XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Кузьміна І.В. ГОЛОС ОТЧОГО КРАЮ

Кузьміна Ірина Вікторівна

викладач української літератури

Луцького педагогічного коледжу

«І все ж маємо відчуття затамованої блискавиці. Можливо, це якраз добре - бачити поета справжнього і знати, що його здібності не відкрилися ще на всю потужність, що в ньому назбиралося немало вогню, який він пригашує, стримує, боячись вибуху. Та, власне, тепер, коли захоплено входимо в таємниці творчості Віктора Лазарука, ми хотіли б сказати йому: «Розряди блискавку свого слова, загрими над Світязем, але так, щоб Каспій та Байкал почули. Ти можеш».

Дмитро Павличко

ГОЛОС ОТЧОГО КРАЮ

Письменник починається від тієї землі, на якій побачив світ. Її мальовнича краса, її дихання, її тремкий, ледь уловимий запах проникають у дитячу душу і залишаються в ній назавжди. І згодом уже ніякі зусилля найдосвідченіших чужинців неспроможні стерти зі свідомості цю красу, бо вона стала рідною і визначальною в поведінці.

Віктор Лазарук почав свій життєвий шлях на Волині, де ліси й луки сповнені дивовижними істотами, де в повір'ях селян ще жили русалки і мавки, а гостра дитяча уява малювала їх мало не щодня... Надто ж химерними були ліси Ковельщини, серед яких розташоване рідне село письменника Дубова, - ті ліси, які так натхненно і майстерно змалювала велика Леся у своїй геніальній «Лісовій пісні». Така земля породжує поетів. Правда, можуть зробити закид, що природа для всіх людей однакова, а поетів - одиниці. Але ж навіть найдосконалішу природну красу можна сприйняти лише чутливою душею. І ще для цього потрібний спалах «іскри Божої».

Мабуть, немає жодного волинського письменника, чиє б серце було так широко відкрите природі, так натхненно оспівувало її величну красу і так болісно реагувало на її проблеми. «Читати» енциклопедію волинського краю - улюблене заняття Віктора Лазарука, адже на кожній її сторінці - історія, легенди, топоніміка, а ще - людські долі.

Віктор Антонович Лазарук народився 3 листопада 1933 року в селі Дубова Ковельського повіту на Волині у родині хліборобів. Батько був сільським музикою, тому чутливі струни серця  дитини озивались на пісню, поезію, музику і живопис. Мати Віктора, яка загинула під час війни, встигла прищепити синові любов до людини й народної пісні та до всього живого на землі. Чи не звідти мелодійність Лазарукових поезій і намагання (хай ще не зовсім вдалі, бо ж вік був дитячий) малювати ліс?

Обдарований юнак вступив до Львівського державного університету імені Івана Франка, який закінчив у 1958 році.

Вступаючи на філологічний факультет Львівського держуніверситету (1953 p.), Віктор мав уже в доробку чимало віршів. Та саме в студентські роки він сформувався як поет: визначився у тематиці творчості, в улюблених поетичних жанрах, в образній системі. Університетське середовище благотворно вплинуло на молодого автора, сприяло дальшому росту його художньої майстерності.

Спочатку вчителював у с. Заболоття на Волині, пізніше очолював відділ поезії в редакції львівського журналу «Жовтень» (нині «Дзвін»). Друкувалися перші вірші, прозові й публіцистичні твори. У 1968-му Віктора Лазарука прийняли у члени Спілки письменників України.

Змальовуючи у своїх творах красу волинської землі, поет і громадянин щиро переймається проблемами живої природи. Певний період він працював завідувачем бюро пропаганди обласної організації Товариства охорони пам'яток історії та культури, а потім директором Будинку природи в Луцьку. Саме в цей період з-під пера автора одна за одною вийшли книги поезії, прози і публіцистики «Синь озерна» (1963), «Музика верховіть» (1966), «Шацькі озера» (1975), «Сині очі Волині» (1979), «Озерний дзвін» (1932). В. Лазарук здійснював численні авто- та авіаекспедиції, мандрував пішки волинськими стежками в пошуках безцінних скарбів: легенди, переказу, історії походження топонімічної назви, цікавих людських доль.

Письменник не лише реалізував свої творчі плани, а й послідовно боровся з місцевою бюрократією, сміливо ставав на захист унікальної волинської природи - одвічного середовища життя волинян-поліщуків, за що зазнав переслідувань.

Пізніше В. А. Лазарук працював провідним редактором редакційно-видавничого відділу «Вежа» Волинського державного університету імені Лесі Українки.

Член Національної Спілки письменників України з 1968 року. Автор книг: «Синь озерна» (1963), «Музика верховіть» (1966), «Шацькі озера» (1975), «Сині очі Волині» (1979), «Озерний дзвін»(1982), «Глаголи землі» (1987), «Літораль» (1990), «Вікна» (1995), екологічного роману «Світязь» (Т. 1, Книги І, ІІ, 2002), збірка «Отрок. Осінь» (2004).

Творча письменницька праця не заважає Віктору Антоновичу займатись громадськими справами. Він був делегатом Установчого з'їзду Народного Руху України, що відбувся у Києві 1989 року. На цьому з'їзді нашого авторитетного земляка-письменника було обрано до складу Великої Ради НРУ.

Після здобуття Україною незалежності Віктор Лазарук реалізує вповні свої творчі напрацювання, видає без цензури та редакторських правок книжку художньо-публіцистичних нарисів та оповідань «Вікна» (1995), книгу віршів, коментарів, документів та фотоілюстрацій «В оправі кипарисів» (2003). Але, безумовно, найвагомішим авторським здобутком є роман-есе «Світязь» (журнальний варіант екологічної повісті побачив світ у 1987 році), перший том якого (книги перша і друга) вийшов з друку 2002 року. Саме у цьому творі письменник проявив свій потужний талант не лише чудового оповідача, а й глибокого вдумливого, скрупульозного дослідника та об'єктивного аналітика. Поява можливості доступу до колись закритих архівів допомогла автору зібрати цікаві факти й всебічно висвітлити життя поліщуків у лоні рідної природи, їх стосунки, світосприйняття, розуміння свого призначення на землі.

Література:

•1.     Вербич В. Полісся таємниці знає та голос вічності розтаємничує: після прочитання книги Віктора Лазарука «Отрок Осінь» / В. Вербич // Сім'я і дім. Нар. трибуна. - 2006. - 29 черв. - С. 4.

•2.     «Ворожу на вужах, по пташиному лету...»: Вікторові Лазаруку - 70 // Світязь: альманах Волин. орг. Нац. спілки письм. України. - Луцьк, 2003. - Вип. 9. - С. 158 - 160.

•3.     Гром О. Ф. Цвіт папороті: (за творчістю Віктора Лазарука) / О. Ф. Гром // Література рідного краю: зб. метод, матеріалів. - Луцьк, 2000. - С. 15 - 21.

•4.     Козлюк Т. Полісся і Волинь у романі Віктора Лазарука «Світязь» / Т. Козлюк // Віче. - 2003. - 10 квіт.

•5.     Кухарук Р. Озерна лірика поета: до 70-річчя народження письменника Лазарука / Р. Кухарук // Волинь. - 2003. - 1 листопада.

 

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>