XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Курій В. ІДЕЇ РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ К.Д. УШИНСЬКОГО

Курій Вікторія,

магістрантка Рівненського державного гуманітарного університету

ІДЕЇ РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ К.Д. УШИНСЬКОГО

Протягом другої половини ХІХ століття-початку ХХ століття  послідовно удосконалював, збагачував  ідеї розвитку молодших школярів у навчально-виховному процесі видатний педагог Костянтин Дмитрович Ушинський (1824-1871). Його праці складають особливий, надзвичайно плідний період розвитку теорії і практики початкової освіти.    

 Проблемі розвитку мислення учнів у процесі навчання у психолого-педагогічній спадщині К.Д.Ушинського належить чільне місце. Головна мета навчання, на думку педагога, не стільки кількісне засвоєння фактів, розширення знань та досвіду, скільки їх систематизація, виявлення в них основного - того, що їх об'єднує і дозволяє застосовувати у подальшій діяльності. „Не саме знання, а ідея, що розвивається в розумі дитини засвоєнням того чи іншого знання,- ось що повинно утворювати зерно, серцевину, кінцеву мету занять. Навколо цього ядра повинні органічно народжуватися логічна та розумова оболонки" - стверджував педагог [4, с.22]. Засвоєння системи знань повинно бути позв'язано з розвитком розумових сил дитини. „Розумова праця ледве не  сама важка праця для людини, - підкреслював вчений.  Організм людини повинен привчатися до розумової праці потроху, обережно, але, діючи таким чином, можна дати йому трудитися легко і без ... шкоди для здоров'я виносити тривалу розумову працю. Людина, яка звикла працювати розумово, нудьгує без такої праці, шукає її і ... знаходить на кожному кроці" [3, с. 358-359].

      Для активізації і розвитку логічного мислення учнів К.Д.Ушинський вважав необхідною таку організацію їх діяльності, яка викликала б розумове напруження. „Навчання - є праця і повинна залишатися працею, але працею, повною думки, щоб сам інтерес до навчання залежав від серйозної думки, а не від будь-яких прикрас, які не стосуються справи", - стверджував педагог [4, с. 27]. Вчений писав про те, що  розумова і мовна гімнастика повинні вправляти розумові та мовленнєві сили учня у процесі засвоєння будь-якого реального, позитивного знання; а головною метою  цих вправ має бути повне засвоєння та ясне вираження самого знання. Такий спосіб учіння одночасно вправляє   розумові сили і здібності дітей.

      Рушієм розумового процесу К.Ушинський вважав прагнення особистості до усвідомлення діяльності, допитливість. А засобом - свідомість чи здібність людини „...з відмінності та подібності вражень створювати усвідомлені почуття"  [2, с. 307].

      Для самостійного „виведення нової істини" важливим є розвиток інтелектуальних почуттів дитини. Педагог  виділив шість основних почуттів, які виникають у людини у прагненні до розумової діяльності: очікування, розумове напруження, несподіваність з похідними від нього - здивування та сумніву, впевненості, успіху,  усвідомленості процесу, відносності істини. К.Д.Ушинський вважав, що ставлення учнів до навчання повинно будуватися на: усвідомленні ними своїх обов'язків; на наявності в них інтересу до набутих знань; на самостійній щоденній праці.

      Особистість дитини, підкреслював педагог, формується в цілеспрямованій навчальній діяльності. Ця думка співзвучна основному принципу сучасної психології - розвитку психіки у процесі діяльності. Почуття і потреби породжують цю діяльність і визначають іі характер, таким чином вони стають мотивами. А від сили мотивів  значною мірою залежить ефективність навчальної діяльності.

      Вимоги до розвивального характеру  навчання К.Д.Ушинський втілив  у підручниках для початкової школи: „Дитячий світ" (1861), „Рідне слово" (1864).

      „Дитячий світ" (2 частини)  був призначений для підвищеної початкової освіти і поєднував  матеріал пояснювального читання з елементарними відомостями про основи наук. В.Я.Струминський зазначав, що К.Д.Ушинський про цю книгу писав: „Складена мною книга для читання призначається для класів російської мови, але статті і під статтями питання, розумові, словесні і письмові вправи я намагався розташовувати так, щоб викладач, керуючись порадами, міг би легко при читанні і після читання користуватися всіма вигодами наочного навчання і поступово розвивати і вправляти душевні здібності дітей, привчаючи їх ... до правильного і точного словесного і письмового виразу думок ..." [1, с. 142].

      Засвоєння рідної мови, на думку К.Ушинського, буде мати розвивальне значення, якщо вивчатиметься у зв'язку з матеріалом природи і життя. В книзі, крім літературної хрестоматії, був зібраний науковий матеріал з природознавства, географії, історії. „Рідне слово" використовувалося для класного читання дітей і водночас для розвитку їх мислення та мовлення, усного та писемного. Крім художнього матеріалу (віршів, казок, байок, прислів´їв, приказок, загадок) та невеличких розповідей морального змісту, педагог вміщує тут  власні статті про поняття і явища живої і неживої природи, які відрізнялися доступним  змістом, чіткістю, послідовністю викладу. Книга припускала не традиційне вивчення мови, навчання техніки читання, письма, усної мови, а навчання, тісно пов'язане з розвитком думки дітей. Логічна структура підручника складається з послідовної системи логічних і граматичних вправ, побудованих на спостереженні конкретних речей і явищ, які оточують дитину в класі, вдома, на вулиці, в лісі. Інший матеріал складав логічні і граматичні вправи, побудовані навколо самих звичайних речей, що оточують дитину в побуті. На цих вправах розвивалась абстрактна, аналітична і синтетична думка дитини, вироблялися навички усної мови.

      Аналіз педагогічної спадщини  К.Д.Ушинського дозволяє зробити висновок, що  розумове виховання він розглядав як розвиток розумових сил  і  мислення учнів та прищеплення їм культури праці шляхом цілеспрямованої діяльності вихователів, батьків і вчителів.  Цей процес   передбачав набуття дитиною знань, розвиток пізнавальних і творчих здібностей, виховання інтересу й потреби у розумовому збагаченні, самостійному здобуванні знань і застосуванні їх на практиці.

      Розвиток мислення, за К.Д.Ушинським, потребує не тільки накопичення знань, але й їх переробки, формування розумових операцій, що  й створює внутрішні умови для розвитку мислення на високому рівні. Такі розумові операції, як порівняння, абстрагування, класифікація, систематизація, узагальнення сприяють формуванню загальних понять та висновків, розвитку логічного мислення та вміння самостійно здобувати знання.   

Література:

•1.  Струминский В.Я. Основы и система дидактики К.Д.Ушинского. -М.: Учпедгиз, 1957.- 216 с.

•2.  Ушинський К.Д.  Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології// Вибр. пед. твори: У 2 т.- К.: Радянська школа, 1983.- Т. 1.- С.  192-471.

•3.  Ушинский К.Д.  Труд в его психическом и воспитательном значении// Полн. собр. соч.: В 11т.-  М-Л.: Изд-во АПН РСФСР, 1948.- Т.2.-655 с.

•4.  Ушинский К.Д.  Предисловие к 1-му изданию „Детского мира"// Полн. собр. соч.: В 11т.- М-Л.: Изд-во АПН РСФСР, 1949.- Т.5.-591 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>