Подпишитесь на рассылки о научных публикациях
Лах Мар'яна Романівна, аспірант
Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника,
Львівська середня спеціалізована загальноосвітня школа з поглибленим вивченням англійської мови № 81, ім. П. Сагайдачного
ІННОВАЦІЙНІ ТЕНДЕНЦІЇ В СУЧАСНІЙ ОСВІТІ
Інновації в педагогіці пов'язані із загальними процесами у суспільстві, глобальними проблемами, інтеграцією знань і форм соціального буття. Сьогодні створюється нова педагогіка, характерною ознакою якої є інноваційність - здатність до оновлення, відкритість новому.
Розвиток системи і змісту навчання в сучасному світі відбувається в контексті глобальних освітніх тенденцій.
Перша тенденція - гуманізація, що полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності. Тенденція стверджує створення нового зразка освіти, який передбачає пріоритет освіти, орієнтованої на особистість учня (особистісно орієнтованої) над освітою, орієнтованою на "знання з предмета"; найповніше розкриття здібностей учня, задоволення його різноманітних освітніх потреб, виховання почуття власної гідності, свободи, гармонії стосунків з навколишнім середовищем.
Друга тенденція - гуманітаризація освіти, що покликана формувати духовність, культуру особистості, планетарне мислення, цілісну картину світу. Від рівня засвоєння базової гуманітарної культури залежить розвиток особистості в гармонії із загальнолюдською культурою.
Третя тенденція - національна спрямованість освіти, що полягає у невіддільності освіти від національної основи.
Четверта тенденція - відкритість системи освіти. Це означає, що визначення цілей освіти не обмежується державним замовленням, а розширюється потребами в освіті, які привносять учні, їх батьки, учителі.
П'ята тенденція - перенесення акценту з навчальної діяльності, педагога на навчально-пізнавальну, трудову, художню та іншу діяльність учня. Культура реалізує свою функцію розвитку особистості лише у тому випадку, коли вона активізує, спонукає людину до діяльності. Чим різноманітнішою і продуктивнішою є значима для особистості діяльність, тим ефективніше відбувається оволодіння культурою.
Шоста тенденція - перехід від переважно інформативних форм до активних методів і форм навчання з використанням елементів проблемності, наукового пошуку, резервів самостійної роботи тих, хто навчається. Іншими словами: перехід від відтворення до розуміння, осмислення, здійснення "індустріалізації навчання", тобто його комп'ютеризація і технологізація, які уможливлюють інтелектуальну діяльність людини.
Сьома тенденція - створення умов для самоствердження, самореалізації і самовизначення особистості, що є результатом її самоорганізації. Самоорганізація відбувається за педагогічної підтримки, яка опирається здебільшого на внутрішні джерела розвитку учня [4, 83].
Восьма тенденція - перетворення позиції педагога і позиції учня в особистісно-рівноправні, в позиції людей-співробітників.
Дев'ята тенденція - творча спрямованість освітнього процесу. Вона передбачає безпосередню мотивацію навчальної та інших видів діяльності, організацію саморуху до кінцевого результату. Це дає можливість учневі пережити радість від усвідомлення власного росту і розвитку, від досягнення власних цілей; створює умови для самореалізації особистості, виявлення і розвитку її творчих можливостей.
Десята тенденція - перехід від суворо регламентованих контрольованих способів організації педагогічного процесу до розвивальних, активізуючих, що передбачає стимулювання, організацію творчої, самостійної діяльності учнів.
Одинадцята тенденція - оцінка результату діяльності системи освіти по виходу (outcome eduсation), який визначається певними вимогами, або стандартами, уніфікованими незалежно від форми навчання.
Дванадцята тенденція - безперервність освіти, що відкриває можливість для постійного поглиблення загальноосвітньої підготовки, досягнення цілісності і наступності у навчанні та вихованні; перетворення набуття освіти у процес, що триває упродовж всього життя людини [3, 78].
Тринадцята тенденція - нероздільність навчання і виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання і виховання формуванню цілісної та гармонійно розвиненої особистості.
Ці тенденції свідчать, що головною функцією освіти є розвиток людини. Суспільству майбутнього потрібні люди з актуальними знаннями, гнучкістю і критичністю мислення, творчою ініціативою, високим адаптаційним потенціалом.
Література:
•1. Богданова І. М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій: Автореф. ... д-ра пед наук: 13.00.04. - К., 2003. - 39 с.
•2. Кириченко М.О. Управління загальноосвітнім навчальним закладом: методологічний аспект: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. / М.О.Кириченко. - К.:ЦІППО, 2001. - С. 62.
•3. Козлова О. Г. Підготовка вчителя до інноваційної діяльності в системі підслядипломної освіти: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. - Київ, 1999. - 235 с.
•4. Кононенко П., Кононенко Т. Освіта ХХІ століття: філософія родинності. - К. : АртЕк, 2001. - 239с.