Лазоряк I.В., Марич М.Г. РОЛЬ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ ЯК АГЕНТІВ ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ
Лазоряк I. В.
Науковий керівник: Марич М. Г.
Буковинська Державна Фінансова Академія
РОЛЬ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ ЯК АГЕНТІВ ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ
Головним інструментом при здійсненні регулятивних дій в сфері валютних розрахунків в Україні є валютний контроль, який спроможний за допомогою наявного комплексу заходів вирішувати завдання, що стоять нині перед економікою України. Валютний контроль забезпечує поступовість економічного піднесення та переходу до ринкової економіки, сприяє стабілізації потоків заощаджень резидентів на етапі, коли довіра до валютної політики ще не зміцніла.
Валютний контроль - це цілеспрямована діяльність держави в особі уповноважених нею органів та агентів валютного контролю з перевірки відповідності законодавству валютних операцій, що здійснюються резидентами та нерезидентами, а також виконання ними обов'язків, що містяться в валютному законодавстві [2, 335].
Валютні операції є одним із найскладніших і найризикованіших видів банківського бізнесу, які можуть бути як джерелом значних прибутків, так і збитків. Це зумовлює необхідність проведення та вдосконалення валютного контролю в процесі управління ними.
Валютний контроль здійснюється органами валютного контролю (Національним банком України, Державною податковою адміністрацією, Державною митною службою України та іншими органами в межах їх компетенції) та агентами валютного контролю (уповноваженими банками компетенції) та агентами валютного контролю (уповноваженими банками та іншими суб'єктами, що одержали генеральну ліцензію Національного банку).
Значний внесок у визначення суті та характеру валютних операцій та розкриття ролі валютного контролю, щодо ефективності проведення валютних операцій зробили вітчизняні науковці: А.М.Герасимович, Ю.О.Блащук, Л.М.Кіндрацька, О.І.Береславська, О.І.Кірєєв, Т.Д.Косова, В.Н.Кочетков, М.І.Савлук, П.М.Сенищ, В.В.Сопко, Б.Л. Луців, Р.І. Тиркало, О.А. Костюченко та інші.
Уповноважені банки є єдиними недержавними органами валютного контролю. Це пов'язано з тим, що основними призначенням банків є посередництво в переміщенні коштів від кредиторів до позичальників та від продавців до покупців, тобто практично ввесь грошовий обіг у господарському обороті здійснюється через банківську систему, і жоден інший орган чи установа не має настільки оперативного і повного доступу до інформації стосовно операцій, пов'язаних з обігом коштів [3].
Враховуючи таке становище банківської системи, на уповноважені комерційні банки України покладено певні обов'язки щодо контролю своїх клієнтів. Основними обов'язками комерційних банків є запобігання проведенню тієї чи іншої незаконної валютної операції, а за неможливості цього - інформування про неї уповноважені державні органи.
У 2010 році питома вага банків, які мали ліцензію на здійснення валютних операцій зменшилася на 2,8% у порівнянні з попереднім роком (у 2009 році ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій мав 181 банк, а в 2010 році - 176). Платіжний баланс України за 2010 рік було зведено з профіцитом у розмірі 5,1 млрд.дол.США на відміну від 2009 року в якому спостерігався дефіцит - 13,7 млрд.дол.США [4].
У 2009 році відбулося ослаблення національної валюти, про що свідчить зростання курсу. Так, якщо на кінець 2008 року офіційний курс гривні до 100 доларів США складав 770,00 грн., то до кінця 2009 року він збільшився на 28,50
грн. і становив вже 798,50 грн. У 2010 році відбулося хоча і не значне, але зміцнення національної валюти (офіційний курс знизився на 2,33 грн.) [4].
Обсяг купівлі та продажу іноземних валют за гривню у доларовому еквіваленті у 2010 році збільшився у порівнянні з попереднім роком на 63,6%, при цьому загальні обсяги, проданої валюти населенню перевищили обсяги, купленої у населення валюти на 1921,3 млн.дол. США, що свідчить про зменшення довіри населення до національної валюти.
Особливістю діяльності комерційних банків у сфері валютних операцій є їх функція агентів валютного контролю, що зобов'язує банки здійснювати контроль за дотриманням вимог валютного законодавства.
На відміну від органів валютного контролю, агенти не мають владних повноважень щодо визначення порядку здійснення валютних операцій і валютного контролю, а також щодо застосування санкцій за порушення валютного законодавства. Згідно з Положенням про валютний контроль, вони зобов'язані лише контролювати законність валютних операцій, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки, а у випадку встановлення порушень у діях останніх - інформувати відповідні державні органи про виявлені правопорушення валютного законодавства [1].
Діюча на сьогоднішній день система покарань за недотримання норм валютного законодавства далека від оптимальної. Назріла необхідність їх перегляду. Жодна система валютного контролю не стане ефективною, поки санкції за порушення валютного законодавства не зможуть бути впевнено застосовані.
Разом з тим система валютного контрою України повинна бути переглянута у бік максимального спрощення, а для цього в першу чергу необхідно зробити чіткий розподіл обов'язків всіх органів й агентів валютного контролю.
Література:
1. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про валютний контроль» від 08.02.2000 року № 49. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0209-00.
2. Гетманцев Д.О. Банківське право України: навч. посібник /
Д.О. Гетманцев, Н.Г. Шукліна. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 344 с.
3. Кравченко Л. М. Організаційно-правові основи здійснення суб'єктами банківської системи валютного контролю. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/7330.
4. Офіційний сайт Національного банку України [сайт http://www.bank.gov.ua/control/uk/index].
