XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Литвиненко О.В. КВАНТИТАТИВНІ КОНЦЕПТИ ІЗ СЕМАНТИКОЮ ПОСЛІДОВНОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Здобувач, Литвиненко О.В.
Запорізький національний університет

КВАНТИТАТИВНІ КОНЦЕПТИ ІЗ СЕМАНТИКОЮ ПОСЛІДОВНОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Сучасна лінгвістика відзначається поєднанням власних зусиль дослідження мовних явищ з можливостями інших наук. Це передусім стосується концептів. Як зазначає Бондаренко О. С., концепт інтерпретується як сукупність знань, інформації про певну матеріальну чи ідеальну субстанцію і виступає основною одиницею наївної картини світу, що відбивається національною повсякденною свідомістю [1; 42]. Концепт зберігається в довготривалій пам’яті та може бути відтворений у словах, що буквально не збігаються із сприйнятими, але в яких інтегрований той самий смисл [2; 84]. У кожного народу виникають свої концептуальні утворення на основі власної культури, історії, менталітету, що пояснюється самобутністю етносів, їх можливостями, специфікою засвоєння та відтворення досвіду.
До національно маркованих концептів, на наш погляд, можна віднести квантитативні назви, які фіксують способи виміру множинності предметів. У процесі мислення множинність набуває різних виявів: за інтенсивністю, однорідністю, предметами, що рахуються.
На позначення неозначеної множинності вживаємо лексему «багато» - неточне числове поняття, яке не має місця в натуральному числовому ряді.
На думку Шапкіної О. Н., у ролі квантифікаторів зі значенням «великої кількості» традиційно виступають іменники [4; 103]. Серед них можемо виділити групи, що формуються за способом вираження неозначено великої кількості (зібрання людей, форми організації тваринного життя, сукупність рослин тощо). Неозначено велику кількість можуть передавати іменники: вервечка, гирилиця, низка, стрій, черга, шеренга. Вони поєднуються за способом передачі неозначеної кількості, яка уявляється послідовним поєднанням частин чисельності, що перебувають у тісному зв’язку й утворюють одне ціле. Розглянемо їх докладніше.
Вервечка. У переносному вживанні позначає: «2. перен. Ряд, валка кого-небудь, низка чого-небудь» [СУМ; І; 327]. Здебільшого використовується для «виміру» людей чи явищ, що повільно, один за одним пересуваються, рухаються у заданому напрямі. «Зіна Микитівна, взявши кошик вперед себе, пристроїлась у кінці тої рухливої людської вервечки і через півгодини дісталася до самого турнікету…» (Г. Тарасюк).
Гирилиця. Функціонує у діалектному мовленні, позначаючи: «діал. Ряд, низка» [3; ІІ; 61]. «Діти тяглися гирилицею одне за одним з краю в край зали» (Ю. Яновський).
Низка. Пряме значення таке: «Нанизані на нитку, мотузку, дротину і т. ін. однорідні предмети» [3; V; 411].
Значення зв’язаності предметів наявне і в переносному вживанні, де сукупність предметів чи явищ постає єдиним цілим, що відрізняє їх від таких же предметів, але взятих окремо: «перен. Сукупність предметів, явищ і т. ін., розташованих послідовно один за одним» [3; V; 411]. «… А дома – новий клопіт і турботи, І довга низка непочатих справ» (В. Симоненко).
Стрій. Окрім послідовного розташування елементів множинності, наявна сема – чіткого, унормованого порядку, що пояснюється належністю слова стрій до військової тематики: «1.Ряд, шеренга солдатів або військових підрозділів, розміщений рядами. // Ряд кораблів, суден, літаків і т. ін., які належать до однієї якої-небудь військової одиниці. // Сукупність людей, придатних до активної діяльності, праці. 2. Ряд предметів, будівель і т. ін., послідовно розташованих в одну лінію» [3; ІХ; 772 - 773]. «Волочив я тебе в ореолі безгрішності Крізь хитливий ілюзій розкиданих стрій» (В. Симоненко).
Черга. Перше, пряме значення «1. Певна послідовність, порядок у діях, русі, прямуванні, слідуванні кого-, чого-небудь» [СУМ; ХІ; 301]. Сема «послідовність» зберігається і в переносному вживанні на позначення множинності людей, для якої обов’язкове чітке, фіксоване розташування в сукупності: «Група людей, які стали один за одним для одержання або здійснення чого-небудь» [3; ХІ; 301]. «Ставайте в чергу і підходьте до пана коменданта по одному» (Г. Тютюнник).
Шеренга. Означає: «1. Група людей, вишикуваних в один ряд і повернених обличчями в один бік (перев. про військових) і стрій. // Ряд кого-небудь, хто в такий спосіб рухається, виконує якусь роботу тощо. // Ряд, одна лінія якихось предметів. 2. перен. Група людей, об’єднаних спільністю інтересів, спільною діяльністю, метою» [3; ХІ; 442 - 443]. «Дівчина оступилась, потрібна дуже тверда і обережна рука, щоб підтримати її, щоб учениця знову відчула себе в товариській шерензі» (Донч.)
Для образності художнього мовлення також використовуються іменники із семантикою сукупності однорідних предметів, пов’язаних між собою - кортеж, состав. «Сміється, свище, сіє, Гонить дум урочистий кортеж» (В. Симоненко). «Через душі, мов череди вокзалів, Гуркотять состави почуттів» (В. Симоненко).
Іменники на позначення послідовної зв’язаної сукупності можуть позначати неозначену кількість людей, тварин, предметів та явищ. Означенні явища постають такими, що перебувають у певному порядку та створюють якісно нову спільність.
Література:
1.Бондаренко О.С. Про співвідношення між мовною та концептуальною картинами світу // Наукові записки Луганського національного педагогічного університету. – Вип. 4. – Т. 1. – Сер. «Філологічні науки». – Луганськ: Альма-матер, 2003. - С. 37 – 45.
2.Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. – М., 1982.
3. Словник української мови: В 11томах. – К., 1970 – 1980.
4. Шапкина О. Н. Квантификаторы в польском языке: семантика и сочетаемость / Вестник МГУ. – Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2006. - № 4. – С. – 101 – 113.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>