XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Марфинець Н. ПОСЛУГА ЯК ПРАВОВА КАТЕГОРІЯ

Марфинець Наталія

студентка магістратури

Київського міжнародного університету 

ПОСЛУГА ЯК ПРАВОВА КАТЕГОРІЯ

В юридичній науці визначення «послуги» як правової категорії викликає великий інтерес. Після прийняття Цивільного кодексу України 16.01.2003 р. послуга отримала законодавчу регламентацію. Однак, незважаючи на прогресивний характер такого кроку, слід зазначити, що законодавець так і не спромігся надати визначення послуги, що, безумовно, негативно впливає на розвиток цивільно-правових відносин. Хоча визнання послуги як самостійного об'єкта цивільних прав (ст. 177 ЦК) і введення в дію глави «Послуги. Загальні положення», яка виступає загальною нормою для всіх договорів про надання послуг, є позитивним моментом.

Наукові трактування категорії «послуга» різняться між собою. У науці можна виділити такі основні концепції вчення про послуги:

- визначення сутності послуги через діяльність (Ю. Калмиков, Д. Степанов, О. Тихомиров, О. Коршакова, О. Капля та ін.), тобто послуга являє собою певну діяльність, що не пов'язується зі створенням матеріальної речі, матеріального блага, проте сама по собі породжує відповідне благо, що має споживчу вартість і внаслідок цього стає об'єктом цивільного права [2, с. 113] або просто дію, спрямовану на задоволення господарської потреби суб'єкта [3, с. 59].

- визначення послуги як результату діяльності або ж розкриття її сутності через результат діяльності (С. Алєксєєв, Н. Індюков, М. Кротов, О. Красавчиков тощо). Послуга в такому сенсі набуває значення продукту корисної дії або діяльності [4, с. 10]. Ця позиція набула значного поширення в юридичній літературі;

- визначення послуги через нерозривне поєднання діяльності та її результату (Т. Левшина, Ю. Романець). За цією концепцією послуга розглядається як сукупність діяльності та результату, оскільки результату передує діяльність, що не має матеріального втілення і складає разом із ним неподільне ціле. Ю. Романець стверджує, що особливістю послуг, яка відрізняє їх від підряду, є те, що робота, виконувана за договором оплатного надання послуг, спрямована на досягнення результату, а останній є невід'ємним від процесу роботи [3, с. 61];

- визначення сутності послуги як діяльності, що не має уречевленого результату (О. Іоффе, Є Шешенін та ін.). Дослідник під визначенням поняття «послуга» розумів діяльність, результат якої не отримує матеріального або упредметненого втілення. Цей результат повинен бути відображеним у юридичних наслідках - у набутті за правочином прав та обов'язків суб'єктом, для якого він здійснюється [1, с. 448];

- аналіз сутності послуг як різновиду блага через аналіз сутності блага  (О. Щуковська. В. Борисова). О. Щуковська визначає послугу як вид блага, що слугує засобом задоволення потреб за рахунок діяльності (через дії) одним суб'єктом, у корисних властивостях якої і полягає суб'єктивний інтерес іншого суб'єкта і на котрі у останнього виникає право вимоги [7, с. 16]. За визначенням В. Борисової, послуга - це певне матеріальне благо, яке надається однією особою (виконавцем) та споживається іншою особою (замовником) у процесі вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності [5, с. 268]. І. Жилінкова вважає, що послуга - це "певне нематеріальне благо, яке надається однією особою (виконавцем) і споживається іншою особою (замовником) у процесі вчинення певних дій або здійснення певної діяльності. Водночас для замовника за договором послуга, незважаючи на її нематеріальну сутність, виступає як певне благо, заради якого він і вступає у договірні відносини. Якби послуга не мала такої якості, то вона не виступала б предметом багатьох видів договорів. Саме для отримання нематеріального корисного ефекту дій (діяльності) виконавця до нього і звертається замовник" [5, с. 267-268].

