XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Кушніренко О.Г., Слінько Т.М. ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ ЯК НЕВІД’ЄМНА ЧАСТИНА СУДОВОГО РІШЕННЯ

Кушніренко О.Г., Слінько Т.М.,

кандидати юридичних наук, доценти кафедри конституційного права України

Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого

ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ ЯК НЕВІД'ЄМНА ЧАСТИНА СУДОВОГО РІШЕННЯ

Право судді Конституційного Суду України на окрему думку докладно регулюється  ст.64 Закону України «Про Конституційний Суд України»  і  §56 Регламенту Конституційного Суду України. Законом передбачено право судді КСУ висловити окрему думку з приводу прийнятих рішень, висновків. За змістом цієї статті окрема думка судді КСУ, яка викладена письмово, є невід'ємною частиною відповідного акта КСУ. Необхідно зазначити, що відповідно до §54 Регламенту КСУ наведений перелік актів єдиного органу конституційної юрисдикції є вичерпним, що унеможливлює додавання окремої думки судді КСУ до інших актів КСУ, у тому числі процесуальних ухвал.

Відповідно до §56 Регламенту Конституційного Суду України суддя   Конституційного Суду України, який підписав Рішення, Висновок, має право викласти у письмовій формі свою окрему думку у справі, незалежно від того, голосував він «за» чи «проти». Такий суддя може додати до цього рішення свою окрему думку у 7-денний строк від дня голосування. Найчастіше окрема думка судді додається до рішення тоді, коли він голосував «проти», але ніщо не перешкоджає судді заявити свою окрему думку навіть якщо загалом він згоден з прийнятим рішенням, але бажає підкреслити, наприклад, певну позицію в аргументації цього рішення. Важливою ознакою окремої думки в конституційному судочинстві є те, що на відміну від судів загальної юрисдикції, вона публічно оголошується і публікується разом з прийнятим рішенням. Надання суддею КСУ окремої думки з приводу прийнятих рішень, висновків кореспондується з ч.4 ст.19 Закону, за якою суддя КСУ має право публічно висловлювати свою думку лише щодо тих справ, у яких КСУ прийнято рішення чи дано висновок.

Юридична природа окремих думок суддів є новелою вітчизняного законодавства. Як свідчить практика діяльність міжнародних судів та конституційних судів зарубіжних країн, є різні типи окремих думок суддів. До першої групи належать окремі думки суддів, які висловлюють принципову згоду з рішенням суду, однак наводять іншу правову аргументацію; до другої групи, - які частково погоджуються із змістом рішень суду; до третьої групи, - які голосували проти ухваленого судового рішення. Оскільки Конституційний Суд ухвалює свої рішення, висновки колегіально, окремі думки не можуть розголошувати публічно хід дискусії, що мала місце між суддями при їх прийнятті.

При цьому, наприклад, у США, на відміну від України, окремим думкам суддів Верховного Суду США (який виступає у цій державі органом спеціального конституційного контролю) може бути надано прецедентний характер. В Україні ж окрема думка судді Конституційного Суду виноситься суддею від власного імені, виступає його особистою позицією у справі та не породжує юридичних наслідків, отже має доктринальне значення. Наявність інституту окремої думки суддів КСУ є свідченням демократизму конституційної юстиції України.

З огляду на це можна стверджувати, що окремі думки суддів Конституційного Суду України містять доктринальні погляди на окремі аспекти справи, яка була на розгляді Конституційного Суду України. Як свідчить зарубіжний досвід, окремі думки суддів інколи служать основою для перегляду правових позицій органами конституційної юрисдикції.

Слід також зазначити, що як випливає зі змісту ст.64 Закону висловлювати окрему думку щодо Рішення, Висновку Конституційного Суду України має лише той суддя Конституційного Суду України, який брав участь у розгляді справи та підписав зазначений акт єдиного органу конституційної юрисдикції.

