XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Марченко С.К., Горобчук В.С. ГЛОБАЛЬНА ФІНАНСОВА НЕСТАБІЛЬНІСТЬ: НАСЛІДКИ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ В РОЗРІЗІ 2007-2011 РОКІВ

Марченко С.К., Горобчук В.С.

Вінницький національний аграрний університет

ГЛОБАЛЬНА ФІНАНСОВА НЕСТАБІЛЬНІСТЬ: НАСЛІДКИ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ В РОЗРІЗІ 2007-2011 РОКІВ

Анотація: здійснено аналіз основних причин виникнення та поширення світової фінансової кризи. Визначені основні причини загострення кризових явищ в Україні. Запропоновані можливі напрями формування економічної політики держави для подолання кризових явищ в економіці країни.

Вступ. Україна як держава сьогодні платить дуже високу ціну за те, що не сформувала конкретну інфраструктуру економіки.  Ефективності протидії наростанню економічної кризи в Україні заважає недостатня сформованість цивілізованого ринку землі, відсутність дієвих механізмів зниження енергоємності вітчизняного ВВП та високий рівень залежності країни від зовнішньоекономічної кон'юктури. Проте, в основі сучасної світової фінансової кризи лежить не тільки не ефективна економічна політика, а й криза загальнолюдських цінностей, втрата довіри населення до фінансової системи країни, споживчий характер сучасного суспільства, орієнтація економічної науки на суто фінансові та економічні результати без належного врахування ролі людини окремо та людства у цілому, за ради яких, власне, повинні функціонувати національні та світова економічна системи [1].

Аналіз національних досліджень. На сьогодні дослідження проблеми глобальної фінансової кризи є надзвичайно актуальними, у зв'язку з чим увага учених спрямована на з'ясування її причин, наслідків і шляхів подолання. Так, Н. Горюнова , П. Мінакір зосереджують увагу на дослідженні причин і наслідків фінансової кризи, С. Науменкова акцентує увагу на необхідності підтримки фінансового сектору в умовах світової кризи, С. Ніколайчук , І. Каушан безпосередньо визначають вплив фінансової кризи на платіжний баланс , що особливо важливо в контексті нашого  дослідження [2].

Метою даної статті є з'ясування глобальної фінансової нестабільності , її наслідків та шляхів подолання на прикладі України.

Основний зміст дослідження. Глобальна фінансова та економічна криза поставила ряд нових запитань для науковців, які вивчають глобальні та національні фінансові системи. Що лежить в основі фінансової нестабільності? Чому одні країни постраждали більше від сучасної фінансової кризи ( в тому числі й Україна), в той час як іншим вдалося певним чином протистояти глобальним фінансовим викликам? Які уроки необхідно винести із сучасної фінансової кризи та як не допустити повторення такої ситуації в майбутньому? [3] Щоб правильно визначити заходи протидії загрозам глобальної фінансової кризи, в першу чергу варто визначити основні причини, які спонукали розвиток такого роду подій. Причини глобальної фінансової кризи умовно можна поділити на дві великі групи: загальноекономічні та специфічні. Так, до загальноекономічних причин слід віднести циклічність економічного розвитку. Швидке зростання економіки, як свідчить історія, у тому числі й події останніх років, завжди закінчуються кризою. Тобто це закономірний процес. Проте, кожна криза характеризується своїми специфічними ознаками та чинниками , які її спонукають [1].

 Світова фінансова криза охопила майже всі країни світу і  вже зараз є очевидним,  що менш розвинені країни, в тому числі й Україна, зазнали найбільш руйнівних наслідків.

Підгрунтям фінансової дестабілізації в Україні стали системні суперечності, які полягають у наступному:

•  високий рівень фіксального вилучення коштів на потреби споживання : у січні-травні 2008 року видатки зведеного бюджету України зросли на 46,9 % (попередній рік - на 20,9%), видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення - на 53,5% ( у 2007 році - на 16%).Водночас частка капітальних видатків у загальній сумі видатків Зведеного бюджету України була найменшою за всі попередні роки і у зазначений період становила 6% ( у січні-травні 2007 року - 7,9%), відтак, фіксальна політика відіграла гальмівну роль щодо інвестиційних процесів;

• надмірна частка споживання та недостатні обсяги нагромадження що призвело до необхідності покриття надлишку внутрішнього попиту за рахунок випереджаючого зростання імпорту, а відтак - стабільного погіршення сальдо зовнішньої торгівлі та ризиків валютної дестабілізації. За 2003-2007 роки номінальні доходи населення зросли в 4,2 рази,  реальні - в 2,1 рази, а реальний ВВП - лише в 1,4 рази;

