XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Літвінова О.В. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ

Літвінова О.В.

викладач кафедри криміналістичної техніки ННІПСК КНУВС

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ

Поняття «Криміналістична діагностика» в літературі існує вже більше тридцяти років. За цей період більшість вчених розвивали уяву про криміналістичну діагностику, яка на даний час сформувалася у цілісну криміналістичну теорію.

Однак, не дивлячись на множину прибічників, дискусії щодо криміналістичної діагностики не тільки не ущухають, але час від часу посилюються. Відразу треба зазначити що ми є прибічниками позиції автора фундаментальної монографії, присвяченої криміналістичній діагностиці, професора Ю.Г. Корухова. Він вважає, що «предметом криміналістичної діагностики є пізнання вимірів, які відбулися в результаті вчинення злочину, причин та умов цих вимірів на основі вибіркового вивчення властивостей та станів взаємодіючих об'єктів з метою визначення механізму злочинної події у цілому чи окремих її елементів».

Існуючі дискусії з приводу криміналістичної діагностики розвивається по декільком напрямкам, на деяких з них хотілося б зупинитися докладніше.

По-перше, це стосується поняття розпізнавання, яке активно пропонується в криміналістиці професором В.А.Образцовим та його однодумцями. Розпізнання трактується їм як такий собі універсальний метод, який включає в себе як ідентифікацію, так і діагностику. Він вводить поняття ідентифікаційного розпізнання, під яким розуміє «достовірне встановлення факту наявності чи відсутності тотожності конкретного об'єкта на основі розпізнання схожості чи відмінності його загальних та окремих ознак, та не ідентифікаційне розпізнання, яке може бути проведене на основі вивчення самого об'єкт». В.А. Образцов вказує, що «термін розпізнання охоплює самий широкий круг об'єктів пізнання, про які можливо отримати знання за тими чи іншими ознаками». В історії криміналістики було багато спроб найти універсальний метод - панацею, наприклад, таким методом одно часу була ідентифікація. Однак з часом ця думка змінилася, як часто буває після того як новий метод заходить своє місце у загальній системі методів.

В.А. Образцов не заперечує діагностику, але підкреслює її сугубо підпорядкований стан: «Любе діагностування є розпізнаванням, але не кожне розпізнавання є діагностуванням». Коло завдань діагностування, як вказує сам автор, зводиться до «визначення стану та властивостей об'єктів живої природи та технічних систем, як об'єктів людської діяльності». Такий підхід вбачається нам штучно звуженим та досить дискусійним. Тому ми повністю згоді з Ю.Г. Коруховим, який говорить, що суть діагностики являється у тому, що на основі розпізнання об'єкта дійти до визначення його властивостей, стану, вимірів, зв'язків з зовнішнім середовищем тощо.

Професор Р.С. Бєлкін констатував, що всі гіпотетичні складові теорії розпізнання - це існуючі реально окремі криміналістичні теорії, такі як, наприклад, теорія криміналістичної діагностики та немає ніяких підстав заміняти розпізнанням діяльність по розкриттю та розслідуванні злочинів.

Але існує і інший підхід до криміналістичної діагностики. Професор Г.А. Зорін виділяє цілий ряд форм діагностики, таких як: «діагностика кримінальної та слідчої ситуації: діагностика особистості злочинця і потерпілого; діагностика тактичного прийому і операції в системі слідчої дії; діагностика соціальної перцепції, діагностика домінантних установок процесуального партнера та таке інше. Очевидно, що даний перелік, не вичерпний, за поглядом Г.А. Зоріна, далеко виходить за рамки предмету криміналістичної діагностики та криміналістики взагалі.

По-друге, і саме цікавіше для нас як для спеціалістів з судової експертизи, існують дискусії, пов'язані з криміналістичною діагностикою, а саме відносно класифікації експертних завдань. Як ми уявляємо, діагностичні завдання пов'язані з виявленням механізму події; часу, способу та послідовності дій подій, явищ, причинних зв'язків між ними; природу, якісних та кількісних характеристик об'єктів, їх властивостей та ознак, які не піддаються безпосередньому сприйняттю тощо.

Окремим випадком діагностичних завдань, за думкою видатного вченого О.Р.Россинської, є класифікаційні завдання. Ці завдання направлені на встановлення відповідності характеристикам та відношення на цій підставі до визначеного класу, виду. Прикладом може бути експертиза холодної зброї, коли необхідно встановити до якого типу, класу, виду відноситься даний об'єкт. Потрібно відмітити, що дана позиція у більшості співпадає з підходом професора В.Ф.Орлової, яка виділяє серед діагностичних завдань класифікаційно-діагностичні.

Більшість авторів вважають, що по своїй гносеологічній суті ці класифікаційні завдання є діагностичними. Не доречно змішувати діагностичні класифікаційні завдання і ідентифікаційні, при вирішені яких встановлюється групова належність об'єкта. Безумовно, класифікація - це теж віднесення об'єкта до якоїсь групи (роду, виду), але кількісно ця група не визначена і, вирішення цієї діагностичної по суті задачі не передбачає індивідуальної ідентифікації (Наприклад, документ виготовлений на лазерному принтері). Ми ніяк не можемо прийняти точку зору професора Ю.К. Орлова, який прирівнює класифікацію та встановлення групової належності.

Тобто, при встановленні групової належності суть завдання полягає в звуженні, наскільки це дозволяють зробити ознаки шуканої групи об'єктів, зокрема ця група, яка б вона велика не була, завжди кінцева, тому вище викладене говорить про те, що даний процес встановлення групової належності має право бути виділеним в окремий метод і мати назву групофікація..

Тобто усе вище зазначене свідчить про те що можливе існування і розвиток наступної криміналістичної теорії як частини теорії криміналістичної діагностик Експертне діагностування - найбільш поширена і методично розроблена частина криміналістичної діагностики. Діагностичні завдання практично вирішуються при виробництві будь-якого виду криміналістичної експертизи. При цьому властивості та стану об'єктів можуть розпізнаватися у наступних випадках:

•Ø     при їх безпосередньому дослідженні (чи є об'єкт вогнепальною зброєю, придатне воно для виробництва пострілів, чи можна відкрити сейф за допомогою тих чи інших засобів, яких змін піддавався первинний текст документа);

•Ø     при дослідженні ознак їх відображення зовні (чи придатні виявлені сліди пальців рук і взуття для ідентифікації, в якому стані перебував що пише в момент виконання рукопису, підписи і т.д.),

•Ø     при вивченні механізму окремих етапів, фрагментів злочинного події, його динамічних та інших особливостей (з якого боку здійснено злом перешкоди);

•Ø     так звана криміналістична групофікація.

Література:

•1.     Россинская Е.Р. Судебная экспертиза в гражданском, арбитражном, административном и уголовном процессе 2-е издание, переработанное и дополненное. - М.: Норма, 2008. - 688 с.

•2.     Корухов Ю. Г. Криминалистическая диагностика.- М., 1998

•3.     Зорин Г.А. Понятие и основные признаки транснациональной преступности. - Гродно, 1997.

•4.    Ищенко Е.П., Топорков А.А. Криминалистика: учебник для студентов высших учебных заведений М.: "КОНТРАКТ"; ИНФРА-М, 2006. - 746 с.

•5.     Митричев В.С. Криминалистическая диагностика. М., 1997.

Gula_Lena@ukr.net


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>