XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Марцинівський М. В. ПРОДУКТИВНІСТЬ НАСАДЖЕНЬ СУНИЦЬ САДОВИХ НА ДЕРНОВИХ ОСУШУВАНИХ ҐРУНТАХ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМ УДОБРЕННЯ

Марцинівський Микола Валентинович, аспірант ЖНАЕУ

Житомирський національний агроекологічний університет

ПРОДУКТИВНІСТЬ НАСАДЖЕНЬ СУНИЦЬ САДОВИХ НА ДЕРНОВИХ ОСУШУВАНИХ ҐРУНТАХ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМ УДОБРЕННЯ

Проблема і завдання досліджень. Для підвищення продуктивності насаджень суниці при проведенні науково-дослідної роботи головним чином звертається увага на вибір місця і ґрунту під насадження [2, 3, 4, 6, 8], добір сортів і садивного матеріалу [1, 4, 5, 7], встановлення оптимальних термінів та способів садіння розсади [1, 2, 3, 7], регулювання водного режиму насаджень [1, 4, 5], застосування різних видів і норм добрив [2, 4, 7] тощо. При розробленні сучасних інтенсивних технологій вирощування суниці велика увага приділяється удобренню, як основі підвищення врожаїв ягід. Разом з тим недостатньо вивченим залишається питання екологічної безпечності вирощеної продукції. Адже за сучасних умов антропогенного навантаження на довкілля оцінка ефективності технологій вирощування суниць має базуватися на нерозривному зв'язку урожайності і екологічній чистоті продукції. Окрім того, на деяких ґрунтах, зокрема на дернових осушуваних, будь-яких досліджень із вирощування насаджень суниць раніше не проводилось взагалі. А тому розроблення екологічно безпечних елементів технології вирощування суниці з метою отримання високих сталих врожаїв ягід високої якості на дернових осушуваних ґрунтах Полісся України є важливим і актуальним завданням сучасності.

Методика досліджень. Місце проведення досліджень - с. Вереси Житомирського району Житомирської області. Рельєф площі рівнинний,  ґрунти - дернові піщанолегкосуглинкові осушувані; підґрунтові води на глибині 1,4-1,7 м, рН КСl - 5,2, вміст гумусу в орному шарі - 1,99 %, Р2О5 - 7,6 мг/100 г, К2О - 8,2 мг/100 г ґрунту, СаО - 8,7 м-екв/100 г ґрунту. Попередники суниць - озиме жито (2009 р.) і чорний пар (2010 р.). Схема досліду: 1. Контроль біологічний - без удобрення; 2. Контроль технологічний - гній 100 т/га + N90P190K230; 3. Гній 150 т/га; 4. Гній 100 т/га; 5. Гній 50 т/га; 6. Сидерати + гноївка 12 т/га; 7. Сидерати + пташиний послід 12 т/га; 8. Гній   50 т/га + пташиний послід 2 т/га. Об'єкт дослідження: суниця садова сорту Істочнік вітчизняної селекції, середнього терміну достигання ягід універсального призначення, рекомендований з 1989 р. в усіх зонах плодівництва України. Дослід закладено 30.08.2010 р. свіжою розсадою першої репродукції за схемою 100×30 см (33 333 шт./га); площа варіанта - 50 м2, повторність - 5-кратна по 10 м2 у кожній.

Удобрення у технологічному контролі (варіант № 2) проводилось згідно існуючих рекомендацій [2], зокрема в паровому полі 29-30.07.2010 р. вносився гній (100 т/га) і мінеральні добрива Р100К110. Підживлення рослин у варіанті № 2 поводилось тричі: рано навесні (28.03.2011) - N30P45K60, після збору врожаю (15.07.2011) - N30P45K60 і рано навесні 2012 р. (26.03.) - N30. У варіантах № 3, 4 і 5 вносився лише гній (150, 100 і 50 т/га відповідно) у паровому полі  29-30.07.2010 р. У варіанті № 6 як добриво використовували сидерати (пелюшко-вівсяну суміш - 31,8 т/га) і гноївку 12 т/га. Сидерати були заорані у ґрунт 06.07.2010 р. Гноївка у цьому варіанті вносилась таким чином: 4 т/га - в підживлення вегетуючих сидератів (10.05.2010 р.), рано навесні (28.03.2011 р.) під суницю - 4 т/га + 2 т/га - після збору врожаю (15.07.2011 р.). Решту гноївки (2 т/га) вносили рано навесні - 26.03.2012 року. Пелюшко-вівсяну суміш (31,8 т/га) як органічне добриво використовували і у варіанті досліду № 7, але в підживлення вносили пташиний послід - 12 т/га. Послід вносили за тією ж схемою і в ті ж строки, що і гноївку: 4 т/га - підживлення сидератів, 4 т/га - рано навесні під суницю і по 2 т/га - після збору врожаю 2011 р. і перед початком вегетації навесні 2012 р. Підживлення пташиним послідом у 8-му варіанті проводили тричі: 28.03. і 15.07.2011 року по 0,8 т/га і 26.03.2012 року - 0,2 т/га. Біометричні обліки, фенологічні спостереження і визначення ефективності результатів досліджень виконувались загальноприйнятими у плодівництві методами.

