XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Л.О. Мазуркевич, Є.В.Лихошерст, Є.Калашнікова ЩОДО АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ – ПЕРШОКУРСНИКІВ В ВУЗІ

Ст. викладач Л.О. Мазуркевич, асистент Є.В.Лихошерст, студентка Є.Калашнікова

Автомобільно-дорожній інститут ВДНЗ ДонНТУ

ЩОДО АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ - ПЕРШОКУРСНИКІВ В ВУЗІ

Навчання в інституті для сучасної молоді є одним з найважливіших періодів життєдіяльності, особистісного зростання і становлення висококваліфікованого спеціаліста. У відповідності з Болонською конвенцією в Україні відбувається перехід на нові моделі навчання, суттєво змінюються навчальні плани, форми організації занять, критерії оцінювання знань, розробляються і втілюються нові педагогічні технології і стандарти освіти. Навчання в вузі стає більш складним і за формою, і за змістом. Більшість студентів, які вступили до інституту на перший курс, як правило, мають зіткнутися з цілою низкою проблем, серед яких  перше місце посідає проблема психологічної адаптації. Необхідність в психологічній адаптації людини виникає, перш за все, зі зміною діяльності людини і її соціального оточення. Так само, і студент-першокурсник потребує відповідної психологічної адаптації в інституті. Здатність до адаптації визначає здатність до подолання різних перешкод у пошуку власного місця у життєвому просторі, що є вирішальним фактором успішного розвитку молодої людини.

 Проблема адаптації студентів-першокурсників до навчання в інституті є однією з важливих загальнотеоретичних проблем і дотепер дискусивною. На наш погляд, вона  досліджена, з одного боку, досить широко, а з іншого -  ще недостатньо, але вона є досить актуальною, що і обумовило вибір теми статті та її мету. Метою статті є дослідження адаптації студентів-першокурсників в вузі і розробка деяких заходів щодо її покращання і прискорення.

Аналіз наукової літератури свідчить про те, що дослідження адаптації, як необхідної умови існування живого організму, розглядалося в роботах Павлова І.П., Сеченова І.М., Дарвіна Ч., Піаже Ж.. дослідження змін емоційних і когнітивних характеристик особистості приведено в науково-педагогічних працях Дуніна Г.С., Милованової І.А., Гєоргієва І.А. Проблеми вузівської адаптації розглянуті в психолого-педагогічних дослідженнях Ямбурга Є.А., Красікова С.В., Безруких М.М., Г.Г.Овчиннікова, А.Д.Глоточкіна та ін..

В кінці ХХ століття було визначено багато підходів до вивчення процесу адаптації студентів. Так, Гришанов А.К. і Цуркан В.Д. [1] під адаптацією студента розуміють процес приведення основних параметрів його соціальних і особистісних характеристик у відповідність до стану динамічної рівноваги з новими умовами вузівського середовища як зовнішнього фактору по відношенню до студента. До основного змісту процесу адаптації студентів молодших курсів, на їх думку, належать: формування нового ставлення до професії, засвоєння нових навчальних форм, оцінок, способів і прийомів самостійної роботи, пристосування до нового типу навчального колективу, його звичаям і традиціям, пристосування до нових умов побуту, нової студентської «культури», новим формам використання вільного часу тощо.

Сиомичев А.В. [2] визначає адаптацію як процес пристосування індивідуальних і особистісних якостей до життя і діяльності людини у змінених умовах існування. В сфері адаптації студентів як основні напрями навчальної діяльності він виділяє пізнавальний і комунікативний аспекти. Комунікативний аспект (потенціал) людини виділяють Маклаков А.Г., Паніхіна А.В. як складову особистісного адаптаційного потенціалу. Оскільки людина практично завжди знаходиться у соціальному оточенні, її діяльність пов'язана з умінням побудувати відносини з іншими людьми. Комунікативні можливості у кожної людини різні. Вони визначаються наявністю досвіду, потребою у спілкуванні, принципами побудови контакту, групової ідентифікації, а також рівнем конфліктності.

