XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Леганькова Л.А. ЛЕКСИЧНІ ОДИНИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗІ СЛОВОТВІРНИМ ЗНАЧЕННЯМ ЗБІЛЬШЕНОСТІ

Леганькова Л.А.

Уманський державний аграрний університет

ЛЕКСИЧНІ ОДИНИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗІ СЛОВОТВІРНИМ ЗНАЧЕННЯМ ЗБІЛЬШЕНОСТІ

До недавнього часу в українському мовознавстві категорія оцінки розглядалася здебільшого лексикологами з погляду вивчення конотативного значення слова. Більшість  досліджень присвячено категорії оцінки з погляду аксіології.

У дериватології оцінка асоціюється з афіксами, що мають параметрично-оцінне значення.

Емоційно-оцінне дериваційне значення афіксів є похідним від параметрично-оцінного. Емоційна оцінка тісно пов'язана з почуттями, оскільки виражає авторське ставлення до предмета висловлювання.

В.Р. Товстенко зазначає, що для українського розмовного мовлення характерне широке використання іменникових дериватів, утворених за допомогою суфіксів зі словотвірним значенням об'єктивної збільшеності - аугментативності [2, 61].

Збільшувальні іменники властиві усному мовленню, трапляються у фольклорі, їх використовують у художньому стилі як елемент розмовної мови. Аугментативи - це похідні іменники, що виражають значення збільшеності, яке часто супроводжує відтінок зневажливості, лайливості. Рідше такі іменники передають позитивну характеристику осіб, предметів: трудяга, дружище.

Найбільш продуктивним аугментативним суфіксом є суфікс -ищ-: бабище, котище, ручище. Для іменників із таким суфіксом притаманна тінь зневажливості у поєднанні із лайливістю:

«Ось де гадюче кублище проклятих ворогів вітчизни!» [4; 440].

 Менша продуктивність характерна для суфікса -иськ -: вовчисько, панисько. Тут наявний елемент фамільярного відношення до особи, предмета:

«Вона глянула на нього, і їй стало жаль цього боязкого хлопчиська, а тому й запитала його, чи не втомилися стояти його молоді ноги»  [4; 56].

Збільшеність також виражають іменники із суфіксами -юг(ан) -, -ян-, -аг-, -яг-, -ук-, -юк-, -ур-, -юр-, -угур-, -яр-, -ин-:

«Коли кінчався день і надходив вечір, він ішов до якої-небудь таверни, яких чимало було по дорозі до Брюгге, промити добрим пивцем горлянку, чорну від вугілля» [4; 24].

«Всілякі пройдисвіти, жебраки, волоцюги та цілі зграї ледарів і гультяїв, що тинялися шляхами, воліючи потрапити на шибеницю, аніж до якогось діла стати, почувши принадні пахощі меду, квапились і свою частку взяти» [4; 45].

«Старченя, смакуючи пахощі підлив, відповіло, що в давні часи, за Доброго Герцога, укклейські жінки з таких самих луків уколошкали понад сотню розбишак» [4; 68].

Таким чином,  іменники на позначення збільшеної ознаки є носіями негативного, суб'єктивного ставлення до особи, предмета тощо, і саме тому вони характерні для розмовної лексики.

Література:

•1.     Бабич Н. Д. Суфікси суб'єктивної оцінки в семантиці фразеологізмів // Словотвірна та семантична структура української лексики. - Львів, 1991. - 126 с.

•2.     Товстенко В. Р. Функціонально-стильова диференціація іменникових суфіксів із значенням збільшеності-експресивності // Українська мова, 2003, №1. -С. 61 - 65.

•3.     Фразеологічний словник української мови у 2-х книгах // В. М. Білоноженко, В. О. Вінник, І. С. Гнатюк та ін. - 2-е вид. - К.: Наукова думка,1999. - 980 с.

•4.     Шарль де Костер «Легенда про Уленшпігеля». -К.: «Дніпро», 1987.      - 493 с.

 

rclehankova@gmail.com


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>