЮЮЧОЇ МОЛОДІ В 1943-1946 РОКАХ

Кучеренко Г.В.

Пошукувач кафедри новітньої історії Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького

ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ПРАЦЮЮЧОЇ МОЛОДІ В 1943-1946 РОКАХ

З початком звільнення території України від нацистських окупантів особливої актуальності набула організація навчання молоді і підлітків, які з різних причин не могли навчатися у денних загальноосвітніх школах. Тому вже у 1943 р. в республіці для цієї категорії учнів організовуються вечірні школи.

Основу організації освітнього процесу в таких школах складали навчальні плани, які на початковому етапі їх використання не мали належної уніфікації. В 1943 - 1944 навчальному році у зв'язку з тим, що Наркомат освіти УРСР не підготував нових програм школи на звільненій території України взагалі працювали за програмами освітнього відомства РРФСР 1943 р. видання.

Тривалість навчального року у вечірніх школах нормативними документами визначалась у 44 тижні при 16 годинах класних занять на тиждень (4 дні по 4 години) і 4 години на тиждень для консультацій. Кількість учнів у кожному класі становила не більше 20 осіб [1, 247].

Постанова уряду УРСР визначала дещо відмінну від союзної тривалість навчального року у вечірніх школах. У вечірніх школах України він становив 49 тижнів при 9 навчальних годинах на тиждень (3 дні по 3 години) та кількість учнів в кожній групі (класі) не більше 20 чоловік. Навчання працюючих на виробництві молоді і підлітків мало проводитись за програмами для 5 - 10 класів неповної середньої та середньої школи. Для проведення інспектування роботи шкіл підлітків Наркомату освіти УРСР дозволялося внести в штати міських і обласних відділів народної освіти посади інспекторів-методистів [2, 8 - 9].

У зв'язку з тим, що у вечірніх школах навчалися не тільки підлітки, а й  молодь старшого віку, розпорядженням союзного уряду від 30 квітня 1944 р. вечірні школи для підлітків перейменували на школи робітничої молоді [3, 247 - 248].

Навчальний процес у школах робітничої молоді складався поступово. В роки війни навчальний рік тривав 48 тижнів і поділявся на 2 півріччя: перше - з 1 вересня по 15 лютого і друге - з 15 лютого по 1 серпня. Серпень призначався для відпустки. Заняття проходили 3 рази на тиждень по 3 години; тижневе навантаження таким чином становило 9 годин. Крім уроків, для бажаючих і тих, що відставали у навчанні, проводились консультації викладачів, на що також відводилось 9 годин на тиждень.

Вечірні школи для працюючої молоді поділялися на два типи: для робітничої молоді у складі 5 - 10 класів; для сільської молоді - початкові (1 - 4 класи) і семирічні (1 - 7). При школах мали створюватися підготовчі групи для підлітків. Що не закінчили початкової школи. Навчання юнаків і дівчат проводилося нероздільно (у масових школах з 1943 - 1944 навчального року було введено роздільне навчання). Заняття відбувалися за змінами - вранішні, денні і вечірні. Основною формою навчання був урок [4, 78 - 79].

Із червня 1945 р. РНК СРСР встановив пільги для працюючої молоді і дорослих, які навчалися в школах без відриву від виробництва. Додаткові відпустки зі збереженням заробітної платні на період випускних екзаменів (для учнів 10-х класів - 20 робочих днів, для учнів 7-х класів - 15 робочих днів. Учні інших класів в дні перевідних екзаменів повинні були звільнятися від роботи з урахуванням цих днів при наданні їм чергової відпустки. За бажанням учнів, чергові відпустки їм надавалися під час іспитів [5, 32].

Необхідністю створення належних умов для навчання у вечірніх школах було продиктоване розпорядження РНК СРСР від 11 січня 1946 р. згідно якого заборонялося використовувати учнів шкіл робітничої та сільської молоді в дні занять на понаднормових роботах [6, 263].

У січні 1946 р. був переглянутий режим навчальної роботи шкіл робітничої молоді. Тривалість навчального року встановлювалась у 44 тижні (з 1 вересня по 1 липня) з поділом його на півріччя та четверті. На класні заняття в тиждень відводилось 16 годин (4 дні по 4 години). Навчальний план передбачав також 4 години на тиждень для консультацій. Такий план був оптимальним і з того часу діяв протягом всього терміну існування вечірніх шкіл [7, 314].

В школи сільської молоді приймалася молодь та підлітки (з 14-літнього віку), які навчалися в них без відриву від сільськогосподарського виробництва. Малограмотні приймалися до першого класу, всі інші в той чи інший клас в залежності від наявних у них документів чи результатів прийомних перевірочних іспитів.

Тривалість навчального року в школах для сільської молоді була встановлена у 25 тижнів при 20 навчальних годинах на тиждень (5 днів по 4 години). Навчальний рік починався з 1 листопада, але урядам союзних республік було надано право в залежності від строків сільськогосподарських робіт і тій чи іншій місцевості визначати інші строки початку навчального року за умови обов'язкового збереження 6-місячного курсу навчання [7, 317].

Таким чином, відразу після звільнення території України від нацистських окупантів в містах і селах республіки почали працювати школи для працюючої молоді і підлітків. Організація навчального процесу в них регламентувалася нормативними документами, які враховували специфіку учнівського контингенту і спрямовувалися на створення сприятливих умов для його навчання.

Література:

1. Министерство просвещения РСФСР. Народное образование. Основные постановления, приказы инструкции. Постановление СНК СССР № 782 от 15 июля 1943 г. - М., 1948.

2. Постанова РНК УРСР ,,Про навчання підлітків, які працюють на виробництві" від 8 вересня 1943 року // Культурне будівництво в УРСР. Найважливіші рішення Комуністичної партії і радянського уряду. Збірник документів: У 2-х томах. - Т.2 (червень 1941 - 1960 рр.). - К., 1961.

3. Министерство просвещения РСФСР. Народное образование. Основные постановления, приказы инструкции. Распоряжение СНК СССР № 9492-р от 30 апреля 1944 г. - М., 1948.

4. Пилипчук В.В. Вечірня (змінна) загальноосвітня школа // Енциклопедія освіти / Ред. В.Г. Кремень. - К., 2008.

5. Вечерняя средняя школа /Под ред. В.Г. Онушкина, Ю.Н. Кулюткина, Е.П. Тонконогой. - М., 1990.

6. Народное образование в СССР. Общеобразовательная школа. Сборник документов. 1917 - 1973 гг. / Сост. А.А.Абакумов, Н.П. Кузин, другие. -  М., 1974.

7. Народное образование в СССР. Под ред. Каирова И.А., Гончарова М.К. и др. - М., 1957.

 

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>