Результати досліджень. Системи удобрення значно вплинули на продуктивність насадження суниці (табл. 1). Найвищий валовий урожай за

Таблиця 1. Урожайність суниць садових сорту Істочнік в умовах відкритого осушеного дернового ґрунту залежно від систем удобрення

№ з/п Варіант Урожайність
першого року плодоношення (2011) другого року плодоношення (2012) всього за

2 роки плодоношення

середньорічна
т/га % т/га % т/га % т/га %
1 Без добрив - контроль біологічний 3,46 58,5 15,38 100,9 18,8 88,9 9,4 88,7
2 Контроль технологічний - гній 100 т/га + N90P190K230 5,91 100,0 15,25 100,0 21,2 100,0 10,6 100
3 Гній 150 т/га 5,40 78,2 17,38 113,9 22,8 107,6 11,4 107,5
4 Гній 100 т/га 5,55 93,9 18,77 123,1 24,3 114,9 12,2 115,1
5 Гній 50 т/га 4,96 83,9 17,32 113,6 22,3 105,3 11,1 105,7
6 Сидерати + гноївка 12 т/га 3,68 64,2 15,72 103,1 19,4 91,7 9,7 91,5
7 Сидерати + пташиний

послід  12 т/га

3,82 64,6 15,20 100,0 19,0 91,5 9,5 89,6
8 Гній 50 т/га + пташиний послід 2 т/га 4,55 66,8 16,82 110,3 21,4 101,0 10,7 100,9
  НІР05 0,25   0,31   0,28      

2-річний період експлуатації насадження отримано у варіанті з передсадивним застосуванням органічної системи удобрення - внесення 100 т/га гною. Збільшення норми гною до 150 т/га не сприяло підвищенню продуктивності насадження як і додаткове внесення мінеральних добрив на ділянках технологічного контролю. Порівняно з біологічним контролем прибавка врожаю за рахунок удобрення становила 0,2-5,5 т/га або 1,1-29,3 %. Маса стандартних ягід за 2-річний період експлуатації насадження залежно від варіанту коливалась у межах 17,27-21,99 т/га - 89,0-94,5 % загальної маси врожаю. Найбільше (20,41-21,99 т/га) стандартних ягід зібрано у варіантах з передсадивним внесенням 50-150 т/га гною, де середньорічна врожайність стандартних ягід становила 10,2-11,0 т/га, що на 8,5-17,0 % більше порівняно з технологічним контролем і на 18,6-27,9 % - відносно варіанта без удобрення.

Екологічну безпечність урожаю суниць забезпечувала органічна система удобрення з передсадивним внесенням 50-100 т/га гною, зокрема вміст нітратів був нижчим від ГДК. Натомість у технологічному контролі (на 29 %), варіанті з внесенням 150 т/га гною (на 8,7 %) і варіантах з сидератами (на 2,3-44,7 %) рівень вмісту нітратів перевищував ГДК. Важких металів (Cd, Pb) у плодах всіх варіантів досліду було значно менше від гранично допустимого вмісту.

Висновки:

Органічна система удобрення (гній 50-100 т/га) суниць забезпечує найвищу середньорічну врожайність ягід (11,1-12,2 т/га) на дернових осушуваних ґрунтах Полісся України, переважаючи органо-мінеральну систему (гній 100 т/га + N90P190K230) на 4,7-15,1 % і на 18,1-29,8 % варіант без удобрення.

Література:

•1.     Дрозд О.О. «Регульоване» вирощування суниці / О.О. Дрозд, О.В. Мельник // Новини садівництва. - 2007. - №3. - С. 12-16.

•2.     Интенсивная технология возделывания земляники / В.С. Марковський, А.В. Щербак, В.П. Лошицький [и др.]. - К., 1989. - 6 с.

•3.     Копылов В.И. Земляника / В.И. Копылов. - Симферополь : ПолиПРЕС, 2007. - 364 с.

•4.     Куян В.Г. Біологічні особливості і агротехніка ягідних культур / В.Г. Куян. - К., 1976. -  41 с.

•5.     Куян В.Г.  Спеціальне плодівництво / В.Г. Куян. -  К. : Світ,  2004. - С. 280-309.

•6.     Промышленное возделывание земляники / В.Г. Трушечкин, А.С. Клягин, А.Г. Вазюля [и др.] // Садоводство. - 1984. - № 2. - С. 21-22.

•7.     Хоменко І.І. Суниці в умовах Чернівецької області / І.І. Хоменко // Садівництво. - 1993. - Вип. 42. - С. 81-83.

•8.     Bezdna Z. Parametre ùrodnej pódy na plantazach / Z. Bezdna // Zahradnictvo. - 1982. - №7. - Р. 293.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>