XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Куньовська Л. Й., к. е. н, Присяжнюк С. В. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД КОРИГУВАННЯ ДОХОДІВ МІЖ ПЕРІОДАМИ

Куньовська Л. Й., науковий керівник - к. е. н, доц., Присяжнюк С. В.,

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД КОРИГУВАННЯ ДОХОДІВ МІЖ ПЕРІОДАМИ

Основною метою здійснення господарської діяльності кожного підприємства є отримання економічної вигоди. Саме виникнення доходу призводить до одержання підприємством економічної вигоди. Але на підприємстві можуть виникати такі види доходів, по яких ще не було здійснено ніяких витрат, їх класифікують як доходи майбутніх періодів.

Доходи майбутніх періодів виникають у результаті одержання доходів у звітному періоді, однак вони підлягатимуть зарахуванню до їх складу в наступних звітних періодах, оскільки не забезпечені відповідними витратами. До доходів майбутніх періодів, зокрема, відносять: авансові платежі за здані в оренду основні засоби й інші необоротні активи; передплату на газети, журнали, періодичні та довідкові видання; для підприємств зв'язку - абонентну плату за користування засобами зв'язку [1].

Головною проблемою, яка стосується доходів майбутніх періодів, є неузгодженість між науковцями, як вітчизняними, так і зарубіжними, щодо питання їх суті та структури. Статті, які входять до складу доходів майбутніх періодів, періодично змінюються і доповнюються, тому інколи складно зрозуміти, до якого виду пасивів вони належать. Немає однозначності і в порядку їхнього відображення в балансах підприємств різних країн. В таких країнах, як Румунія, Польща, Чехія та Німеччина доходи майбутніх періодів відображаються як окремий вид зобов'язань; у Молдові доходи майбутніх періодів відображаються як у складі довгострокових, так і короткострокових зобов'язань. У деяких зарубіжних країнах, зокрема в Естонії та Росії, доходи майбутніх періодів відображаються у складі поточних зобов'язань.

В обліку зарубіжних країн доходи майбутніх періодів, як правило, відображають як складову зобов'язань. Проте, на нашу думку, такі доходи не відповідають критеріям їх визнання. По-перше, відсутня ідентифікація суб'єктів, по-друге, не вимагається вибуття ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди, які є критеріями для того, щоб зобов'язання було визнане.

В Україні до 01.01.2000 р. доходи майбутніх періодів відображались у складі власних і прирівняних до них коштів. Можливість такого відображення доходів майбутніх періодів припускає і американський науковець Л.А. Бернстайн: «Цілком очевидно, що характерною рисою таких статей є зобов'язання, хоча, як у випадку авансових платежів і роялті, вони можуть при виконанні визначених умов внести свій вклад у дохід підприємств». Але з 2000 року доходи майбутніх періодів в Україні відображають як окремий вид зобов'язань [2].

Відображення всіх виробничих господарських операцій не гарантує відповідності доходів і витрат даного облікового періоду. Можуть існувати доходи і витрати, які відносяться до даного звітного періоду, але не будуть отримані чи оплачені (в грошовому еквіваленті) до наступного звітного періоду; можуть існувати доходи і витрати, вже отримані чи оплачені, але які повинні бути розподілені між декількома звітними періодами. Тому в кінці звітного періоду робляться коригуючі записи.

Необхідність складання коригуючих бухгалтерських проводок зумовлюється тим, що існує цілий ряд таких господарських операцій, які здійснюють вплив на облікову інформацію та на вартість певних об'єктів обліку протягом не одного, а декількох звітних періодів. Тому на кінець кожного звітного періоду виникає необхідність об'єктивно оцінювати та відображати вартість цих об'єктів обліку. Для цього складаються коригуючі бухгалтерські проводки. Необхідність коригування рахунків виникає у випадку відображення в обліку нарахованого доходу, тобто доходу, який був зроблений, але не нарахований протягом облікового періоду [1].

Більшість коригуючих проводок призначені або для віднесення до даного звітного періоду одержаних (або не одержаних) підприємством доходів, або для списання витрат, які відповідають цим доходам і, отже, які відносяться до даного звітного періоду. Існування коригуючих проводок зумовлюється вимогою загальноприйнятого концептуального облікового принципу - відповідності доходів та витрат.

Основними коригуючими проводками з обліку доходів є: віднесення на доходи даного звітного періоду сум, одержаних від покупців (споживачів, клієнтів) за продані їм товари, надані послуги, виконані роботи як фактично, так і в порядку попередньої оплати; віднесення на доходи даного звітного періоду вартості фактично виконаних у цьому періоді робіт (наданих послуг), гроші за які ще не надійшли [3].

Коригуючі записи завжди містять один рахунок, пов'язаний з балансом, та один рахунок доходів чи витрат, пов'язаний зі звітом про прибутки та збитки.

Якщо дивитись на зарубіжний досвід, то в обліку США немає методу «червоного сторно», який за допомогою сторнованих проводок дозволяє зменшити помилкові та штучні обороти. На відміну від України в США його застосовують вкрай рідко.

В США регулюючі  журнальні записи класифікуються за трьома категоріями:

1) відстрочки - виникають, коли платежі здійснюються до моменту відображення доходів або витрат, тобто, коли або передплачуються витрати або надходять витрати, які охоплюють більше, ніж один звітний період. Передоплата та доходи обліковуються в даному випадку, відповідно, як активи та зобов'язання. Прикладами таких витрат служать страховий поліс, що купується на деякий період у майбутньому, орендна плата, виплачена авансом, закупівля офісного приладдя (малоцінні та швидкозношувані предмети) та ін. В обліку такі коригуючі записи будуть відображатись таким чином, за дебетом - передплачений страховий поліс, витрати на страхування, а за кредитом - грошові кошти;

2) нарахування - виникають, коли платежі повністю або частково здійснюються в звітному періоді після моменту відображення доходів і витрат. Цей тип коригуючих записів відображає витрати, які були понесені, але не були записані і оплачені, тобто являють собою зобов'язання. Прикладами таких витрат служать нарахована, але не виплачена заробітна плата, нараховані, але не виплачені податки, нараховані, але не виплачені відсотки и т.д.;

3) інші коригуючі записи - не належать до наведених категорій і відображають наступні операції: перекласифікацію постійних рахунків, оцінку майбутніх витрат, розподіл витрат за видами продукції, виправлення помилок.

До особливостей західної методології, зокрема, і американської бухгалтерської, можна віднести широке використання змішаних проводок, коли одночасно дебетується та кредитується декілька рахунків. В українській бухгалтерії в такому випадку порушується кореспонденція рахунків між конкретними рахунками [2].

Отже, доходи майбутніх періодів передбачають, що за певні цінності, послуги, роботи будуть отримані активи (переважно грошові кошти), з подальшим їх використанням для отримання економічної вигоди в майбутніх звітних періодах. Цим дозволяється регулювати розмір прибутку звітного періоду, що відображається у фінансовій звітності підприємства.

Література:

1. Мельник Е.Г. Витрати майбутніх періодів в аналізі фінансово-господарської діяльності підприємств /Е.Г. Мельник// Міжнародний збірник наукових праць. - 2011 - №3.С.1-11.

1.Омецінська І.Я. Особливості утворення та порядок визнання зобов'язань за видами /І.Я. Омецінська//Облік і фінанси АПК. - 2011 -№3. -С.28-34.

2.Тесленко Т.І. Порядок визнання та відображення в обліку доходів майбутніх періодів /Т.І. Тесленко// Науковий вісник Національного університету ДПС України. - 2009 - № 4.- С.121-127.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>