XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Маньковська М.М., Сивак О.В. НАВЧАННЯ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Маньковська М. М., Сивак О. В.

Національний авіаційний університет

НАВЧАННЯ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ
ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

На сучасному етапі навчання іноземній мові письмо відіграє одну з важливих ролей, презентуючи, в цілому, інші види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння і читання, з якими воно дуже тісно пов'язане, являючи собою рецептивно-репродуктивний механізм відтворення іноземної мови. Ефективність процесу навчання письма залежить від правильного вибору вчителем методів та прийомів навчання письма, від правильного підходу до комунікативних завдань.

Основною метою цієї роботи є осмислити та проаналізувати наукові передумови та практичні методи навчання письма на початковому етапі, як основи подальшого навчання з метою оволодіння мовленнєвою діяльністю. Об'єктом дослідження є предмет навчання письма на початковому етапі, тому що це питання представляє собою практичний та теоретичний інтерес для майбутнього викладача. Предметом дослідження є цілі, етапи навчання письму та принципи навчання письма, а також труднощі, що виникають в процесі оволодіння ним і шляхи їх подолання.

Розподіл в сучасній методичній літературі письма і писемного мовлення пов'язаний з особливостями механізмів, що мають у своєму складі дві ланки: складання слів із літер (основі лежить володіння графікою та орфографією, доведених до рівня навички) і складання писемних висловлювань із слів і словосполучень (основою є мовленнєве вміння вираження думки за допомогою мовного коду). Навчання писемного мовлення, на наш погляд, не повинне зводитись до переходу з режиму усного мовлення в письмове. Письмове мовлення (ПМ) - це специфічний вид мовленнєвої діяльності, що має ряд особливостей, які відрізняють його від усного мовлення, а також від ПМ рідної мови, і його необхідно спеціально навчати [2, С. 61]. Письмове мовлення заздалегідь формується в думці й передбачає велику кількість розумових дій та операцій. Процес починається із внутрішнього мовлення, з складання програми майбутнього висловлювання. Він включає розумову діяльність по відбору лексичних одиниць, організації їх у граматично оформлені речення та об'єднанню цих структур у великі відрізки мовлення - абзаци - для виявлення логічних зв'язків між окремими думками. Цей процес складається із внутрішньої вимови й фіксації мислено приготованого матеріалу на папері, що потребує автоматичного оперування звуко-графічними асоціаціями [3, С. 86].

Орфографічні системи іноземних мов, що вивчаються в середніх навчальних закладах, базуються на чотирьох основних принципах: фонетичному, коли буква повністю відповідає звуку, тобто опорою є вимова; морфологічному, коли написання визначається правилами граматики (морфології) незалежно від фонетичних умов, наприклад, у споріднених словах чи формах; традиційному (історичному), коли орфографічні форми є традиційно закріпленими і відображають зниклі норми вимови; ідеографічному, коли звукові омоніми розрізняються за допомогою графічних знаків [5, С. 212].

У процесі комунікації письму надається менше уваги, ніж говорінню, аудіюванню та читанню, але воно використовується як ефективний засіб розуміння, закріплення, заучування та використання лексичних і граматичних явищ. Письму належить значна учбова функція, що зумовлює підтримку процесу аудіювання, говоріння та читання, дає можливість одночасно здійснювати індивідуальну продуктивну мовленнєву діяльність всіх учнів, є раціональним засобом контролю знань учнів, вчить самоконтролю та самоперевірці. Завдяки взаємодії різних аналізаторів мовний матеріал в процесі письма запам'ятовується краще, позитивну роль при цьому грають уповільненість акта письма, яка дозволяє проводити ретельний внутрішній аналіз утворення та вживання мовних явищ. Письмо служить не лише цілям засвоєння мовного матеріалу, а допомагає вдосконалювати вміння читання та усного мовлення. Завдяки писемному фіксуванню усного висловлювання набувається велика свобода й легкість в оперуванні мовним матеріалом в подальшому усному мовленні: конструкції та фрази, котрі фіксувались письмово, набувають більшої варіативності.

Навчання письма та писемного мовлення на початковому етапі характеризується опрацюванням формування графічних, каліграфічних та орфографічних навичок письма у обсязі, передбаченому програмою для середніх шкіл та Державним освітнім стандартом для іноземних мов. Особливістю початкового етапу навчання письма є формування й закріплення перш за все каліграфічних навичок письма, які передбачають володіння й застосування зорових, слухових, рукомоторних навичок, а також навичок внутрішнього промовляння та аналізу мовного матеріалу. Дуже важливу роль в формуванні навичок письма на початковому етапі відіграє наочний матеріал, який залучає до роботи всі аналізатори, тобто таблиці різноманітного змісту, прописи та фонематичні засоби навчання. Поряд із засобом навчання, писемне мовлення може виступати як засіб контролю, за допомогою класних і домашніх перевірочних та контрольних робіт можна за нетривалий період часу з'ясувати ступінь засвоєння мовного матеріалу та рівень володіння деякими мовленнєвими вміннями та навичками.

Література:

1. Бугайчук О.В. Сучасні технології в навчанні писемного іноземного креативного мовлення студентів // Наука і освіта. - Одеса, 2001. - № 1. - С. 104.

2. Глазунова Т.В. Види письмових висловлювань як об'єкт навчання // ІМ. - 1997. - № 1. - С. 61-62.

3. Калініна Л.В., Самойлюкевич І.В. Навчання творчого письма іноземною мовою у старших класах середньої школи // ІМ. - 1996. - № 1. - С. 9-10.

4. Леонтьев А.А. Общая методика обучения иностранным языкам. - М.: Высшая школа,1991.

5. Ніколаєва С.Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. - К.: Ленвіт, 1999 - С. 212.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>