XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.юр.н. Кофанов А.В. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН

к.юр.н. Кофанов А.В.     

Київський національний університет внутрішніх справ

Загальна характеристика ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН

Аналіз злочинів, пов'язаних з вибухами, свідчить, що для їхнього вчинення застосовувалися найрізноманітніші вибухові речовини - починаючи від саморобних і закінчуючи потужними новітніми промисловими розробками. За період з 1998-2009 р.р. на території України з незаконного обігу було вилучено понад 3700 кг різних вибухових речовин. Всього вибухових речовин налічується понад 2000, що, безумовно, ускладнює визначення індивідуального найменування тієї чи іншої марки. В ході експертних досліджень постійно виникають чисельні питання, відповіді на які потребують глибоких спеціальних знань щодо типів, характеристик та властивостей вибухових речовин, сфери їхнього застосування. Метою запропонованої роботи є надання інформації про класифікацію вибухових речовин, їх основні характеристики, індивідуальні властивості та сфери застосування. Вибухові речовини (ВР) - це індивідуальні речовини або суміші, які в результаті певного зовнішнього впливу (нагрівання, удар, тертя, вибух іншої ВР тощо) здатні до швидкого хімічного перетворювання, що супроводжується виділенням великої кількості енергії та утворюванням газів. Вибуховими можуть бути речовини будь-якого агрегатного стану - тверді тіла, рідини, гази (в тому числі суспензії, емульсії, колоїдні розчини, завись твердих або рідких речовин у газах). Найбільш широке застосування знайшли ВР у твердому та рідкому агрегатних станах (конденсовані ВР). Вони являють собою хімічне джерело теплової енергії та відрізняються її високою об'ємною концентрацією (4-15 МДж/дм3). На відміну від звичайного палива, при горінні якого витрачається газоподібний кисень, більшість ВР містять зв'язаний кисень і виділяють тепло в результаті внутрішньо-молекулярних окислювально-відновлювальних реакцій розкладу або реакцій взаємодії між складовими частинами вибухової суміші, продуктами їх розкладу або газифікації. Іншою, особливістю ВР є велика швидкість виділення теплової енергії під час вибуху. Ця енергія перетворюється на кінетичну енергію початково сильно стиснутих газоподібних продуктів вибуху, які, поширюючись, здатні виконувати механічну роботу та руйнувати оточуюче середовище. Реакція, що виникає в обмеженому об'ємі речовини, розповсюджується у ВР завдяки передачі енергії через масу речовини. Відстань, на яку переміщується фронт реакції за одиницю часу, називається швидкістю вибухового перетворювання. Залежно від характеру зовнішнього впливу для ВР характерні два режими хімічного перетворювання - детонація та горіння. При детонації реакція розповсюджується дуже швидко (залежно від природи ВР, властивостей та розмірів заряду - 1000-10000 м/с) в результаті передачі енергії за допомогою ударної хвилі. Матеріали, які знаходяться у контакті із зарядом детонуючої ВР, сильно деформуються та подрібнюються (місцева або бризантна дія вибуху), а газоподібні продукти, що утворюються при розширенні, переміщують їх на значну відстань (фугасна дія). Бризантна дія залежить від густини заряду та швидкості детонації, фугасна - визначається теплотою вибуху, об'ємом та складом газоподібних продуктів, що виділилися.

При горінні розповсюдження реакції забезпечується завдяки передачі енергії до речовини, що не прореагувала, і теплопровідності або дифузійному теплообміну з нагрітими продуктами горіння. Виділяють стаціонарне (нормальне) горіння, що переміщується у ВР з постійною швидкістю від десятих часток міліметрів за секунду до десятків сантиметрів за секунду і нестаціонарне (вибухове), що розповсюджується з непостійною швидкістю до сотень метрів за секунду. Невеликі домішки каталізаторів, підвищення початкової температури і тиску збільшують швидкість горіння. При великих швидкостях горіння процес набуває вибухового характеру, розвивається високий тиск газів, у навколишньому середовищі виникає ударна хвиля, але меншої інтенсивності, ніж при детонації. Через це процес називають вибуховим горінням. Здатність переходу горіння в детонацію залежить, насамперед, від хімічної природи і структури ВР. ВР відрізняються за складом, фізико-хімічними та вибуховими властивостями, іншими ознаками. Наприклад, ВР поділяються на індивідуальні та суміжні, здатні або нездатні до детонації, потужні або малопотужні, чутливі або менш чутливі до зовнішньої дії (розігрів, удар, тертя, вибух тощо). За фізичним станом конденсовані ВР бувають твердо-монолітні (литі, пресовані), сипучі (порошкоподібні, гранульовані, зерноподібні), еластичні, пластичні, рідинотекучі. Крім того виділяють ВР саморобні та виготовлені промисловим способом згідно із затвердженою технологією та апаратурним оформлення процесу. За сферою та умовами застосування ВР промислового виготовлення поділяються на ВР народногосподарського та військового призначення. Залежно від умов застосування, цільового призначення, а також здатності переходу горіння в детонацію існують чотири групи ВР: ініціюючі, бризантні, порохи та ракетні палива (метальні ВР), піротехнічні суміші, що здатні до вибухового перетворювання.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>