Значимість самооцінки студента як показника його здатності до навчальної адаптації відзначає Бабахан Ю.С. [3]. Оскільки адаптація це завжди той чи інший вид збалансованості внутрішнього і зовнішнього, індивідуального і суспільного, він наголошує на важливості такої передумови успішної адаптації студента, як наявність у нього здатності правильно оцінювати власні можливості не тільки щодо навчальних завдань, а й щодо їх розкладу і правил, які визначають їх виконання.

Актуальним проблемам адаптації молоді до нових умов життєдіяльності і взаємин в соціальній групі присвячені роботи вітчизняних (В.Л.Кікоть, В.О.Петровський, А.В.Симоненко, Т.В.Середа, М.І.Лісін та ін.) і зарубіжних вчених (Е.Ериксон, Д.Клаузен, З.Фройд та ін.).

Значна увага приділяється питанням адаптації студентів до навчання в вузі в психологічній літературі. Це, наприклад, наукові пошуки таких вчених, як Т.Алєксєєва, Ю.Бохонкова, В.Демченко, О.Кузнєцова, Л.Литвінова, В.Скрипник та інші. Педагогічні аспекти адаптації студентів розглядаються в працях С.Гурі, М.Левченко, В.Штифурак та інших вчених. Однак увага дослідників в основному зосереджена на вивченні різноманітних факторів, у тому числі і особистісних властивостей, які викликають процес дезадаптації першокурсників.

Це особливо важливо, оскільки під соціально-психологічною адаптацією більшість вчених розуміють пристосування індивіда до нових умов соціального середовища і його результат. Вміння адаптуватися в різних обставинах характеризує процес становлення і розвитку особистості, її професійного зростання. Отже у випадку дезадаптації особистості порушується не тільки її особистісно-професійний розвиток, але й знижуються психофізіологічні можливості організму, уможливлюються різноманітні порушення здоров'я.

Відомо, що процес адаптації до навчання в вузі є досить складне і багатогранне явище. Прискорення процесів адаптації першокурсників до нового для них образу життя і діяльності, дослідження психологічних особливостей, психічних станів, виникаючих у навчальній діяльності на початку навчання в вузі, а також виявлення педагогічних і психологічних умов активізації даного процесу є надзвичайно важливими задачами. Однак, необхідно відзначити, що організація навчальної діяльності на першому курсі не забезпечує на достатньому рівні адаптацію студентів до специфічних умов вищої школи. В наслідок неузгодженості дій викладачів, кураторів та інших служб, а також недостатньої уваги до рішення цієї проблеми з боку керівників, студенти адаптуються до навчального процесу досить важко.

Виділяють дві сторони соціальної адаптації студентів:

а) професійна адаптація - пристосування до характеру, змісту, умовам і організації навчального процесу, набуття навиків самостійності у навчальній і науковій роботі;

б) соціально-психологічна адаптація - пристосування індивіда до групи, взаєминам в неї, формування власного стилю поведінки.

Розрізняють три форми адаптації першокурсників до умов вузу [4]:

а) формальна - стосується пізнавально-інформаційного пристосування до нового оточення, до структури вузу, змісту навчання в ньому, до його традицій, до власних обов'язків;

б) суспільна - визначає процес внутрішньої інтеграції групи студентів - першокурсників і інтеграція цієї групи зі студентським оточенням в цілому;

в) дидактична - стосується підготовки до нових форм і методів навчальної роботи в вузі.

Особливу вагомість адаптаційні процеси набувають на першому етапі навчання в вузі. Складність цього етапу міститься у тому, що у студента відбувається перебудова всієї системи ціннісно-пізнавальних орієнтацій особистості, засвоюються нові способи пізнавальної діяльності, формуються певні типи і форми міжособистісних зв'язків і відносин.

