XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Мартиненко А.П., Ясінова Г.І. ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ І КОЛЕКТИВНИХ ЕФЕКТИВНИХ ЕКВІВАЛЕНТНИХ ДОЗ РАДІАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ КІРОВОГРАДУ

Доцент Мартиненко Алла Петрівна, магістр  Ясінова Ганна Ігорівна

Кіровоградський національний технічний університет

ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ І КОЛЕКТИВНИХ ЕФЕКТИВНИХ ЕКВІВАЛЕНТНИХ ДОЗ РАДІАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ КІРОВОГРАДУ

          Рiвень опромiнення на територiї Кiровоградщини  вищий за середнє значення потужностi еквівалентної дози, яка властива не радiоактивним провiнцiям, а отже є пiдстави очiкувати певнi радiобiологiчнi ефекти [1]. Тому метою роботи є аналіз радіоекологічного стану навколишнього середовища, виділення основних джерел радіоактивного забруднення території, зумовленого як природними так і штучними радіонуклідами.        

Формування індивідуальних і колективних доз опромінення відбувається прямим і непрямим шляхами впливу. До прямих шляхів опромінення відноситься зовнішнє опромінення від гамма - і бета - активних радіонуклідів атмосфери і тих, що осіли на ґрунті, та внутрішнє опромінення, зумовлене радіонуклідами, що надходять до організму з інгаляційним повітрям. В цих випадках індивідуальні і колективні дози формуються безпосередньо в районі розташування уранодобувних підприємств. До непрямого шляху впливу відноситься внутрішнє опромінення від радіонуклідів, які потрапляють в організм в результаті їх міграції по харчовим і біологічним ланцюжкам. При цьому відбувається опромінення населення не лише в районі розташування джерела викидів, але і в інших районах Кіровоградської області, в які можуть потрапляти забруднені радіонуклідами продукти.        

Основний внесок у середньорічні дози, які отримує населення Кіровоградщини, обумовлений джерелами випромінювання природного походження, такими як космічне випромінювання, радіоактивні речовини в ґрунті і будівельних матеріалах, пероральне  надходження природних радіонуклідів, що є в повітрі, продуктах харчування і воді. Основна частина ефективної дози, обумовленої вдиханням, пов′язана з радоном.

Враховуючи особливості географічного розташування території Кіровограду  можна вважати, що у середньому річна еквівалентна доза за рахунок космічного випромінювання дорівнює 320мкЗв.

На рівні ґрунту космогенні радіонукліди не впливають на дозу зовнішнього гамма-випромінювання. З нуклідів земного походження основний внесок в зовнішнє випромінювання спричиняють К-40 і радіонукліди U-238, Th -232. Основним джерелом зовнішнього гамма-випромінювання для радіонуклідів торієвого ряду є Th-228, Ac-228, а для уранового ряду 99% дози гамма-випромінювання обумовлено Pb-214, Bi-214. Потужність поглинутої дози у повітрі ( на висоті 1 метру від поверхні ґрунту) від радіонуклідів, що знаходяться в зовнішньому середовищі, в залежності від різних умов на місцевості коливається в межах від 3,7∙10-8 до 9,4∙10-8 Гр/г.

Забруднення Кіровоградщини Cs-137 і Sr-90 під час катастрофи на ЧАЕС відбувалося у південному напрямку радіоактивними випадіннями. Густина забруднення території площею 129 км2 склала 0,15-0,5 Кі/км2 - для радіостронцію і площею 219 км2 - 1,0-5,0 Кі/км2 для радіоцезію. Ці два радіонукліди на даний час стали основними джерелами радіації, тому саме їх надходження необхідно нормувати.

На підземних гірничих роботах до організованих джерел радіоактивного забруднення  відносяться остови , штольні , шурфи, свердловини, через які здійснюються викиди в атмосферу і видаються на поверхню руди , відходи супутнього видобутку, рудникові і дренажні води. До неорганізованих джерел радіоактивного забруднення відносяться промислові майданчики рудників, на яких відбувається транспортування руди, розміщення її в бункерах, попереднє подрібнення, складування, радіометричне сортування. Неорганізованими джерелами є також  склади, відвали забалансових руд і порожніх порід, які не лише забруднюють атмосферу, ґрунт, рослинність, об′єкти і обладнання, але поверхневі і підземні води. В окремих випадках забруднюючі речовини проникають в довкілля крізь розломи, тріщини, незатамповані свердловини, шляхом фільтрації. В місцях тимчасової локалізації радіоактивних відходів зосереджено 300 тис. Кі радіоцезію, 12 тис. Кі радіостронцію і 300 Кі  ізотопів плутонію. В цілому рівень радіоактивного забруднення атмосферного повітря і території в межах промислового майданчика  не високий. Радіоактивне забруднення , відмінне від фонового , відмічається на відстані 500-600 метрів від основного джерела забруднення. Забруднення території , прилеглої до  шахти , зумовлено механічними втратами уранвмісних речовин , дифузійним забрудненням ґрунту  радіоактивним пилом, який утворюється в результаті експлуатації рудних складів, відвалів, автомобільних і залізничних доріг.

Доза опромінення , зумовлена альфа-розпадом самого радону-222, майже в 40 разів нижча , а доза опромінення від його довгоживучих радіонуклідів майже в 20 разів нижча, ніж доза опромінення від його короткоживучих ізотопів. Доза на одиницю інгаляційної активності для радону-222 дорівнює 1,5 ∙10-10 Зв/Бк, а для його короткоживучих радіонуклідів-4,3∙10 -10 Зв/Бк . Сумарна колективна доза за 70 річний період в результаті викидів радіонуклідів із уранодобувної шахти дорівнює 6,6 люд. Зв. Внесок радону-222 і його короткоживучих продуктів дорівнює 6 люд. Зв., тобто біля 90 %. При переробці уранової руди біля 14% сумарної активності переходить в урановий концентрат, в якому знаходиться 90 % урану. Після розпаду короткоживучих дочірніх  продуктів залишається біля 70% початкової активності, зумовленої торієм-230 і його дочірніми продуктами. Враховуючи, що в 1 тонні руди, яка містить 1 кг урану, знаходиться приблизно 0,15 ГБк урану-238 і продуктів його розпаду, після вилучення урану з кожною тонною відходів потрапляє приблизно 0,1ГБк радіоактивних продуктів, тобто 100Бк/г.

         Наукові дослідження за цією тематикою  сприятимуть розробці програми дій з метою створення екологічно безпечного життєвого середовища для населення, що проживає в регіоні видобування уранової сировини.

Література:

  1. Радіоекологічна ситуація на Кіровоградщині та шляхи її поліпшення/ Збірник  наукових праць „Наука виробництву-2004".-Кіровоград: КНТУ, 2004.- С.72-74.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>