XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Кулішенко М.Ю. ПРАВО ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА СОЦІАЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Кулішенко Микола Юрійович
магістр права, адвокат

ПРАВО ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА СОЦІАЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Право є мистецтвом чинити добро і справедливість – так стверджував визначний юрист стародавнього Риму Ульпіан.
Водночас одним з найскладніших суспільних явищ є саме право. Воно викликає до себе надзвичайно широкий інтерес, оскільки завжди торкається інтересів кожної людини, різних соціальних груп населення.
Цінність права виражається в тому, що воно є юридичною мірою досягнутої в суспільстві соціальної свободи. По мірі соціального прогресу воно все більше наповнюється ідеями свободи, рівності, справедливості, і внаслідок цього здійснює все більший моральний виховний вплив на суспільство.
Сучасний розвиток людства все більше викристалізовує загальні закономірності вдосконалення права як першооснови цивілізації і культури, що проявляється у все більшому втіленні права в законодавстві, а законодавства в суспільних відносинах, наслідком цього є підвищення ефективності права, як особливої форми соціального регулювання, створення соціально здорових умов для життя людини.
Право характеризується такими основними ознаками, як: виражає міру свободи, рівності та справедливості що означає здатність права з достатньою повнотою втілювати основні права та свободи людини, визнані у світовому співтоваристві. Право є мірою свободи та рівності людей, установленою державою таким чином, щоб свобода одного не обмежувала свободи іншого. І цією мірою є справедливість. Повної свободи досягти не можна, проте можна бути вільним у тій мірі, у якій вільні інші. У праві свобода трансформується в суб'єктивні права, яким відповідають обов'язки, що їх обмежують. Своїм загальним масштабом і рівною мірою право вимірює, «відміряє» і оформляє саме свободу в людських взаємовідносинах, свободу індивіда.
ПРАВО зайняло основне, найважливіше місце в усій системі соціального впливу на суспільне життя. Власне у праві народжуються, фіксуються і реалізуються процеси співжиття людей. Право перетворилося у соціальний феномен - головний регулятор, при допомозі якого ефективно, економічно і раціонально вирішуються істотні питання цивілізованого розвитку спільноти людей, створюютья умови для піднесення соціальної активності учасників відносин, кожної особистості. Це сталося завдяки: властивостям права, таким як - нормативність, формальна визначеність, державна забезпеченість, загальна обов’язковість, системність, регламентованість, рівність вимог, ефективність, регулятивність; а також наявності у права соціальної енергетики.
Але важливо зазначити, що соціальні норми утворюють єдину систему. Норми права співвідносяться із соціальними як частина з цілим, оскільки вони – важлива, але не одна лише форма регулювання суспільних відносин.
Розвиток права та законодавства в кожній країні має бути спрямованим на посилення їх цінності, тобто соціальної ефективності. Саме тому, і є таким головне завдання правових реформ .
Таким чином, соціальна цінність права, виражена в загальній формі, проявляється в регулюванні ним суспільних відносин, встановленні правопорядку, який відповідає інтересам суспільства, держави, громадян. Його роль особливо зростає в переломні періоди історії, зокрема в умовах краху тоталітарних режимів. У цих умовах право сприяє формуванню якісно нових суспільних відносин - економічних, соціальних, політичних, а також закріпленню і охороні моральних устоїв суспільства.
Найбільша цінність права не у встановленні заборон, обов'язків, відповідальності, а у ствердженні дозволів, що регламентують соціальну свободу, громадянську активність людей.
Воно характеризується тим, що за своєю регулятивною, нормативною суттю і сталістю покликане бути першоосновою, головною цінністю суспільства. Така історична роль і призначення права визначилась завдяки його престижності і суспільному авторитету. Право є показником суспільного розвитку і культури людства, в житті загалу (соціуму) визначене його особливими основними властивостями та завданнями, що покладені на нього.
Завдання права, як особливої форми соціального регулювання, можна визначити наступним чином, це: ввести чіткі, постійні, гарантовані, зразкові нормативні критерії, побудовані на принципах громадянського миру, злагоди, врахування різних інтересів у складне, соціальне життя, викликане політичною боротьбою, етнічними конфліктами, особистими колізіями у стосунках людей; забезпечити і захистити статус автономності особи та межі її вільної поведінки.
Хочу завершити свою роботу висловлюванням Імператора Юстиніана, який в "Конституції про утвердження Дигест" проголосив, що немає нічого більш вагомого ніж: влада законів, яка розставляє у порядку божественні і людські справи і відганяє всяку несправедливість.
Література:
1. Алєксеев С.С., Проблеми теорії держави і права.- М.: Юрид. літ. 1979.-391 с.
2.Скакун О.Ф., Теорія держави і права. – Х.: Б.в., 1996. – 324 с.
3. Малько А.В., Теорія держави і права. – М. : Юристь, 2000. – 300 с.
4. Теорія держави і права – М. Зерцало, 2001 – ХІІ, - 611 с.
5. Марченко М.Н. – М.: Юристь, 2001 - 655с.
6. Кравчук М.В., Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права., Тернопіль: Карт-бланш, 2002 – 243 с.

mc-kolyan@ukr.net


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>