XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Логінова Н.М. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ПРИКОРДОННИКІВ

Логінова Наталія Миколаївна

Національна академія Державної прикордонної служби  ім. Б.Хмельницького, викладач кафедри кримінального процесу та криміналістики

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ПРИКОРДОННИКІВ

Становлення та розвиток Державної прикордонної служби України як правоохоронного органу спеціального призначення потребують коригування шляхів підготовки персоналу, здатного виконувати завдання щодо охорони державного кордну нашої країни в сучасних умовах.

Зараз стає очевидною роль правової освіти у вирішенні проблем формування і вдосконалення правової компетентності громадян шляхом різноманітних механізмів дії таких як правового виховання, поглиблення правових знань, правової соціалізації та ін. Коротенько розглянемо їх.

Правове виховання є планомірним, керованим, організованим, систематичним і цілеспрямованим процесом дії на свідомість, психологію курсантів-прикордонників всієї сукупності багатообразних правовиховних форм, засобів і методів, наявних в арсеналі сучасної правової діяльності, з метою формування в їх правосвідомості глибоких і стійких правових знань, переконань, потреб, цінностей, звичок правомірної поведінки. Специфіка процесу правового виховання перш за все залежить від об'єктивних особливостей і якостей самого права і його норм. За допомогою процесу правового виховання і через нього до правосвідомості курсантів-прикордонників вносяться ідеї, що мають державне значення.

Цілями правового виховання є формування  курсантів-прикордонників системи правових знань, правової переконаності, мотивів і звичок правомірної, соціально-активної поведінки відповідно до завдань формування правової державності в Україні. Даний перелік не є винятковим і передбачає можливість інших формулювань. Проте без спроб рішення цієї пошукової задачі не може бути і правильного рішення. Співвідношення свідомого і примусового визначається рядом суб'єктивних якостей кожного індивіда, у тому числі рівнем освіти і  культури, загального і правового виховання.

Активізація процесу підготовки курсантів відбувається за рахунок удосконалення змісту навчання, використання ефективних процедур ведення заняття, застосування технічних засобів, забезпечення діалогічної взаємодії науково-педагогічного складу та курсантів. До активних форм і методів, впроваджених у навчальний процес НАДПСУ, належать насамперед проблемні та бінарні лекції, практичні семінари-дискусії, імітаційні методи активного навчання.

Таким чином, у ракурсі дослідженої проблеми способи навчання можуть бути такими:

1. Постановка мети через зміст, який вивчається. (Наведемо приклади з навчальної дисципліни «Основи кримінально-процесуального права»): «Вивчити повноваження органів дізнання» або вивчити зміст параграфа, теми. У такий спосіб визначається галузь знання або обсяг матеріалу, який вивчається.

2. Цілеполагання через діяльність викладача. Наприклад: «Ознайомити курсантів з принципами кримінального процесу». Принцип побудови навчального процесу залишається незрозумілим. Визначаючи, таким чином, цілі заняття, викладач акцентує увагу на власній діяльності. Проконтролювати результат навчання досить складно.

3. Цілеполагання через процеси інтелектуального, емоційного, тощо розвитку курсанта. Наприклад: «Формувати уміння прийняття рішень у стадії порушення кримінальної справи», «розвивати навички роботи з процесуальними документами».

4. Цілеполагання через навчальну діяльність курсантів. Наприклад: «Вивчення тексту статей Кримінально-процесуального кодексу України», «Заповнення протоколів», «Складання плану проведення слідчої дії». Таке формулювання вносить визначеність до організації заняття.

5. Значні труднощі викликає формулювання цілеполагання через результати навчання, виражені в діях курсантів. Для цього необхідна чітка система цілей, усередині яких виділені їх категорії і рівні складності.

6. Цілеполагання через результати навчання, виражені в побудові системи цілей.

 Особливістю функціонування сучасного процесу формування правової компетентності курсантів-прикордонників є зміни в його змістовній стороні. Необхідно критично враховувати досвід минулих десятиліть, і вже на якісно новому етапі розвитку нашого суспільства, не зводити суть правовиховної роботи до переказу нормативно-правових актів, і, по суті, безпредметної просвітницької пропаганди загальних істин, що носять свідомо бездіяльний характер.

Правова соціалізація - це засвоєння особою правових цінностей, перетворення їх в норми свого життя і поведінки, в особистісні якості. Наявність в недавньому минулому майже повного державного регулювання соціального життя приводила до певного когнітивного конфлікту правових понять. Наслідком конфлікту виступали, з одного боку, соціальний конформізм і відчуженість внутрішнього світу людини від соціуму і її обмеження бути у референтній групі, а з іншого, ототожнення понять закон і право, причому з певним негативним емоційним забарвленням. Причиною цього з'явилася практично повна відсутність в державі правового соціального середовища, що може протистояти суспільному ладу, але й доповнювати державу.

Суть правової соціалізації курсантів, її здійснення, результати обумовлені у вирішальному ступені суспільними обставинами. Тому головні регулятивні можливості вдосконалення правової соціалізації лежать в соціальній сфері, вони - в можливостях суспільства і майбутніх офіцерів-прикордонників, що відповідають за законність і правопорядок, а також керівників, батьків, колективів, всіх громадян - патріотів своєї країни.

Курсант повинен ясно представляти особливості правової компетентності військовослужбовця. Це реалізувалося в процесі лекцій з тем: «Сутність, структура і функції правової культури курсанта-прикордонника», «Правова компетентність військовослужбовця як об'єкт виховання», які приділяють увагу питанням професійної свідомості і правової діяльності офіцера-прикордонника, основним напрямам і принципам їх формування та розвитку, організації навчально-виховного процесу.

Таким чином, НАДПСУ є організуючим початком процесу правової соціалізації майбутнього офіцера-прикордонника, забезпечує умови не тільки для якісного засвоєння правових норм, формування позитивної правосвідомості, але і їх реалізацію в повсякденній службовій діяльності. За ДПСУ створення і забезпечення функціонування стрункої, постійно діючої системи правової соціалізації як однієї з основ майбутньої соціальної держави. Продовжити дослідження доцільно за такими напрямками: поглиблення правових знань майбутніх офіцерів-прикордонників у навчально-виховному процесі вищого військового навчального закладу; удосконалення керівництва процесом формування правової культури курсантів.

Література:

1. Райко В. В. Теоретичні і методичні засади формування правової культури у офіцерського складу Державної прикордонної служби України : монографія / В. В. Райко.   - Хмельницький : Нац. акад. ДПСУ, 2008. - 348 с..

2. Актуальні проблеми підготовки управлінських кадрів для забезпечення адміністративно-юрисдикційної діяльності у сфері охорони громадського порядку / С. Гусаров, // Актуальні проблеми професійної підготовки суддів, прокурорів та працівників правоохоронних органів : зб. матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 23 квітня 2009 року) / [редкол.: Г. П. Середа (відпов. ред), М. К. Якимчук, В. М. Куц та ін.]. - К. : Генеральна прокуратура України, Національна академія прокуратури України, 2009. - С. 55


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>