Виходячи з цього послуга в юридичному значенні - це у будь-якому разі послуга нематеріального характеру. Такий висновок пов'язаний з тим, що в юридичній літературі зобов'язання про надання послуг виділялися в окремі групи цивільно-правових зобов'язань. 

Усвідомлення наведених понятійних аспектів дозволяє виділити специфічні ознаки нематеріальних послуг:

- в процесі надання послуги не створюється речової продукції, тобто послуга не знаходить матеріального втілення у речах;

- збіг часу надання та споживання послуги (наприклад, перевезення пасажирів одночасно є процесом створення та споживання послуги; розгляд звернень з виїздом до заявника);

- індивідуальність послуг. Фактично, можна вести мову про невіддільність процесу надання послуги з її споживанням. Прикладом цього є надання медичних та юридичних послуг (розгляд звернення), кожна з яких є неповторною;

- невідчутність і неможливість зберегти послуги (ці властивості послуг пов'язані з їх економічною природою і тим фактом, що якість послуги залежить від процесу її надання та сприйняття);

- безпосередній зв'язок між виробником послуги та її споживачем (як правило, надання послуги не може існувати поза межами індивідуального контакту між суб'єктом, який надає послугу, та особою, яка її споживає). Інша ситуація спостерігається у виробничій сфері, де між товаровиробником і споживачем може існувати група посередників, які забезпечують транспортування чи реалізацію продукції.

Аналіз нормативних визначень терміну "послуга" свідчить, що узагальнюючим поняттям послуги для всіх нормативно-правових актів буде послуга як дія, що надає користь, тобто має своїм результатом певний "корисний ефект".

У ЦК України вказується тільки, що послуга - це один з об'єктів цивільного права (ст. 177) [6]. Проте цього визначення недостатньо для розуміння сутності даної правової категорії. Це створює основу для наукових дебатів щодо визначення послуги, розкриття її змісту, з'ясування ознак. Вважаємо, що з'ясування та закріплення на законодавчому рівні поняття послуги має принципове значення для подальшого аналізу цієї категорії. Відповідно пропонуємо доповнити ЦК України нормою права, яка б містила поняття послуги як цивільно-правової категорії.

На наш погляд, треба зробити висновок щодо необхідності закріплення визначення поняття послуги, якого не містить чинний ЦК України, з урахуванням усіх її основних ознак. Можна запропонувати визначення поняття послуги як задоволення будь-яких потреб конкретного суб'єкта цивільно-правових відносин, яка споживається в процесі надання, не пов'язана із створенням речі або об'єкта інтелектуальної діяльності, не заборонена чинним законодавством.

Література:

•1.  Кабалкин А. Ю. Гражданско-правовой договор в сфере обслуживания / А. Ю. Кабалкин ; Отв. ред. А.  А. Рубанов. - М. : Наука, 1980. - 256 c.

•2.  Курило В. Надання охоронних послуг як об'єкт підприємництва / В. Курило // Право України. - 2003. - № 2. - С. 113-117.

•3.  Рєзнікова В. В. Сутність категорії «послуга» : аналіз існуючих концепцій / Вікторія Вікторівна Рєзнікова // Вісник господарського судочинства. - 2009. - № 1. - С. 58-68.

•4.  Телестакова А. А. Система договорів про надання послуг в цивільному праві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03. «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право ; міжнародне приватне право» / Арменуі Абриківна Телестакова. - К., 2008. - 25 с.

•5.  Цивільне право України : підручник : у 2 т. / за заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького. - К. : Юрінком Інтер, 2006. - Т. 2. - 552 с.

•6.  Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40 - 44. - Ст. 356.

•7.   Щуковская О. М. Правовое регулирование деятельности по оказанию правовых услуг : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : 12.00.03 / Ольга Михайловна Щуковская. - СПб., 2006. - 19 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>