З першого дня навчання в вузі студент потрапляє до навчальної групи, де зібрані колишні школярі з різними характерами, амбіціями, цілями, самооцінкою тощо. В цих умовах дуже важко адекватно сприймати не тільки навколишню дійсність, а й, навіть, самого себе. Виявлення своєї особистості, займання своєї соціальної «ниши» в колективі, який починає формуватися, адаптація власної поведінки щодо рольових очікувань студентів - одногрупників не у всіх відбувається легко і одразу. Як правило, це важкий і тривалий період у розвитку колективу. Крім цього, різниця між сільською і міською молоддю у питаннях виховання, ставлення до життя і життєвих цінностей, різниця у рівні можливостей для самореалізації ще більше загострює і уповільнює процес адаптації першокурсників, а також формування адекватної системи стосунків і спілкування.

В процесі дослідження проблеми адаптації студентів - першокурсників в нашому вузі було проведене анкетування студентів першого курсу після першого семестру навчання і студентів другого курсу. Питання анкети подавалися у простій і доступній формі. Головними принципами анкети були її відкритість, анонімність і вільне висловлення студентів на поставлені питання. В анкеті піднімалися питання не тільки особистісних особливостей адаптації, а й організації навчального процесу, який сприятимете більш легкому входженню студентів в колектив і навчання. У своїх відповідях студенти-першокурсники розмірковували над наявними проблемами адаптації з точки зору їх негайного розв'язання тут і зараз, причому аналізу глибини цієї проблеми і шляхів подолання достатньої уваги не приділяли. Студенти другого курсу, навпаки, систематизували певні проблеми адаптації на першому курсі, поділилися своїм власним досвідом подолання проблеми і запропонували деякі заходи щодо централізованої організації входження першокурсників в процес навчання і адаптації в вузі.

Аналіз анкет студентів виявив дві площини проблеми адаптації: адаптація всіх студентів зі зміною статусу школяра на статус студента і адаптація студентів з інших міст, які мешкають у гуртожитку.

Для першої форми адаптації є спільні моменти, які виявляються у пристосуванні до навчального процесу в вузі і входженні в студентську навчальну групу. Для більшості опитаних студентів (46%) процес адаптації був не надто важким і тривалим. Для 28% студентів адаптація не була потрібною, оскільки серед студентів групи виявилося багато знайомих, колишніх однокласників, «однодворців» (це основна маса студентів даного міста) і вони одразу відчули себе студентами. Цікаво, що 9% опитаних студентів мали труднощі у визначенні відповіді щодо важкості в адаптації (чи не зрозуміли саме процес адаптації, чи не мали часу проаналізувати і замислитися над власним входженням в новий процес навчання і новий колектив). Однак для 17% опитаних студентів процес адаптації виявився досить важким і досить тривалим. Саме ці студенти склали в основному групу студентів з інших міст, а також з малозабезпечених сімей та з сільської місцевості.

Друга форма адаптації виявила наявність двох стратегій:

а) закрита по відношенню до міста і місцевих студентів (в даному випадку студент з іншого міста створює у новому соціальному просторі власну сіть соціальних зв'язків: земляки, сусіди по гуртожитку тощо);

б) відкрита стратегія, коли студент з іншого міста не створює бар'єру між собою і місцевими жителями і студентами. Подібне відзначають у своїх дослідженнях Унарова А.Р. і Пономорева Є.В. [5].

На свідомість першокурсників, які мешкають у гуртожитку, не залежно від їх бажань, впливають старшокурсники, які є їх сусідами. Першокурсники несвідомо наслідують характерні риси старшокурсників, причому не тільки позитивні. Основною проблемою у гуртожитку постає організація активного корисного відпочинку і вільного часу.

Окреслена низка проблем адаптації студентів в ході дослідження дозволяє зазначити, що адаптаційний процес слід розглядати комплексно, на різних рівнях його протікання, враховуючи його різні форми і стратегії. Вирішальна роль, на наш погляд, належить власне психічній адаптації, яка значною мірою впливає на адаптаційні процеси, що здійснюються на інших рівнях. Тому в адаптації студентів велике значення має психологічна підтримка. Доброзичливість, увага до студентів, індивідуальний підхід сприятимуть скороченню строків адаптації до навчального процесу в вузі.

