XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Марчук О.П. СЛІДЧІ СИТУАЦІЇ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ КРАДІЖОК КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ

Марчук Олександр Петрович

здобувач кафедри криміналістики

Київського національного університету внутрішніх справ

СЛІДЧІ СИТУАЦІЇ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ КРАДІЖОК КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ

Попит на культурні цінності в Україні значно збільшив кількість злочинів, які посягають на такі цінності. Такі цінності перетворилися на товар, який купують не тільки істинні колекціонери але і представники бізнесу, і нерідко саме ті, які намагаються «відмити» незаконно отримані грошові засоби.

Серед злочинів які посягають на культурні цінності поширеними є крадіжки з музеїв, приватних колекцій колекціонерів, архівів. У зв'язку з цим розробка проблем розслідування крадіжок культурних цінностей є актуальною і практично значимою. Раніше у вітчизняній криміналістиці слідчі ситуації, які виникають на початковому етапі розслідування крадіжок культурних цінностей не досліджувалися і не пропонувалися алгоритми дій слідчого по їх вирішенню.

Після порушення кримінальної справи процес подальшого розслідування крадіжки культурних цінностей будується залежно від обсягу інформації, яка наявна у розпорядженні слідчого про подію крадіжки й особу злочинця, тому можемо виділити кілька типових ситуацій, які визначають основні напрями діяльності слідчого й оперативних працівників по конкретній справі про таку крадіжку.

Перша ситуація виникає за наявності інформації про крадіжку культурних цінностей й особу, яка її вчинила, ця особа затримана на місці злочину, або незабаром після його вчинення, наприклад, при втечі з місця події, при реалізації культурних цінностей, а також тоді, коли потерпілий або свідки знають злочинця.

Вихідні відомості про крадіжку в даній ситуації, як правило, не викликають сумнівів у наявності злочинної події й дозволяють слідчому прийняти обґрунтоване рішення, тому його діяльність спрямована в основному на збирання й процесуальне закріплення наявних доказів про причетність особи до вчинення крадіжки, тобто встановлення конкретних обставин події, їх перевірка, оцінка й використання з метою одержання нових відомостей.

Одним із способів одержання достовірної інформації є висування й перевірка слідчих версій, коло й зміст яких, обумовлюються конкретною ситуацією по справі. Тут версії можуть висуватися з урахуванням обсягу інформації про обставини вчиненої крадіжки культурних цінностей.

В залежності від типових ситуацій, які виникають в процесі розслідування, проводяться найбільш раціональні й ефективні комплекси слідчих і оперативно-розшукових заходів.

При виникненні першої ситуації це: 1) затримання особи в якості підозрюваного; 2) її особистий обшук, виїмка (вилучення) викрадених культурних цінностей, їх огляд і приєднання до справи в якості речових доказів; 3) допит підозрюваного з метою з'ясування відомостей про нього, обставини крадіжки й затримання на місці злочину; 4) допит осіб, які виявили й затримали на місці злочину злочинця, а також свідків-очевидців про обставини злочину; 5) огляд місця крадіжки з метою з'ясування обстановки події, виявлення слідів злочину й речових доказів; 6) очні ставки між допитаними особами, якщо в їх показаннях є істотні протиріччя; 7) обшук за місцем проживання підозрюваного з метою виявлення культурних цінностей, викрадених в інших місцях, інших предметів і документів, які можуть мати значення в справі; 8) пред'явлення для впізнання потерпілим або свідкам виявлених при обшуку культурних цінностей та інших речей.

Поряд із цим органу дізнання доручається збір відомостей, які характеризують особу підозрюваного, його спосіб життя, а також перевірка за оперативно-розшуковими та криміналістичними обліками його причетності до вчинення інших нерозкритих крадіжок культурних цінностей та вчинення інших злочинів.

Друга ситуація виникає при вчиненні крадіжки культурних цінностей, коли особа злочинця встановлена, однак він втік і переховується. В цій ситуації дії слідчого й органу дізнання спрямовуються на збір відомостей, які найбільш повно характеризують особу розшукуваного, виявлення його зв'язків, встановлення місця знаходження злочинця.

При розшуку злочинця, який переховується, висуваються такі версії: а) розшукуваний виїхав за межі населеного пункту, де вчинено крадіжку культурних цінностей; б) розшукуваний переховується у своїх родичів, друзів, знайомих; в) розшукуваний перейшов на нелегальне становище й живе за підробленими чи чужими документами.

Слідчими діями у такій ситуації є: 1) огляд місця злочину; 2) детальний допит потерпілого, очевидців злочину й інших осіб (мешканців будинку, працівників музею, де вчинена крадіжка культурних цінностей); 3) допит осіб, які можуть повідомити відомості про злочинця і спосіб його життя (родичів, товаришів, знайомих); 4) накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію; 5) дача письмового доручення органу дізнання на проведення розшуку зниклої особи, прослуховування телефонних розмов.

Третя ситуація виникає за відсутності відомостей про особу, яка вчинила крадіжку культурних цінностей. На початковому етапі розслідування в цій ситуації є вкрай мало інформації, яку б можна було б використати для пошуку злочинця. Тому, слідчий насамперед визначає коло осіб, серед яких варто вести пошук злочинця, з цією метою висуваються такі версії: а) особа, раніше суджена за незаконні заволодіння культурними цінностями чи інші подібні злочини; б) особа раніше вчиняла крадіжки таким же способом; в) злочинець є неповнолітнім; г) особа не має постійного місця проживання й роботи; д) особа належить до знайомих потерпілого або осіб, які раніше колекціонували культурні цінності чи працювала в музеї з якого вчинено крадіжку.

Висуваючи такі версії варто враховувати спосіб крадіжки, місце, час, викрадені культурні цінності та інші предмети злочинного замаху й інші обставини. З урахуванням цього можуть бути висунуті такі версії: а) крадіжку вчинено однією особою чи групою осіб; б) крадіжку вчинено особою, яка володіла відомостями про потерпілого і наявні в нього культурні цінності (особа з найближчого оточення потерпілого, знайомий колекціонер, працівник музею); в) крадіжка вчинена особою, яка не має безпосереднього відношення до потерпілого, але за участю осіб (при сприянні, за наведенням), які знають потерпілого; г) крадіжку вчинив злочинець який не знає потерпілого й не пов'язаний з його оточенням.

З метою вирішення даної ситуації доцільно провести такі слідчі дії та оперативно-розшукові заходи: 1) огляд місця події; 2) допит потерпілого або особи, яка заявила про злочин; 3) виявлення і допит свідків; 4) пред'явлення особам, які бачили злочинця, фотоколекцій із зображеннями осіб, які перебувають на обліку в органах внутрішніх справ; 5) призначення при крадіжці культурних цінностей з музею інвентаризації цінностей з метою з'ясування обсягів викраденого; 6) призначення за результатами огляду місця події судових експертиз; 7) дача завдання про складання суб'єктивного портрета особи, яка вчинила крадіжку, в разі якщо злочинця хтось бачив; 8) перевірка за оперативно-розшуковими і криміналістичними обліками; 9) дача доручення органу дізнання на встановлення особи, яка вчинила крадіжку, включаючи організацію пошуку злочинця за прикметами викрадених культурних цінностей.

Залежно від характеру й обставин крадіжки, результатів початкових слідчих дій і оперативно-розшукових заходів можуть висуватися більш конкретні версії про особу злодія і інших причетних до злочину осіб.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>