XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Маковійчук Н.І, Никифорук Н.М. ОСВІТНЯ РЕФОРМА УКРАЇНИ.

Маковійчук Н.І, Никифорук Н.М.

Науковий керівник - Козменко В.М.

ЧТЕІ КНТЕУ

ОСВІТНЯ РЕФОРМА УКРАЇНИ

Реформуванння вищих навчальних закладів (ВНЗ) України - це, зокрема, запровадження триступневої підготовки фахівців вищої кваліфікації: бакалаврів, спеціаластів і магістрів [3]. Для України воно є особливо важливим. Це означатиме європизацію українських університетів, але водночас не означатиме повної уніфікації навчання в різних закладах.

Невдачі в розвитку ринкової економіки спричинені не лише недосконалим законодавством чи браком політичної волі до кардинальних реформ, а й порівняно низьким рівнем економічної освіти й культури населення. І це при тому, що Україна за освітніми мірками вважається освіченою країною - в нас на 100 тис. населення 176 спеціалістів із вищою освітою (для порівняння: у США - 200, у Німеччині та Франції - по 180). Проте кількість - це ще не означає якість [1]. Слабка матеріально-технічна  база та організація системи освіти, яка успадкована від часів командно-адміністративної системи, негативно впливають на рівень якості освіти в Україні [3].

Можна скористатися зарубіжним досвідом викладання дисциплін. Проте потрібна розробка власної національної концепції освіти, чітка стратегія і тактика її реалізації, яка повинна врахувати ментальний чинник. Здійснити це мають вітчизняні кадри - озброєні найефективнішими зарубіжними напрацюваннями, у плідному контакті з іноземними колегами, але й неодмінно з урахуванням історичних особливостей і сьогочасних потреб та реалій своєї країни.

У травні 2005 року Україна приєдналася до болонського процесу [1]. Реформа залишає ту саму систему вчених ступенів - бакалавра, магістра тощо. Але знання оцінюють  за системою кредитів, яка дозволяє обмінюватися ними між різними установами, тобто передбачає взаємне визнання рівня освіти. Отже, ця система вигідна для всіх користувачів навчального простору в Європі. Вона створена не для уряду, міністрів, ректорів. Вона існує для громадян, які відчувають потребу в освіті [3].

Європейський Союз підтримує освітні реформи в Україні, які впроваджує українська влада. Це покращення якості, системи акредитації, новий розклад занять.

З часом українським студентам і професорам стане простіше продовжувати своє навчання і карєру в інших країнах [2]. Болонський процес сприяє подальшому поглибленню самого поняття взаємного визнання дипломів. Зараз для українських студентів та їхніх свідоцтв ситуація покращується. Дуже важливо , щоб українські дипломи визнавали в усій Європі.

Ні, Болонська угода не самоціль і  не панацея від усіх бід, а засіб уніфікації навчального процесу, спрямований на встановлення єдності між розвитком виробництва та рівнем підготовки висококваліфікованих спеціалітів у конкретних країнах, а не в уявній Європі. Уніфікація предбачає  використання  кращих методів навчання, а не механічну привязку до якогось одного загального стандарту, і має  здійснюватися на основі розвитку матеріально-технічної бази навчання , а не методом голого реформування. Слід боротися  не за місце робочої сили в Європі, а за кращу освіту в нас, для нашого власного виробництва. І нехай наша освіта утверджує нас в Європі.

Література:

•1.     Корнійчук О. Ян Фігель: „Євросоюз підтримує освітні реформи в Україні" // День.- №209. - 2005. - С.3.

•2.     Нещадін А., Горін Н. Реформа высшей школы: предмет, задачи, ориентиры // Общество и экономика. - №1. - 2007. - С.65-67.

•3.     Павлишенко М. Болонський процес: кадри  для Європи чи європейський рівень вітчизняного фахівця // Віче. - №11. -2005. - С.15.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>