XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Логачова В.В. ПРАВО НА ОСВІТУ ЯК ВАЖЛИВЕ СОЦІАЛЬНЕ ПРАВО ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

Логачова Вікторія Вікторівна

aспірантка кафедри конституційного права України

Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого

    ПРАВО НА ОСВІТУ ЯК ВАЖЛИВЕ СОЦІАЛЬНЕ ПРАВО ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

   Загальна декларація прав людини 1948 року в ст.13 закріплює право кожної особи на освіту. Під освітою розуміється цілеспрямований процес навчання та виховання в інтересах особи, суспільства,держави, що супроводжується констатацією досягнення визначених державою освітніх рівнів. Основою оцінки рівня освіти й кваліфікації випускників незалежно від форм здобуття освіти є державні освітні стандарти. Під здобуттям громадянином освіти розуміється досягнення ним певного освітнього рівня, що засвідчується відповідним документом.

   Деякі зарубіжні конституції передбачають поряд із самим правом на освіту також право на вибір місця її здобуття. Таке положення, наприклад, зафіксоване в ст.12 Основного закону ФРН: "Усі німці мають право вільно обирати для себе ... місце здобуття освіти".

Особливе місце займає положення про те, що в деяких країнах, в тому числі і в Україні,  держава забезпечує безкоштовність певних рівнів освіти. Це знайшло відображення, наприклад, в ст.26 Конституції Японії 1947 року. Саме це положення вказує на важливість та актуальність належної реалізації громадянами держави цього права  на практиці в повному обсязі.

   Що ж стосується нашої країни, то вона не є виключенням із загального правила. Громадянам України також надається право на освіту, що входить до окремої групи конституційних  прав людини і громадянина.

   Самостійною групою конституційних прав та свобод людини і громадянина України в системі прав та свобод, передбачених Конституцією України 1996 року, є соціальні права. У найбільш загальному розумінні соціальні права - це права, пов'язані з соціальними відносинами людини із суспільством, державою, різними колективами та іншими людьми.

   Право на освіту громадян України, що передбачено ст. 53 Конституції є своєрідним ядром даної групи прав. У сучасних умовах освіта є однією з найважливіших умов всебічного розвитку особи і передумовою здійснення багатьох конституційних прав. Зміст права на освіту в найзагальнішому вигляді становить собою гарантовану можливість громадянинові одержати середню загальну, середню професійну та вищу освіту в державних і комунальних учбових закладах. В Основному Законі України  зазначається, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання. Гарантіями права на освіту в Україні є, зокрема: обов'язковість загальної середньої освіти; надання державних стипендій та пільг учням і студентам; право громадян безоплатно здобувати вищу освіту в державних та комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

   Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до законодавства гарантується право на навчання рідною мовою, зокрема, у відповідних школах або класах, чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства (ст. 53). Учні та студенти мають право на забезпечення стипендіями, гуртожитками у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України; студенти користуються пільгами на проїзд в громадському транспорті ( за винятком таксі). Післядипломна освіта (одержання нової кваліфікації, нової спеціальності та професії на основі раніше здобутої у закладах освіти) здійснюється закладами післядипломної освіти (академії, інститути, центри підвищення кваліфікації та інше) на договірних засадах з підприємствами і організаціями із врахуванням державного контракту (державного замовлення).

   Слід зазначити, що право на освіту, як соціальне право  відноситься до другого покоління прав людини. Ця група прав була зафіксована в різних національних і міжнародних документах протягом  20 століття. Так, наприклад,  право на освіту, як соціальне право, вперше було закріплено в Конституції Мексики 1917 року. На сьогодні це право продовжує удосконалюватись. Зокрема, ті держави, які приєдналися до міжнародних договорів і конвенцій про права людини, як Україна, автоматично беруть на себе обов'язок привести національне законодавство своєї країни у відповідність до світових стандартів. Ці стандарти виходять із положення, що внутрішне законодавство країни не може суперечити загальнолюдським цінностям, які були офіційно закріплені. На жаль, фіксування того чи іншого положення в статті конституції або законів не означає гарантію його дотримання органами державної влади країни на практиці.

   Що стосується України, то ситуацію з реалізації права на освіту слід визначити задовільною. Існує велика кількість державних, комунальних та приватних навчальних закладів, в тому числі і велика кількість вищих навчальних закладів. Бажаючі можуть отримати освіту по денній, заочній та вечірній формі та екстернатура. При цьому кожен може вибирати не тільки форму навчання, але й вид навчального закладу, а саме: державний, приватний, комунальний.

   В тім слід визнати, що існують певні труднощі, які полягають у неналежній матеріальній базі багатьох навчальних закладів, в отриманні певною частиною учнів та студентів не якісних знань. Важливим сигналом для влади і суспільства є те, що певна частина дітей в школах не навчається зовсім і цей відсоток з кожним роком збільшується.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>