XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Лановенко К.С. ОЦІНОЧНІ ПОНЯТТЯ ЧИ ОЦІНОЧНІ ТЕРМІНИ?

Лановенко К . С.

Національна академія внутрішніх справ

м. Київ

ОЦІНОЧНІ ПОНЯТТЯ ЧИ ОЦІНОЧНІ ТЕРМІНИ?

В науковій літературі не склалося однозначного понятійного апарату щодо явища «оціночних понять». На його позначення вчені використовують абсолютно різні назви, при цьому нерідко як синоніми. Внаслідок такої термінологічної непослідовності виникають протиріччя у розумінні сутності та функцій оціночних понять.

Одним з найбільш вживаних позначень є, використане нами, «оціночні поняття». Будучи сформульованим С. І. Вільнянським ще у 1956 році цей термін став першою спробою виокремлення такого різновиду правових понять. Подальший розвиток юриспруденції призвів як до його широкого застосування так і до появи інших. Зокрема, однією з поширених позицій є використання назви «оціночні терміни».

Для з'ясування того, який з цих термінів більш адекватно відображає сутність досліджуваного явища, необхідно розкрити їх зміст.  Традиційно під поняттям розуміється форма мислення, що характеризується відображенням закономірних відношень та властивостей об'єктів у вигляді думки про їхні загальні та специфічні ознаки [1, с. 497]. Будь-яке об'єктивно існуюче поняття потребує мовного оформлення, інакше ним неможливо оперувати та використовувати в процесі наукового пошуку. Лексичною формою вираження поняття є слово або словосполучення. У свою чергу термін - це слово або словосполучення, яке позначає поняття, що використовується в певній галузі знання з максимально точним смисловим визначенням [1, с. 636].  Значна частина слів, які використовуються у законодавстві - це терміни, останні не просто відображають поняття, але й найбільш точно та однозначно намагаються закріпити його зміст та окреслити межі. Співвідношення понять та відповідних ним термінів виражається співвідношенням філософських категорій «зміст» і «форма», «сутність» і «явище» [2, с. 10]. У зв'язку з цим некоректним є запитання про те, чим є оціночні поняття - термінами чи поняттями. Терміну принципово не може існувати без відповідного йому поняття, тобто правильнішою буде постановка питання таким чином: чи можуть оціночні поняття позначатись термінами?

З цього приводу в наукових колах існує низка принципових позицій щодо неможливості визнання оціночних понять в якості термінів. Основним аргументом на користь таких стверджень виступає той факт, що обов'язковою ознакою терміна є його однозначність, яка не характерна для оціночних понять.  Не намагаючись заперечувати наявність такої ознаки, ми все ж хотіли б звернути увагу на деякі аспекти цього питання, які, на наш погляд, дозволять дещо по іншому поглянути на співвідношення оціночних понять і термінів кримінального законодавства.

  По-перше, це об'єктивна неможливість досягнення ідеальної однозначності термінів, яка пояснюється багатогранністю та безкінечністю пізнання. «Ось чому правильніше говорити про відносну однозначність термінів, що ніскільки не знижує значення термінологічного фонду» [3, с. 61].

По-друге, «однозначність» характеризується скоріше не як ознака, що дозволяє вирізняти слова і терміни, а як вимога до формулювання термінологічного апарату законодавства. І в реальній ситуації ця вимога може законодавцем не витримуватись. У зв'язку з цим однозначність термінів - це ідеал, до якого необхідно прагнути, але який в силу як об'єктивних так і суб'єктивних причин повністю досягнуто не буде ніколи.

 Багатозначність терміну може бути пов'язана як із специфікою конкретного слова так і з тим, що одним терміном позначатиметься декілька понять. Така ситуація, а саме багатозначність термінів, якими позначаються оціночні поняття, звісно, не бажана, проте об'єктивно не минуча.

Отже, оціночні поняття можуть виражатися термінами. На користь цієї позиції також свідчить елементарний огляд сучасних термінологічних словників з кримінального права. Всі вони серед інших термінів містять і ті, якими позначаються оціночні поняття. Але чи прийнятно в такому випадку називати ці терміни - оціночними?

При здійсненні кримінально-правової кваліфікації сприйняттю та подальшій конкретизації підлягатиме якесь з однойменних понять, а не об'єднуючий їх термін. Оціночну діяльність «провокує» в першу чергу неконкретність змісту поняття, а не його форми вияву в мові. В свою чергу неконкретність, розпливчатість терміну породжує неадекватність розуміння сутності описаного ним поняття, але не свідчить про наявність оціночного моменту при здійсненні його тлумачення.

Звісно, це досить умовне розділення, тому що нерозривність понятійного та термінологічного апарату беззаперечна. Неможливо і не потрібно ізолювати лінгвістичний фактор в процесі тлумачення оціночних понять. Те, яким терміном позначатиметься поняття визначає стандарт, підставу оцінки. Правильність вибору терміну (поряд з іншими обставинами) забезпечує наявність об'єктивного моменту при застосуванні оціночних понять. Суб'єктивний же момент не залежить від термінологічних рішень. Отже, термін сам по собі не є оціночним, терміном можуть лише позначатися оціночні поняття. У зв'язку з цим вважаємо некоректним використання формулювання «оціночні терміни».

 Література:

•1.   Філософський енциклопедичний словник / [В. I. Шинкарук (гол. редколегії)]. - К. : Абрис, 2002 . - 734 с.

•2.   Тростюк З. А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України : монографія / З. А. Тростюк. - К. : Атіка, 2003. - 144 с.         

•3.    Язык закона / под. ред. А. С. Пиголкина. - М. : Юридическая литература, 1990. -  187 с.

  

E-mail:  lestro12@gmail.com


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>