XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Лисюк О. П. ПСХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПІДЛІТКОВОЇ АГРЕСИВНОСТІ

Лисюк Олександр Петрович, студент

Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж

ПСХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПІДЛІТКОВОЇ АГРЕСИВНОСТІ

Напевно, немаєжодноїлюдини, яка не усвідомлювала б, наскільки у нашомусуспільствіпоширененасильство. А на сучасному етапі розвитку суспільства агресіяпридбалавиразнийсоціогенні характер. Найбільшетурбує те, щоагресивніформиповедінки і насильство активно поширюються в підлітковомусередовищі.

Пошуки причин зростаючоїхвиліагресії та насильства в підлітковомусередовищіведуться в різнихнапрямках. На думкуОсницького А.К. готовністьпідлітківвдаватися до агресії, швидше за все, пов'язана з віковимиособливостямирозвитку. Не слідзабувати і про роль спадкового фактора у формуванніагресивноїповедінки людей, якімаютьаналогічнібіологічними характеристиками, ведуть себе подібним чином. Тобто, якщо люди, щомаютьоднаковігени, виявляють і однаковіособливості в поведінці, можнавважатиподібнуповедінкуспадковою.[1]

Відповідно до теоріїсоціальногонавчання, переживання, викликаніпасивнимспостереженнямагресії та насильства (щовідбуваються як на екрані, так і в реальному житті), ведуть до порушенняагресії. Глядач, особливо дитина, схильнийздійснюватиті ж самідії, що й особа, за якимвінспостерігає. Важливо й те, що у глядачіврозвиваєтьсязвикання до всякого роду агресивнимпроявам на екрані.

Згідно зі статистикою, діти, які в сім'ї найчастіше піддаються покаранню, не тільки дивляться телевізійні передачі, але і вибирають саме ті, де є насильство.

Необхідністьпротистоятистихійномурозвиткуагресивноїповедінкипідлітківполягає в тому, що:

По-перше, чіткеуявленнябатьків та вчителів про віковіособливостіпроявуагресії, по-друге, знаннятиповихпомилок при роботі з цимявищем, по-третє,вміннявиявлятипершісимптомиагресивності і правильно реагувати на них, тобтовикористовуватипсихологічнімеханізми контролю агресії. Таким чином, ситуацію, щосклаласяможнавиправити, підвищуючиграмотністьдорослих, якізаймаютьсявихованнямдітей. У цьомувипадкунезалежновід причин, щовикликалиагресивнуповедінку, буде проведена грамотна робота з цимскладнимпсихологічнимявищем.

ПроведенідослідженняРолінського В.І.такожпоказуютьвідмінніособливостіагресивноїповедінкиюнаків і дівчат:

●увіці 12-13 років практично всіформиагресіїбільшвиражені у хлопчиків, ніж у дівчаток;

●у віці 13-14 роківформуєтьсястійкатенденція - значнобільшийнегативізм і підозрілість у дівчаток в порівнянні з хлопчиками;[2]

Описанівищетенденціїбуливстановлені за допомогоюопитувальникаБасса-

Дарки, щовизначаєякісну і кількісну характеристики проявівагресії. Вінможе бути використаний для визначення форм агресивності і ворожостіпідлітків, до якихвідносяться: фізичнаагресія, вербальнаагресія,непряма агресія Негативізм - опозиційна форма поведінки, спрямованапроти авторитету і керівництва, роздратування,підозрілість, образа,аутоагресія.

Безумовно, у формуваннікультурних установок дітейважливу роль відіграютьсімейністосунки. Батьки, зіткнувшись з проявамиагресії у своєїдитини, можутьреагуватирізними способами. Дослідження Д. Журавльовавиявили:

У першомувипадкудорослібезпосередньозаохочуютьагресивність в дітях. Скоріше вона навітьпідтримується і пояснюєтьсянеобхідністю «постояти за себе» або «виплеснути» негативніемоції. Найбільш небезпечною вважається ситуація, коли батьки показують приклад (модель) відповідної поведінки по відношенню до інших і навколишньому середовищу, зазвичай діти сприймають цю форму поведінки і використовують в житті.[3]

Другийспосібреагування - покараннядітей за проявагресивності (відрізкогопридушенняагресивності до повноїбайдужості).

Згідно з дослідженнями батьки, що пригнічують агресивність своїх дітей, насправді виховують у дитини озлобленість, яка буде проявлятися пізніше - у більш зрілі роки. При цьому в основному використовуютьсячастіпокарання за відсутностізаохочень. У результатіформуютьсятакінегативніякості, як підозрілість, сильна агресивність, егоїзм і жорстокість.

У тих же випадках, коли батьки не караютьсвоїхдітей за проявагресивності, виховуєтьсянадмірнаагресивність. Відмінноюособливістюцієїситуації є, з одного боку, уявленнябатьків про те, щопорційнепроявагресіїзабезпечує «безпечнурозрядку» і більшприйнятно, ніжїїнакопичення, а з іншого - стихійністьформуванняморальних норм дітей за рахунокзаздалегідьотриманогодозволу та захистубатьків.

А ось батькам, як правило, вдаєтьсявиховативмінняволодіти собою в ситуаціях, щопровокуютьагресивнуповедінку.

Отже, розвиток агресивності індивіда залежить від батьківського виховання, навчання, норм та правил суспільства, в якому зростає людина. Недостатня увага цим проблемам сприяє розвитку феномену - агресія.

Література:

•1.     Осницький А.К. Психологічний аналіз агресивних проявів в учнів. Навчально-методичний посібник. К., 2000.

•2.     В.І. Ролінський  Теоретико-методичніпроблемивихованнядітей та учнівськоїмолоді : ЖДУ, 2004.

•3.     Ролінський В.І. Агресивність на телеекрані та проблеми неповнолітніх. 2003.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>