СПЕЦИФІЧНІ ПРИНЦИПИ МІСЦЕВОГО УПРАВЛІННЯ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ: ПРИНЦИП СОЛІДАРНОСТІ

Актуальність обраної теми полягає в тому, що принципи місцевого самоврядування - це вихідні начала, що покладені в основу організації і функціонування місцевого самоврядування та які визначають його властивості, риси та ознаки [1]. Саме через місцеве самоврядування можлива участь народу в правотворчих, державотворчих та інших природно-соціальних процесах.

Систему принципів місцевого управління за ступенем поширеності поділяють на загальні та специфічні[2].

Загальні принципи - це об'єктивні закономірності, що відображають та розкривають соціальну природу місцевого управління, його детермінованість і обумовленість суспільством, тобто обумовлені його природою вихідні ідеї, що виражають головне і вирішальне в організації і діяльності органів місцевого управління щодо вирішення питань місцевого значення. Вони мають загальний, універсальний і обов'язковий характер, є єдині для всіх органів місцевого управління. До них віднесені принципи законності, демократизму, соціальної спрямованості, об'єктивності, гласності, саморегуляції тощо. Специфічні  принципи - це правила безпосередньої організації і функціонування органів місцевого управління. Завдяки ним можливе подальше вдосконалення організації і підвищення  ефективності та соціальної ролі діяльності апарату місцевого управління. Це принципи субсидіарності, солідарності, доповнюваності тощо.

У країнах Європейського Союзу місцеве і регіональне самоуправління ґрунтується на трьох основних специфічних принципах: субсидіарності, солідарності і доповнюваності.

Суть принципу субсидіарності полягає в тому, що компетенція в державі розподіляється так, що проблеми вирішуються на тому рівні, на якому вони виникають. За інших рівних умов перевага надається нижчим, а не вищим органам влади. Пріоритет належить інститутові, який знаходиться найближче до громадянина, а отже і найлегше контролюється ним.

Принцип доповнюваності орієнтований на виконання спільних компетенцій держави і регіону, переважно в площині економічного розвитку.

Принцип солідарності вимагає, щоб найбагатші регіони поважали інтереси фінансово й ресурсно менш забезпечених регіонів. У реалізації цього принципу більшу роль відіграють центральні органи влади й навіть наднаціональні структури. Зокрема, спеціальні фонди Європейського Союзу надають допомогу тим регіонам, які в результаті господарської діяльності виробляють менше, ніж 90 % від середнього значення ВНП серед усіх регіонів.

Суттєвою зміною, що відбулася в деяких європейських країнах наприкінці ХХ ст. є формування третього рівня територіальної організації. Це пов'язане з такими обставинами: насамперед старі адміністративно-територіальні одиниці виявилися занадто малими для ефективного економічного планування. До того ж у результаті децентралізації влади, створені раніше територіальні одиниці (департаменти, райони, провінції) одержали право на самоврядування. Нарешті, у країнах Західної Європи створення регіонального рівня територіальної організації стимульовано втручанням наднаціональних органів Європейського Союзу. Багато європейських програм в обов'язковому порядку вимагають наявності регіонів, що відповідають певним географічним характеристикам. В результаті з'являються нові або відновлюються старі - територіальні одиниці: регіони в Португалії, Франції, Італії, а так само периферії в Греції й управлінські округи в землях ФРН.

Територіальна основа місцевого самоврядування розвивається не тільки нагору (убік створення більших територіальних одиниць), але й униз, убік формування більш дрібних. По-перше, це пов'язане з вирішенням проблеми окремих поселень: реформи по укрупненню муніципальних утворень привели до того, що в більшості західних країн кілька невеликих поселень можуть входити до складу одного муніципального утворення. У цьому випадку виникає проблема із представленістю інтересів жителів окремих сіл і селищ; крім того, багато питань доцільніше вирішувати саме на рівні окремих сіл і селищ. По-друге, за останні тридцять років підсилилася тенденція до демократизації й децентралізації місцевого самоврядування у всій Європі. Саме в цьому і проявляється принцип солідарності. Певний інтерес представляє інститут міст-побратимів, що зародився у Великобританії. За допомогою цього інституту також здійснюються міжнародні зв'язки, установлювані між місцевим органом самоврядування в Португалії й аналогом за кордоном, наприклад, із Британським містом або містами країн Латинської Америки. Всі зв'язки налагоджуються через Міжнародний комітет місцевого самоврядування, що є сполучною ланкою між містами-побратимами [3].

Незважаючи на протиріччя різних моделей здійснення місцевого самоврядування у всій Європі, очевидна зацікавленість міжнародних організацій з питань місцевого самоврядування в об'єднанні зусиль по виробленню загальних підходів у здійсненні регіональної та місцевої влади, що свідчить про перспективи встановлення загальноєвропейських стандартів в області здійснення місцевого самоврядування.

Література:

•1. «Конституційне право зарубіжних країн» - Навч.пос. за ред. В.О.Ріяки, «Юрінком-Інтер», Київ - 2007, стор. 200 - 204;

•2.  «Деякі аспекти співвідношення органів місцевого управління і органів місцевого самоврядування», А.Манджула; Право України, 2002 р. №12, стор.63-65;

•3.  «Про організацію місцевого самоврядування та управління в зарубіжних країнах», О.А.Музика-Стефанчук; Порівняльно-правові дослідження, 2008 р. №2; стор.106-109;

 e-mail: yaroslava@gala.net

Залиште коментар!