• стрімке зростання попиту на споживчі кредитні ресурси при інституційній нерозвиненості фінансової системи, що зумовило активний вихід комерційних банків на зовнішні ринки запозичень. За п'ять місяців 2008 року приріст кредитів, наданих банками фізичним особам, склав 32,0 млрд. грн., що в 1,4 рази більше, ніж рік тому. Важелі Національного банку, спрямовані на регулювання грошової пропозиції, виявилися не дієздатними в умовах відкритості фінансових ринків, а антиінфляційні заходи монетарного характеру лише посилили потребу в  зовнішніх запозиченнях. При цьому використання споживчих кредитів зосередилося, насамперед, на придбанні товарів імпортного асортименту та в іпотечному сегменті ринку;

•  несприятливі умови для довгострокового інвестування , що зумовило переважаючу інвестиційну привабливість секторів з високою ліквідністю та якнайшвидшим обігом коштів: за 2005-2007 роки інвестиції в промисловості зросли в 1,5 рази, в той час як в операції з нерухомість - в 1,9 рази, фінансову діяльність - 2,4 рази, роздрібну торгівлю - втричі. У 2007 році при прискоренні інвестиційних процесів інвестиції в промисловість збільшилися на 27%, в той час як в роздрібну торгівлю - на 48%, фінансову діяльність - 60%. Випереджаючі темпи інвестування в сектори, які здійснюють перерозподіл сукупного продукту, над інвестиціями у виробництво останнього посилювали ризики нестабільності фінансової системи та інфляційний потенціал, який формується внаслідок перевищення сукупного попиту над пропозицією [4].

В Україні одночасно проявилися ознаки валютної, фондової, банківської криз в умовах дестабілізації ринку нерухомості, рецесії будівництва та загального погіршення внутрішньої і зовнішньої макроекономічної ситуації. З нашої точки зору, це - логічний результат інфляціогенної моделі не виваженої соціальної орієнтації економіки, яка функціонує за відсутності цілеспрямованої інвестиційної політики на підґрунті зовнішнього кредитування.

Задля повного уявлення про економічне становище України упродовж кризових років варто детально розглянути співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону і сумою платежів за кордон протягом певного періоду, тобто проаналізувати стан платіжного балансу країни.

Тож, у 2010 році дефіцит поточного рахунку України зріс до 2,9 млрд. дол. США, що становило 2,1% від ВВП (у 2009 році - 1,7 млрд. дол. США, або 1,5% від ВВП). 

Збільшення дефіциту стало наслідком погіршення стану зовнішньої торгівлі товарами, насамперед, у ІІ половині року. Головними факторами цього процесу виступали: 

•·  відновлення внутрішнього попиту; 

•·  зростання цін на енергоносії, що знайшло відображення у випереджаючих темпах зростання імпорту товарів над експортом (35,4% і 29% відповідно).

Динаміка розвитку економіки України за перші три місяці 2011 року свідчить про наступне. За підсумками I кварталу 2011р. приріст виробництва у промисловості становив 9,7%. Зростання випуску продукції спостерігалось у більшості основних видів промислової діяльності. У січні-березні 2011р. індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з відповідним періодом 2010 р. склав 105,3%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах - 111,4%, у господарствах населення - 99,4%. Також у цей період підприємствами країни виконано будівельних робіт на суму 7,8 млрд. грн., що на 6,8% більше проти відповідного періоду попереднього 2010 року, однак у січні-лютому 2011 р. обсяги експорту та імпорту товарів України становили відповідно 9366,5 млн. дол. США та 11447 млн. дол. і збільшились порівняно з січнем-лютим 2010р. на 46,8% та на 64,1%. Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами було 2080,5 млн. дол. (за січень-лютий 2010р. також від'ємне - 595,1 млн. дол.)[5].

Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами в Україні за 9 місяців 2011 року склало 6 млрд. 665.8 млн. дол.. Про це повідомляє Державна служба статистики (Держстат.). Таким чином дефіцит зовнішньоторговельного балансу зріс в 2,02 раза в порівнянні з 3 млрд 293,6 млн дол. за січень-липень 2010 р. Тобто можна зробити висновок, що якщо буде спостерігатися така тенденція розвитку зовнішньої економіки країни, то Україна  не буде виходити з кризи, а поступово занурюватись в неї все глибше (імпорт перевищуватиме експорт). Через те що відбудеться занепад національних товаровиробників, а за рахунок цього і загальний спад розвитку економіки.