В рамках даної проблеми можна навести приклад, а саме Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 53 і 47 народних депутатів України про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 103 Конституції України (справа щодо строків перебування на посту Президента України) від 25 грудня 2003 року, Справа №1-46/2003 №22-рп/2003. Навряд чи сьогодні знайдеться будь-яка теоретично освічена людина, яку б переконала офіційна інтерпретація статті 103 у рішенні Конституційного Суду України відносно громадянина Кучми: «В аспекті конституційних подань положення частини третьої статті 103 Конституції України... треба розуміти так, що це положення поширюється лише на осіб, яких обирають на пост Президента України після набуття чинності Конституцією України 1996 року. Особа, яку вперше було обрано Президентом України за чинною Конституцією України в 1999 році, має право балотуватися на чергових виборах Президента України у 2004 році». Чи не тому, відмежовуючись від досить сумнівного застосування офіційного тлумачення КСУ строку перебування на посту Президента України Л.Д. Кучми, Судді Конституційного Суду України проф. В.М. Шаповала та канд. юрид. наук П.М. Ткачука надали окрему думку, щодо цього рішення, а суддя Конституційного Суду України М.Д. Савенко в окремій думці щодо цієї справи рішуче скористався правом заперечення. Застосувавши формулу non tollet usum, Суддя як офіційний представник права органу Конституційного Суду України - щодо офіційної інтерпретації зазначив: «На жаль, Конституційний Суд України не тільки не використав телеологічного тлумачення і відповідно не врахував мету норми, про офіційне тлумачення якої заявлено клопотання, а заблокував цю мету і, отже, дію всієї норми, відкрив шлях до довічного перебування однієї й тієї самої особи на посту Президента України». Цим підтверджено, що офіційне тлумачення не може йти за явними ознаками зловживання правом визначати іншу мету, ніж ту, яку передбачав законодавець, творячи Конституцію України на засадах верховенства права.

Сумнівною є офіційно-правова позиція Суду, оскільки через тлумачення надавалося право обиратися на пост Президента України саме тій особі, яка вже два строки займала цю вищу державну посаду. Це ніяким чином не може належати до конституційної юрисдикції, оскільки це виключне право законодавця визначати в Конституції України строки перебування на посадах, право обирати і бути обраним Президентом України.

На думку проф. А.О. Селіванова за своєю природою особливої думки  (окрема думка) Судді КСУ і є симбіозом компетентного (професійного) і доктринального (наукового) тлумачення, яке спирається на фундаментальні знання в сфері наукового світогляду авторитетних вчених-правознавців. Зміст особливої думки, як і свідчить практика української конституційної юрисдикції, базується на певних, раніше сформульованих або нових стосовно конкретної справи в Суді конструкціях. Особлива думка не охоплює наукового світогляду з проблеми в цілому, а лише фокусується на певній конкретній моделі конституційно-правового регулювання.

Аналіз свідчить, що особлива думка, яка публікується разом з рішенням КСУ - це унікальне явище, притаманне саме конституційному правосуддю. Суддя викладає свою протилежну офіційній інтерпретації думку на рівні індивідуальної правосвідомості, що сприяє уточненню, роз'ясненню, розумінню діалектики різних підходів до оцінки високо компетентними правознавцями правових явищ, які досліджувалися Конституційним Судом.

Особлива думка у ст.64 Закону України «Про Конституційний Суд України» визначається як окрема думка Судді, який підписав рішення чи висновок КСУ. Але та окрема думка судді висловлюється у письмовій формі як незгода з думкою присутніх на засіданні Суду більшості Суддів. При цьому «незгода» одного чи деяких Суддів не повинна асоціюватися з тим, що більшістю (за висновком одного Судді) прийнято рішення безпідставно. Йдеться про власну аргументацію Судді, яка стосується іншої моделі конституційно-правового регулювання.

 

e-mail: Vitalik_Yana@ukr.net


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>