Лазоряк О.В., Федишин М.П. СУЧАСНИЙ СТАН ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Студентка, Лазоряк О.В.
Науковий керівник: Федишин М.П.
Буковинський державний фінансово-економічний університет
м. Чернівці
СУЧАСНИЙ СТАН ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Однією з основних функцій банківської системи є раціональний розподіл фінансових ресурсів шляхом акумулювання тимчасово вільних коштів суб'єктів господарювання та спрямування їх у кредитно-інвестиційний процес. Мобілізуючи тимчасово вільні кошти юридичних і фізичних осіб на ринку кредитних ресурсів, комерційні банки за рахунок них задовольняють потребу народного господарства в додаткових оборотних коштах, сприяють перетворенню грошей на капітал, забезпечують потреби населення в споживчому кредиті.
Залучені кошти стають основним джерелом формування ресурсів банків, які використовуються на проведення активних операцій. В сучасних умовах актуальності набуває обґрунтування ролі депозитних операцій банків як вирішального фактора економічного зростання та стабільності банківської системи.
Залучення коштів вкладників та інших кредиторів - це основний вид пасивних операцій банків. Залучені засоби комерційних банків покривають від 80 до 90% усієї потреби у грошових коштах [3].
Операції, пов'язані з залученням грошових коштів на вклади, мають назву депозитних. Депозити є важливим джерелом ресурсів комерційних банків. Стрктура їх у банку рухлива й залежить від кон'юнктури грошового ринку.
Дослідженням депозитних операцій банку та управління ними займалися багато вітчизняних учених-фахівців і спеціалістів, таких як: Череп А.В., Лагутін В. Д., Єрьоміна Н. В., О., Дребот Н. П., Безвух С. В., Коробова Г. Г., Орлюк О. П., Герасимович А. М., Врублевський О. С., Васюренко О.В. та інші.
Тлумачення депозитних операцій в сучасній економічній літературі та на
практиці мають неоднозначний характер. Так О.С. Врублевський під депозитними операціями розуміє залучення грошових коштів або банківських металів від вкладників на їх рахунки в банку на договірних засадах або депонування грошових коштів вкладниками з оформленням їх ощадними (депозитними) сертифікатами [1].
За визначенням Череп А.В. депозитні операції - це операції, що проводить банк, коли залучає кошти клієнтів [4].
Отже, під депозитними операціями розуміють операції банків, щодо мобілізації вільних грошових коштів на поточних рахунках юридичних та фізичних осіб на договірних засадах.
На сучасному етапі розвитку депозитних операцій комерційних банків джерелами коштів, які розміщують на депозити є - грошові кошти на кореспондентських рахунках підприємств, організацій та установ усіх форм власності, кошти на ощадних вкладах і на рахунках кредитно-фінансових установ.
Банки залучають вільні грошові кошти юридичних та фізичних осіб шляхом виконання депозитних операцій у процесі яких використовують різні види банківських рахунків.
Здійснення депозитних операцій - одна з найважливіших економічних передумов для організації діяльності комерційного банку. Поряд з цим ефективне функціонування ринку депозитів неможливе без забезпечення, з одного боку, відповідних зовнішніх умов на рівні централізованого захисту коштів і, з другого боку, зваженої депозитної стратегії на рівні окремого комерційного банку. Дослідження сучасного стану депозитних операції дозволить виявити причини, які призвели до зменшення депозитної бази комерційних банків, а також визначити перспективні методи організації депозитних операцій.
У період фінансової кризи в Україні спостерігалась часта зміна курсу долара, що призвела до банкрутства деяких великих банків. Під час кризи відбувалося скорочення темпів приросту вкладів, стрімке зростання процентних ставок по депозитах, зменшення довіри населення до банківських установ.
Фінансова криза, яка проявила себе в Україні у третій декаді 2008 року, негативно вплинула на розвиток вітчизняного ринку депозитів. Криза окреслила нове коло проблем. Основною з них стало те, що вкладники, втративши довіру до банківських установ, почали масово знімати гроші з депозитних рахунків. У жовтні 2008 року відплив коштів становив 18 млрд грн, що значно ускладнило подальшу депозитну та кредитну політику банків. У результаті цього, станом на 01.01.2009 року обсяг депозитів складав 359,7 млрд.грн., тоді як на 01.01.2010 року 335,0 млрд.грн.. Відтік коштів за цей період становив 24,7 млрд.грн. [5].