Важливість фінансової стабільності на сьогодні чітко усвідомлюється як міжнародними фінансовими інститутами (МВФ, СБ), які публікують щорічні звіти про стабільність фінансового сектора світових економік, так і вітчизняними науковцями, які друкують інформаційно-аналітичні матеріали на тему фінансової стійкості. Основні показники, які за методологією МВФ слід вимірювати для оцінки фінансової стабільності, є адекватність капіталу, якість активів, прибутковість, ліквідність та вразливість до різного роду ризиків. Також використовується ще й показник якості менеджменту. МВФ використовує наступну абревіатуру для даного набору показників: CAMELS (Capital adequacy, Asset quality, Managament soundness, Earnings and profitability, Liquidity, Sensitivity to market risk) [3]

Враховуючи вищезазначене на сучасному етапі,  при здійсненні антикризової політики відродження економіки, на наш погляд, слід враховувати низку імперативів:

• відновлення функціонування фінансових ринків, тобто підтримка системно важливих фінансових інститутів та запобігання їх банкрутству;

• відновлення нормативного функціонування кредитних і грошових ринків та забезпечення доступу банків до ліквідних коштів та джерел фінансування;

•  створення умов для того щоб уразі необхідності банки та інші важливі фінансові посередники могли залучити капітал з державних та приватних джерел;

•  підтримання відносно високих темпів економічного зростання, від яких критично залежить стабільність банківського сектора та фіскальної сфери, в тому числі - фінансова забезпеченість соціальної політики держави;

• недопущення зниження добробуту населення, що негативно впливає на стан внутрішнього попиту - це обмежує застосування фіскальних рестрикцій та важелів гальмування зростання доходів;

• підтримка в прийнятих межах платіжного балансу, який визначає стабільність національної валюти, яка вкрай важлива в контексті високого співвідношення  зовнішньоторговельного обороту до ВВП та значної залежності від світових ринків капіталу - це обмежує застосування курсових важелів (як штучної ревальвації, так лібералізації курсоутворення) та інструментів лібералізації імпорту [1].

Висновки Світова фінансова криза розпочалась у 2007 році з обвалу ринку іпотечних кредитів у США. Обвал ринку нерухомості, стрімке зростання кількості неповернених кредитів, банкрутство кредитних фондів, списання світовими банками сотень мільярдів доларів збитків, обвал фондових ринків, ріст цін на енергоносії, прискорення темпів світової інфляції та зниження темпів росту світової економіки - всі ці події є взаємопов'язані і відбулися за період менше 1 року. Фактично, надзвичайно тісна взаємопов'язаність та переплетеність фінансових систем призвела до того, що криза на американському ринку переросла у кризу світової економіки.

Зважаючи на те що основна проблема виникла в банківському секторі, саме з нього має розпочатися і відновлення стабільності глобальної фінансової системи. Однак відкритим залишається проблема стабільності долара США і це негативно впливатиме на міжнародну торгівлю та її фінансування у найближчому майбутньому. Як наслідок  в Україні спостерігається тривалий дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, який зріс з 2,4 млрд дол. США на поч. XXI ст. до 8,4 млрд станом на 1 жовтня 2008 р., і, за оцінками експертів, до кінця 2011 року сягатиме не менше 20 млрд дол. США. Стан платіжного балансу потребує врегулювання, що можливо провести за допомогою корекції балансу або фінансування дефіциту балансу. Корекція поточного платіжного балансу є набагато складнішим завданням, ніж фінансування дефіциту, адже вона передбачає значно продуктивнішу працю чи зменшення витрат. Разом з тим суспільно-політична ситуація в країні призвела до зволікання й відкладання корекції, що разом із світовою рецесією стало причиною виникнення надто загрозливого стану - кризи платіжного балансу країни.

Щоб Україна вийшла з кризи оновленою і посиленою, то об'єктивною інформацією про стан справ у державі мають володіти не лише політики, а й виробники та науковці, які, як ніхто, здатні поставити економіці правильний «діагноз» і задіяти саме ті економічні механізми, які насправді дадуть змогу подолати кризу. Також має бути створена нова модель регулювання економічної політики держави як стратегічного напряму виходу із кризи, яка повинна бути такою, що відображає реалії сучасного світу, включно зі швидкістю поширення інформації, глобальний характер інформаційних і фінансових потоків, наявність якісно нових інструментів фінансового ринку.

Література:

1. Чечель. О.М. Вихід із глобальної фінансової кризи: міжнародний досвід та перспективи України // Інвестиції: практика та досвід. - 2010.- № 5.- ст. 54-58

2. Ковтонюк О.В. Вплив глобальної фінансової кризи на фінансування міжнародної торгівлі // Актуальні проблеми економіки. - 2010.-№ 9.- ст. 11-12

3. Поливана Т.М. Інституційна структура фінансової системи в умовах глобальної фінансової нестабільності: теоретичні підходи та практичні реалії // Інвестиції: практика та досвід. - 2010.-№ 3.-ст 53-56

4. Державний комітет статистики. Електронний ресурс. - Режим доступу: http: //www.intv.ua/ news

5.http://www.minfin.gov.ua

e-mail: skmarchenko@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>