Рішення проблеми в нашому вузі бачимо у взаємодії роботи інституту кураторів і студентського самоуправління, в складі якого доцільно мати студентську психологічну службу і клуб волонтерів. В вузі існує інститут кураторів, але він діє самостійно, причому питанням адаптації студентів майже не приділяє уваги. Більше того, студенти наголошують на тому, що куратори не завжди відвідують групи, тим паче не проводять належної роботи зі студентами. Куратор сьогодні покликаний не тільки надати студентам певний обсяг знань, умінь і навиків, але й формувати певний стиль мислення, світогляду. Саме куратору належить значна роль в успішній адаптації студентів до умов вузу. Студентське самоуправління нашого вузу має у своєму складі і волонтерський рух, і студентську психологічну службу, які також ще не діють узгоджено.

Вважаємо, що в вузі необхідно розробити єдину адаптаційну програму, проведення якої надасть можливостей студентам-початківцям значно скоротити процес адаптації і зробити його більш приємним і насиченим позитивними емоціями. Ця програма, яка має чотири етапи, запускається в перший навчальний тиждень і триває цілий місяць.

На першому етапі використовуються тести-опитувальники, за якими куратори груп і закріплені за групою члени волонтерського руху та студентської психологічної служби всебічно досліджують особистість кожного студента-першокурсника, виявляють труднощі перших днів навчання в вузі.

Другий етап проводиться у формі ділової гри. Всі служби вузу, починаючи з відділу кадрів і закінчуючи їдальнею та буфетами, визначаються відповідним «пунктом призначення», до якого повинна дістатися група за певний час і отримати інформацію щодо її ролі для успішності студентів у навчанні та організації її роботи. На початку гри на першому пункті куратор групи доводить до студентів правила проходження пунктів-служб і правила поведінки студентів. При цьому важливо надати можливостей студентам самостійно визначитися зі схемою виконання завдань. Спостереження за тим, як поводяться студенти, до кого прислухаються в групі, який характер має їх спілкування, як успішно виконують поставлені перед групою завдання, дозволить куратору групи у майбутньому успішно нею керувати і застосувати відповідні індивідуальні і групові форми роботи зі студентами. По закінченні даного етапу куратор проводить співбесіду зі студентами, визначає «прожиті» ситуації при проходженні різних пунктів призначення.

Третій етап - це знайомство студентів-першокурсників з органами студентського самоуправління, його ролі в вузі, напрямах діяльності, запланованих заходах. Студенти забезпечуються інформаційною печатною продукцією і запрошуються для участі в різноманітних заходах. Передбачається дружня бесіда старшокурсників з початківцями, останнім надається можливість поставити своїм старшим товаришам такі відверті питання, які вони не зможуть поставити викладачам і кураторам, і отримати на них відповіді.

Четвертий, заключний, етап передбачає розробку рекомендацій для студентів-першокурсників щодо змін в умовах навчання в вузі, визначення індивідуального підходу і соціально-психологічної допомоги студентам.

Таким чином, проблема адаптації студентів-першокурсників на сьогодні залишається не до кінця дослідженою, але актуальною, і потребує для рішення поставленої проблеми пошук нових шляхів активізації педагогічних умов, які б здатні були забезпечити швидкий процес адаптації студентів першого курсу.

Література:

1. Гришанов А.К., Цуркан В.Д. Социологические проблемы адаптации студентов младших курсов // Психолого-педагогические аспекты адаптации студентов к учебному процессу в вузе. - Кишинёв, 1990. - С.29-41.

2. Сиомичев А.В. Психологические особенности адаптации студентов в сфере познания и общения в вузе. - Л., 1987.

3. Бабахан Ю.С. Самооценка студента как показатель его способности к учебной адаптации // Психологические и социально-психологические особенности адаптации студента. - Ереван, 1973. - С. 21-25.

4. Короткевич О.А. Роль куратора учебной группы в повышении эффективности адаптации студентов-первокурсников // http://www.rusnauka.com/3._KAND_2007/Pedagogica/18630.djc.htm

5. Унарова А.Р., Пономорева Е.В. Особенности адаптации иногородних студентов к учебно-воспитательному процессу в вузе // http://www.nfygu.ru\readarticle.php?article_id=10


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>