XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Лисенко Н. М. ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ МОНОДРАМИ ЯРОСЛАВА СТЕЛЬМАХА «СИНІЙ АВТОМОБІЛЬ»

Лисенко Наталя Михайлівна

Севастопольський міський гуманітарний університет

ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ МОНОДРАМИ ЯРОСЛАВА СТЕЛЬМАХА «СИНІЙ АВТОМОБІЛЬ»

Монодрама Ярослава Стельмаха «Синій автомобіль»  вважається визначним драматичним твором, який став об'єктом вивчення багатьох літературознавців. Наприклад, дослідник Аліна Клочкова вивчала вплив винниченкових традиції на творчість Ярослава Стельмаха, а точніше  на його монодраму «Синій автомобіль», вважаючи, що  світосприйняття та світорозуміння  цих двох письменників багато в чому співпадають.

Також аналізом цього твору займалася Людмила Бондар у своєї статті «Монодрама Ярослава Стельмаха «Синій автомобіль» як художня проекція «Его» митця». Ця праця орієнтована на психологічний фундамент монодрами та читання емоційного стану письменника «між рядків».

Безпосередній аналіз особливостей композиції твору, його структурна незвичність не були розглянуті вченими достатньо глибоко, що доводить актуальність даної роботи.

«Композиція драматичного твору» як поняття  є досить вільно вживаним. Одним з наважливіших етапів аналізу твору є саме аналіз його композиційних особливостей.

Композиція драматичного твору - це послідовність і відповідність частин, об'єднаних в єдине естетичне ціле. Д.Дідро композицію називав «планом» і стверджував, що найрідкісніша властивість драматурга - це «талант до розташування сцен». Основні елементи композиції - експозиція (введення глядачів у дію, ознайомлення з драматургічним матеріалом та персонажами тощо), зав'язка, наростання дії, кульмінація, розв'язка.

Визначальною своєрідністю драматичного твору є те, що майже весь текст становить мова персонажів. Свій монолог персонаж може звертати до глядача, до себе самого. В одних монологах персонажі висловлюють свої потаємні мрії, прагнення або розповідають про те, що відбулося раніше, до початку дії в п'єсі чи по ходу дії, але за межами сцени. [2]

Оригінальні п'єси Ярослава Стельмаха поєднали у собі багато стильових напрямів: соцреалізм, модернізм, постмодернізм, що зумовлено, перш за все, суспільно-культурною кризою, а також історико-літературними особливостями розвитку вітчизняної драматургії. [1,с. 1]

«Синій автомобіль» - це своєрідна відверта сповідь. Це складна і неоднозначна п'єса. По-перше, вона назовні вивертає душу автора, по-друге, в ній показано болісний процес творення художнього полотна, по-третє, її текст оформлено в дещо не поширений у драматургії жанр - монодраму. [4,с.20] Монодрама - драматичний добуток, що виконується одним актором. Текст монодрами дуже часто ідентифікується з розгорнутим монологом, мета якого залежить від адресата, якому направлене повідомлення: до глядачів, до мовчазного персонажа, до предмета, до персонажа, який знаходиться поза сценою - це "зовнішня централізація драматичної дії". Однак у "Синьому автомобілі" монолог А. не має визначеного адресата, швидше наближаючись до творчих або особистісних рефлексій.[3,с.53]У п'єсі «Синій автомобіль» наративність зумовлює появу героя-оповідача, який безпосередню впливає на будову фабули твору.

Головний герой твору, а точніше єдиний його герой, - це А. Більшість дослідників монодрами зазначає, що цим героєм став сам автор: «...цю п'єсу можна назвати художнім сценарієм особистого життя Ярослава Стельмаха. Пронизлива оповідь про пошук справжнього, про щастя дитинства і любов до близьких, про муки творчості та єдиної можливості створення справжнього твору...».[3,с.53] Є. Макаренко також погоджується з цим: "...власне життя письменника, його болісні конфлікти з матір'ю, відчуження від родини, усе особисто пережити - ось справжня тема п'єси" . [3,c. 53]

У п'єсі домінує стилістика постмодернізму, про що свідчить реалізація проблем твору у моделі «герой - історія». Поняття «історії» суб'єктивується, виставляючи на перший план виключно особистісні події життя головного героя А. Герой п'єси знаходиться у пошуку свого життєвого шляху через аналіз усього свого життя. [1, с.6]

А. досить успішний письменник, можливо, автор захоплюючих творів. Він перебуває у стані творення нового художнього полотна. Перед реципієнтом розгортається картина напруженої роботи, болісних пошуків сюжету майбутнього твору, що викликає у митця стан гострого нервового збудження: «Усі з то­бою носяться, панькаються... А тут!.. (З ненавистю вгатив ку­лаком по рукописах.) Сиди, пиши, видумуй, пробуй... Кат його знає, що іще придумати. Ні днів тобі, ні рядків! Так, на цю тему я вже писав... і на цю писав... на цю писав не я... А-а-а!...» [3,54]

