XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Малецька І.В. АНАЛІЗ СТАНУ РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

викладач  Малецька І.В.

Міжнародний гуманітарний університет

АНАЛІЗ СТАНУ РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Для освітян процес творчості є визначним, насамперед, з точки зору організації навчально-виховного процесу та визначення умов, за яких він буде проводитись найбільш ефективно. При цьому особлива увага приділяється творчості педагога, який за специфікою своєї діяльності має створювати умови для формування творчих ознак тих, хто навчається. Ці питання знайшли своє відображення у працях В.Андрєєва, С.Гуревича, О.Куцевол, З.Левчука, Л.Лузіної, Н.Посталюка, М.Поташніка, та ін. Фахова діяльність вчителя розглядається, ними як процес і результат творення. Наприклад, у роботі „Теоретико-методичні основи розвитку креативності майбутніх учителів літератури" Ольга Куцевол відмічає: „Чимало вчених сходяться на думці, що основним показником педагогічних здібностей є педагогічна креативність - здатність учителя до творчого виконання своїх професійних обов'язків"[1].

В той же час, зауважимо, що існує певна суперечність між теоретичними дослідженнями і реальним станом системи організації навчального процесу, яка покликана стимулювати креативну діяльність у майбутніх учителів; між потребами суспільства та освітніми технологіями.

З метою визначення існуючого стану рівня розвитку художньо-творчих якостей студентів - словесників, було проведено діагностичний зріз, до якого залучалось 156 майбутніх фахівців та педагогів, які проходять навчання та викладають у 7 ВНЗ Одеси, Чернігова, Харкова, Івано-Франківська та Вінниці.

Для вирішення цього завдання було проведено:

- аналіз науково-теоретичної, практико-орієнтованої та нормативної літератури;

- бесіди, інтерв'ю з науково-педагогічними працівниками - організаторами підготовки учителів літератури;

- педагогічні спостереження за студентами під час практичних занять та педагогічної практики;

- розрахунок рівня сформованості творчих якостей майбутніх педагогів з використанням тестування, анкетування та інших засобів вимірювання.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра за напрямом 6.020303 - „Філологія" містить перелік вмінь, якими має володіти фахівець і є згідно Закону України „Про вищу освіту" державним стандартом. В цьому документі до вчителя літератури висуваються досить високі вимоги як до творчої особистості. Проте результати інтерв'ю з досвідченими учителями та організаторами навчальної діяльності свідчать, що рівень сформованості творчих здібностей значної кількості молодих педагогів залишається на низькому рівні.

Аналіз навчальних програм дисциплін свідчить, що вони лише частково сприяють розвитку художньо-творчих якостей майбутніх педагогів.

Підручники, монографії та методичні посібники також не пропонують системного вирішення цього завдання. Відповідає сучасним вимогам підготовки творчих учителів дослідження „Наукові основи методики літератури"(за ред. Н.Волошиної) [2]. В цей монографії наводяться теоретико-методичні основи творчої діяльності педагога-філолога. Авторами пропонується низка прийомів та методів, які безпосередньо розвивають художньо-творчі здібності майбутніх словесників. Не визиває сумніву, що: „більшість дослідників розуміють педагогічну творчість як пошук ефективних і раціональних шляхів навчання та виховання учнів, що вирізняють новизною й конструктивним перетворенням уже відомого. Необхідними елементами творчої діяльності вчителя є постійне поповнення знань, вивчення, узагальнення та поширення педагогічного досвіду, проведення педагогічного експерименту"[2].

Вагомим внеском у теорію формування творчих здібностей майбутніх педагога-філолога є посібники Б.Степанишина [3]. Автор вважає, що у пошуках нових методик, педагог має сміливо застосовувати експеримент, знаходити нові форми самостійної роботи.

Аналіз науково-методичних часописів свідчить, що у педагогіці не зупиняється пошук нових форм роботи словесників, але дослідження щодо формування у студентів навичок художньо-творчого мислення мають уривчастий та епізодичний характер.

Під час проведення другого етапу дослідження, насамперед, використовувались такі методи: педагогічне спостереження, тестування, анкетування, експертні оцінки, аналіз продуктів творчості студентів тощо.

Одним з основних методів цього етапу було спостереження. Його результати перевірялись методом тестування. Основним призначенням спостереження є накопичення інформації про об'єкт дослідження. У нашому дослідженні за допомогою спостережень визначався приблизний рівень розвитку творчих ознак майбутніх учителів літератури. В подальшому, отримані результати уточнювались.

Метод бесіди зі студентами дозволив отримати інформацію з першоджерела: учасники дослідження пояснювали свої вчинки та емоції аргументували свою поведінку й т. і.

Метод вивчення продуктів діяльності студентів дозволив безпосередньо оцінити: плани-конспекти занять і позакласних заходів, звіти з практик, творчі письмові роботи  й т. і.

З метою подальшого уточнення результатів залучались експерти.

Загальна оцінка ступеня сформованості певної творчої ознаки розраховувалась як середнє арифметичне із суми  оцінки спостережень, самооцінки учасників експерименту та оцінки продуктів діяльності  студентів. Отриманий результат був розглянутий експертами. Зазвичай вони були згодні з оцінкою. В меншості випадків - було необхідне додаткове дослідження і кінцеве погодження думок.

Результати дослідження дозволив сформулювати такі висновки:

- аналіз літератури науково-теоретичного, практико-орієнтованого та нормативного характеру стосовно процесу формування художньо-творчого мислення майбутніх педагогів-словесників свідчить, що до випускників педагогічних ВНЗ висуваються досить високі вимоги, як до творчих особистостей, але рівень розвитку креативних здібностей значної кількості молодих учителів ще залишається на низькому рівні;

- навчальна діяльність студентів-філологів ґрунтується на традиційних методиках,  які  мають репродукційний характер. Розвиток художньо-творчих якостей студентів не є методичним завданням  вузів і здійснюється  епізодично;

- одним з головних завдань підготовки учителя літератури в динамічних умовах сучасного суспільства має стати підготовка фахівця, здатного до творчої фахової діяльності. Це диктує необхідність докорінних змін у системі професійної підготовки майбутніх педагогів.

Література:

1.Куцевол О.М. Теоретико-методичні основи розвитку креативності майбутніх учителів літератури. - Вінниця: Глобус-Прес, 2006. - 348 с.

2.Наукові основи методики літератури: Навчально-методичний посібник /За ред. Н.Й.Волошиної. - К.: Ленвіт, 2002. - 344 с.

3. Степанишин Б.І. Викладання української літератури в школі: Методичний посібник для вчителя. - К.: РВЦ "Проза", 1995. - 254 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>