XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Мала Ю.В. РИТОРИКА І СУЧАСНІСТЬ

Мала Юлія Валеріївна

Вінницький будівельний технікум

РИТОРИКА І СУЧАСНІСТЬ

Риторика - це наука, що служить для створення і проголошення промов; розвиває в людині такі особисті якості: культуру мислення, мовлення, поведінки, спілкування, виконавської майстерності; вона потрібна в усіх галузях професійного навчання, в усіх сферах суспільного життя.  Близькими до риторики є поетика та стилістика.

Відомо, що стилістика як наука розвинулася у XIX-XX століттях з риторики, яка виникла в античній Греції та Римі. Мистецтво живого слова було відомим уже в стародавньому Єгипті, Вавілонії. Розробляючи принципи риторики, античні автори визначали три мети ораторського мистецтва - переконати, схвилювати, привабити читача.

 Історія риторики свідчить, як і скількох мудреців і державців, геніїв і властолюбців підіймала вона на п'єдестал влади і слави, скільком давала натхнення і задоволення, скількох утішала чи окрилювала. Ця ж історія свідчить, наскільки залежить риторика від міри свободи й демократії в суспільстві, від розвитку культури й духовності, як у різні періоди влада слова замінюється владою зброї. Проте в духовному поступі людства перемагає все ж таки мудрість, сила, добро і краса Слова. 

Під час навчання у різних навчальних закладах XVIII століття особлива увага приділялася творчим роботам різних жанрів і диспутам. Головним завданням кожного учня було не тільки написання творів, а уміння їх проголошувати. Риторика розглядалась як універсальна наука про слово і життя. Феофан Прокопович був найяскравішим представником даної науки, риторика якого складалася з десяти книжок. Відомий оратор ставив високі вимоги до таланту, знань і мовних умінь промовців, тому що основне призначення риторики - патріотичне: формувати суспільну думку.

Великого значення надавав Прокопович теорії і методиці риторики. З його риторичної лабораторії і сьогодні можна взяти для себе багато корисного і цікавого. Риторика - це захист інтересів країни, її авторитету, своєї Батьківщини, увічнення її історії, захист православної віри, заохочення молоді до патріотичних подвигів. За Ф. Прокоповичем, надзвичайно важливим для оратора є вміння додержувати відповідності між стилем, ділом і часом. А для доброго стилю істотною ознакою має бути відповідність між словесним вираженням, предметом промови, ситуацією, почуттями оратора і настроями слухачів. Саме тому риторика інтегрує в собі знання з таких дисциплін, як філософія, логіка, психологія, лінгвістика, етика, сценічна майстерність, літературознавство. Вміння виголосити політичну промову чи ювілейне привітання, побудувати розгорнений монолог з фахової проблематики і приємно його виголосити, аргументовано дискутувати, природно вести цікаву бесіду чи діалог,  ненав'язливо підтримувати розмову або непомітно чи невимушено вийти з неї, доречно зауважити чи просто шляхетно звернутися і пошанувати співрозмовника або слухачів і при цьому не тільки самому відчувати задоволення, а й дарувати його іншим, бездоганно володіючи мовою, маючи гарне чуття і смак до мови - цьому вчить нас відомий оратор. Як і кожну науку, риторику треба вчити, нею треба оволодівати.  Проте не треба забувати, що потребує вона ґрунтовної підготовки, такту, обережності, смаку, щоб чужа ідея, манера, фраза, прийом, слово дійсно стали твоїми. Наступні ритори втілили в життя багато ідей Феофана Прокоповича, але чимало з них ще чекають своїх дослідників.

Ґрунтовні знання названих рівнів мовної структури дає можливість визначити стилістично марковані  чи  потенціально значущі з цього погляду одиниці. У курсі стилістики розглядається їх функціональний аспект, реалізації в усному та писемному мовленні.

Важливими є не більша або менша близькість словникових значень двох чи кількох слів, а те, якими словами можна виразити певне поняття в певному контексті. Основними методологічними принципами стилістики є загальні філософські положення про мову як вид і результат суспільно усвідомленої діяльності людини. Структура стилістики зумовлена її предметом, напрямами і методами дослідження.

І риторика, і стилістика зорієнтовані також на те, що українська мова є породженням виробничої і духовної діяльності українського народу, несе в собі його історичну пам'ять і розвиває його ментальність.

На жаль, мовленнєва практика в сучасній Україні демонструє трагічний занепад  рівня культури мови звичайних громадян, діячів культури, учнів та студентів, суспільства в цілому. Пов'язано це в першу чергу з історичним розвитком нашої держави.  Можна сказати, що викладання риторики в Україні не починається, а відновлюється, тому що з давніх часів в українській освітній системі риторика була однією з основних гуманітарних дисциплін. Риторика - це гарна або прикрашена мова, тоді як звичайна практична мова спеціальних прикрас не має. Мова дає можливість людині реалізувати себе як духовну особистість, ідентифікуватися з власним "я", з колективом, суспільством, нацією.

Мова підтримує в людині стан психологічної впевненості, рівноваги, дає відчуття життєвої перспективи, духовної опори.  Залежно від того, що говорити і кому, риторика відповідає на питання, як говорити, для чого і де.

Сучасна риторика виходить далеко за межі публіцистичних промов, вона має широке застосування в найрізноманітніших ситуаціях мовного спілкування.

Література

•1.  Панов М.И. Зачем сегодня нужно искусство красноречия?// Бузук Г.Л., Ивин А. А., Панов М.И. Наука убеждать: Логин и риторика в вопросах и ответах. М., 1992.

•2.  Т. Б. Грищенко. Риторика:  Навчальний посібник - К.: НАУ, 2006 р.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>