Ситуація дещо покращилась пртягом 2010 року. Депозитний ринок України демонстрував стабільний ріст. На 01.01.2011 року депозитна база сягнула 416,6 млрд. грн. При цьому в структурі депозитних коштів переважали депозити у національній валюті - 57,4%. Основною складовою зобов'язань банків за коштами суб'єктів господарювання та фізичних осіб традиційно стали строкові вклади (63,4%) [5].
З метою стабілізації ситуації на депозитному ринку та нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи на фінансову систему в 2008 році Національний банк України вжив певних додаткових заходів (одним з яких було введення заборони на дострокове повернення строкових депозитів), які уповільнили процеси відпливу коштів, але не зупинили їх.
Щодо 2009 року, то внаслідок банківської кризи виявилися серйозні проблеми у вітчизняних банків, що належать приватним інвесторам. Відтік клієнтів та відсутність додаткових джерел ресурсів призвели до поступового згортання їх ділової активності. У вітчизняних установах розмір депозитних портфелів зменшувався з 2008 року. Це засвідчує вищу чутливість українських банків до фінансової кризи через залежність від коштів, пов'язаних експортоорієнтованих фінансово-промислових груп та нижчої довіри з боку інших корпоративних клієнтів [2].
Сьогодні першочергова задача банків - повернення довіри вкладників до банківської системи в цілому і до конкретних банківських установ. Її вирішення можливе тільки за умов чіткого виконання банками договірних зобов'язань. Воно, в свою чергу, забезпечується ефективним управлінням ліквідністю та підтримкою достатнього рівня капіталізації. Все це є складовою депозитної політики банківських установ.
Перспективними методами удосконалення організації депозитних операцій комерційних банків є:
- застосування нових видів вкладів, зокрема, використовуючи досвід зарубіжних країн: now-рахунки та удосконалений їх різновид - supernow-рахунки; депозитні рахунки грошового ринку з плаваючою ставкою відсотка; конверсійні, а також святкові, відпускні, податкові, дитячі;
- випуск банками нетрадиційних депозитних інструментів: чекових депозитів, банківських векселів;
- активне використання відсоткової політики як методу стимулювання розміщення коштів на різні види депозитів;
- розширення обсягу строкових депозитів шляхом використання коштів спеціального призначення, які знаходяться на рахунках підприємств;
- удосконалення системи страхування депозитів та створення достатніх страхових резервів.
Також, на сьогоднішній день, є перспективним шлях лібералізації умов депозитних договорів, розробки максимально гнучких універсальних продуктів, що дозволяли б клієнтові вільно вносити кошти на рахунок та знімати їх, за необхідності конвертувати валюту вкладу тощо. Ринок має бути максимально клієнто-орієнтованим.
Отже, при формуванні банківських ресурсів банк повинен швидко реагувати на потреби клієнтів з метою їх залучення, орієнтуючись на міжнародні стандарти, практику діяльності провідних банків світу у сфері розширення банківської діяльності й за рахунок нетрадиційних депозитних операцій та послуг. Успіх функціонування комерційного банку залежить від постійного аналізу коштів, які знаходяться на депозитних рахунках, постійній роботі з клієнтами, гарному обслуговуванні, а також потрібно враховувати досвід страхування депозитів західних країн, бо це ще один із важливих елементів, який сприяє покращенню діяльності банку в сфері депозитних операцій.
Стабільний депозитний портфель забезпечить банку не тільки приплив коштів, а також буде формувати репутацію надійності, адже банківський бізнес
- це особлива сфера діяльності, в якій довіра вкладників є ключовим фактором.
Література:
1. Врублевський О.С. Громадянин і банк: депозитні операції / О.С. Врублевський. - К.: ТОВ „ІКЦ Леста", 2005. - 44 с.
2. Кравченко О. М. Мотиваційні механізми залучення банками коштів населення / О. М. Кравченко // Статистика України. - 2010. - № 1. - С. 108-115.
3. Ходаківська В.П., Данілов О.Д. Ринок фінансових послуг: Навчальний посібник. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. - 501 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://readbookz.com/book/129/3556.html.
4. Череп А.В. Банківські операції: навч.посібник / А.В.Череп, О.Ф.Андросова - К.: Кондор, 2008.- 410 с.
5. Офіційний сайт Національного банку України [сайт http://www.bank.gov.ua].