Стельмах руйнує шаблонні поняття побудови п'єси. Неможливо прослідкувати загальний сюжет, він ніби дробиться окремими частинами. Першою частиною, яка у свою чергу містить в собі декілька сюжетних ліній, можна вважати роздуми А. про сюжет майбутнього твору. Перша сюжетна лінія - кохання медсестри та  художника хворого на СНІД. «Страшна підступна хвороба, отруює весь організм. Таємно, поступово, приховано. Хворий ще ні­чого не знає... А вона - медсестра. ... жартома бере його кров на пробу...» [5, с. 2]

Другою сюжетною лінією є кохання бізнесмена з Канади та звичайної української жінки. «А він приїхав з Канади, там у них зовсім по-іншому. Фірмач, але дружньо настроєний. У черзі за майонезом вони зна­йомляться. Холоднеча, мороз - двадцять п'ять градусів, у них там не так, а він без рукавичок, поцупили у готелі, перемерз. І вона подає йому свої... Ні, краще - він їй...» . [5, с. 4]. У цій частині піднімаються різні як прозаїчні питання, так і питання комічно-реалістичного характеру: «...Майонез закінчується! Лунають заклики: «По пів-банки в одні руки!» - але все одно їм не вистачає...», [5, с. 5] закінчуючи проблемою скрутного становища лікарень: «Аналізи роб­лять абияк, в аптеках вакуум, забули, який на вигляд валідол, про снодійне для творчої особистості я вже й не мрію. В мене нерви висотані, розшарпані, мучусь тут, а вони... Убивці! Не­хай побачать себе збоку!»[5, с. 4]

Цю частину мов обрамляє історія хворого на СНІД художника. Автор знов повертається до цієї історії, продовжуючи її: «...ото ж вона вирішує бути з ним поруч у цей важкий для нього час і дереться на сьомий поверх по ринві...».

Останнім фрагментом першої частини стає фантастична розповідь. За словами самого А., фантастика «не завадили б. Усі тепер аж чманіють від фан­тастики...».

А. та текст - два рівноправних героя, що взаємодіють і взаємовпливають один на одного. Автора (як одиницю) замінює письмо (як текстова множинність).

Структура твору є біполярною. Конфлікт відбувається перед реальним глядачем на рівні текстових структур. Оскільки архітектоніка п'єси складається з тексту і паратексту, причому ці елементи асимілятивно взаємопов'язані один з одним, відповідно, фабульна структура «Синього автомобіля» буде вміщувати «зовнішню» та «внутрішню» драми, реалізуючись у моделі «тексту в тексті». [3, с. 56]

«Синій автомобіль» можна одночасно назвати і антидрамою. У ній руйнуються класичні канони драматичного жанру, а саме: нівелюється сюжетна логічність, домінантним стає сам текст, тобто на перший план виходить не зміст, а форма, і, відповідно, змінюється характер конфлікту і передається тепер у протистоянні текстових структур, а не героїв чи обставин. Майже зникає інтрига. Замість притаманного сценічному жанрові динамізму з'являється тяглість. Вона мотивована рефлексійністю сюжету. Наявність у п'єсі лише одного героя зумовлює виключно монологічний характер фабульної структури.[ 3, с. 57]

Таким чином, «Синій автомобіль», як особиста сповідь, відобразив не лише минуле, в ньому завбачено майбутню трагедію. Тож вагомого сенсу в цій ситуації набувають слова А. Камю: «Вони (твори) живуть сяйвом життя свого творця, але кінцевий сенс їм надасть його смерть. До моменту смерті послідовність творів випадкова. Якщо у цій випадковості зберігається відлуння самого життя, отже, їхньому деміургу вдалося відтворити образ власної долі, розголосити безплідну таємницю, хранителем якої він є». [6, с. 48] Можливо, у цьому і полягає особистий авторський код монодрами. «Синій автомобіль» можна вважати «ноу-хау» сучасної літератури, який прагне замінити догматичні шаблони композиції драматичного твору на нові сучасніші, та запровадити новий формат творів у стилі потоку свідомості. 

Література:

•1. Аліна Клочкова .Традиції В.Винниченка у монодрамі Я. Стельмаха «Синій автомобіль »/Трибуна молодого дослідника. 2010.

2. Альберт Камю  Відступник, або Збентежений дух. /  Переклад А. Перепаді. -Харків, Фоліо, 1996. (446) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lib.ru/INPROZ/KAMU/chelowek_buntuyushij.txt.

3. Людмила Бондар. Монодрама Ярослава Стельмаха «Синій автомобіль» як художня проекція «Его» митця. / Л. Бондаренко . 2003. (60)

4. Стаття. «Драматургія. Особливості драматичного жанру.»  2009. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://socgum.mdpu.org.ua/index.php?option=com_mtree&task=viewlink&link_id=1680&Itemid=0. 

5.   Стельмах Л. Згадуючи Стельмаха. День. №5./Л. Стельмах. -2004 

6. Ярослав Стельмах .«Синій автомобіль» \ Я. Стельмах.-К.:  (18)

 

e-mail : natalylysa90@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>