XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Литовченко Н.Б. ОЦІНКА РАДІОНУКЛІДНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ОСНОВНИХ ЛІСОУТВОРЮЮЧИХ ПОРІД В УМОВАХ ПОЛІССЯ

Литовченко Наталія Борисівна, ОКР «Магістр»

Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир

ОЦІНКА РАДІОНУКЛІДНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ОСНОВНИХ ЛІСОУТВОРЮЮЧИХ ПОРІД В УМОВАХ ПОЛІССЯ

У зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС в 1986 році значна територія України була забруднена радіоактивними ізотопами. Нині радіонукліди  з коротким періодом напіврозпаду розпались, і основну частину радіоактивного забруднення території становлять радіоактивні ізотопи таких елементів як цезій, стронцій, плутоній [4,5]. Серед природно-рослинних комплексів при забрудненні найбільш ураженні - лісові. Радіоактивні частинки, що осіли в кронах і на стовбурах дерев, наземному покриві, поступово перемістились у підстилку та верхні шари мінеральної частини грунту. Провести дезактивацію та застосувати агротехнічні заходи, що практикують на сільськогосподарських угіддях для зниження накопичення радіонуклідів у продукції лісового господарства в дерево станах на невеликих ділянках складно, а на значних територіях практично не можливо [1,2,5]. Тому радіонукліди, зосереджені в лісових природно-рослинних комплексах, тривалий час будуть постійним джерелом радіаційної небезпеки. В зв'язку з цим у системі лісового господарства України нагальною необхідністю є радіаційний контроль продукції, яка виробляється на підприємствах галузі. Саме тому проблема радіаційного моніторингу лісових формацій є важливою та потребує великої уваги дослідників.

Метою роботи є дослідження накопичення і розподіл 137Cs у тканинах і органах різних деревних порід, в залежності від їх біологічних особливостей і типу умов місцезростання.

Предмет досліджень закономірності накопичення і розподіл 137Cs у тканинах і органах різних деревних порід, в залежності від їх біологічних особливостей і типу умов місцезростання.

 Об'єктом досліджень були п'ять широко розповсюджених видів деревних порід: Pinus sylvestris (сосна звичайна); Alnus glutinosa (вільха чорна);  Querсus robur (дуб звичайний);   Betula pendula (береза повисла);  Populus tremula (осика).

Дослідження по виявленню відмінностей 137Cs різними деревними породами проводилось на 10 ППП (постійних пробних площах), розміщених в найбільш розповсюджених умовах місцезростання для кожної породи: для вільхи - в сирому сугрудку (С4), дуба - у вологому сугрудку (С3), осики, берези та сосни - у вологому суборі (В3), при щільності радіоактивного забруднення грунту 384,6-717,6 кБк/м2 (10,39 - 19,39 Кі/км2) Овруцького держлісгоспу.

При проведенні досліджень користувались загальноприйнятими методиками з відбору та підготовки зразків для радіометричного контролю продукції лісового господарства [3].

Матеріали вказують на наявність видової специфічності досліджуваних деревних порід в накопиченні 137Cs тканинами та органами. В досить значних кількостях радіонукліди накопичують в асиміляційному апараті (листя, хвоя), де проходить інтенсивний обмін речовин, що характерно для всіх порід. Найбільша концентрація 137Cs виявлена у сосни, дещо менша - у берези та вільхи і найменша - у дуба та осики. В деревині радіонукліди накопичуються значно менше, проте, і в даному випадку проявляється видова специфічність поглинання 137Cs із грунту. Як в деревині з корою, так і без кори, характерна для сосни та берези, а найменша - для дуба та осики. Вільха за активністю деревини займає проміжне положення.

Спостерігається два протилежних розподіли деревних порід за величиною питомої активності 137Cs у внутрішній та зовнішній частинах кори на висоті 1,3 м. За радіоактивним забрудненням внутрішньої частини лісоутворюючі породи утворюють слідуючий ранжований ряд збільшення - дуб < осика < вільха < береза < сосна, а за радіоактивним забрудненням зовнішньої частини кори - сосна < береза < осика < вільха < дуб.

Оцінка переміщення радіонуклідів в системі грунт-рослина отримана нами за допомогою коефіцієнта переходу [3,5]. При розрахунках використовувались дані про щільність радіоактивного забруднення верхнього (0-10 см), шару грунту та питома активність деревини без кори. Виявлені достовірні відмінності по вмісту 137Cs, обумовлені різним поглинанням останнього із грунту досліджуваними лісоутворюючими породами. Найбільші значення коефіцієнту переходу (КП) в деревині характерні для сосни (1,95-3,40), дещо менші у берези (1,34-2,73), вільхи (0,72-2,23); мало відрізняються за цим показником дуб, осика, КП відповідно становить 0,4-1,27; 0,38-0,97.Виходячи із середніх значень КП 137Cs в деревині без кори, породи можна розмістити наступним чином у порядку збільшення: дуб < осика < вільха < береза < сосна, що співпадає з результатами, отриманими при співставленні радіоактивного забруднення органів та тканин деревних порід.Серед тканин і органів досліджувальних деревних порід найвищим вмістом 137Cs характеризується асиміляційний апарат (листя, шпильки), далі у порядку зменшення йдуть пагони однорічні, деревина стовбура з корою і деревина стовбура без кори.Неоднорідність у накопиченні 137Cs деревними породами залежить не лише від агрохімічних особливостей ґрунту, кліматичних умов, а ще у значній мірі від біологічних особливостей деревних порід [4,5].Так, наприклад, сосна звичайна в умовах вологого субору (В3) - на бідних і перезволожених ґрунтах розвиває поверхневу кореневу систему. Знаходження кореневої системи у верхніх шарах ґрунту, який найбільш радіоактивно забруднений 137Cs, зумовлює значне надходження радіонукліда у тканини і органи.

Береза і осика накопичує 137Cs значно слабкіше у порівнянні із сосною звичайною, тому що в умовах вологого субору (В3) домінуючою є сосна, хоча береза і осика, як і сосна, розвивають поверхневу кореневу систему у верхніх шарах ґрунту, з великою кількістю бокових коренів. Дуб звичайний розвиває глибинну кореневу систему, значна частина його коріння знаходиться у менш радіоактивно забруднених шарах ґрунту, що призводить до найменшого серед досліджуваних порід поглинання радіонуклідів. Вільха зростає в умовах сирого сугрудку (С4) на заболочених ділянках, розвиваючи поверхневу кореневу систему сприяє значному накопиченню 137Cs у тканинах і органах [4].

Література:

•1.  Гойчук А. Ф. Деякі концептуальні підходи до наукових досліджень у лісовому господарстві /А.Ф. Гойчук // Вісник аграрної науки. - 2002. - № 4. - с. 65-68.

•2.  Зібцев С.В. Особливості розподілу 137Cs та  90Sr в лісорослинних умовах зони відчуження ЧАЕС та їх переходу у лісоутворюючі породи / С.В. Зібцев// Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі Україні. В-во "Волинь", Житомир. - 1999. - С. 39-50.

•3. Інструкція з відбору та підготовки зразків для радіометричного контролю продукції лісового господарства. В-во "Ярмарок" Державного комітету лісового господарства України, К. - 1998. - 21 с.

•4.  Краснов В.П. Радіоекологія лісів Полісся України / В.П. Краснов - Житомир; 1998. - 112 с.

•5.  Краснов В.П. Загрязнение 137Cs основных лесообразующих пород Полесья Украины  / В.П. Краснов, А.. Орлов, С.П. Ирклиенко // Лесное х-во. - 1993. - № 6. - С. 36-37.

 

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>